EnglishНа русском

Державне управління: удосконалення та розвиток № 12, 2014

УДК: 351.861

 

В. С. Нікіфоренко,

здобувач Науково-дослідного інституту Державної прикордонної служби України

 

ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИКОРДОННОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

 

V. Nikiforenko,

Applicant for PhD, Scientific-Research Institute of the State Border Guard Service of Ukraine

 

THE CONCEPT AND ESSENCE OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE FIELD OF BORDER SECURITY OF UKRAINE

 

У статті доведено, що перед Україною стоять зовнішні виклики та загрози національній безпеці у сфері захисту та охорони державного кордону, що пов’язані із військовою агресією Російської Федерації проти України. Розглянуто необхідність проведення радикальних реформ державного управління та системи забезпечення національної безпеки України в прикордонній сфері. Проаналізовано поняття “прикордонна безпека”, “державне управління у сфері прикордонної безпеки”,“державне управління прикордонною безпекою України на регіональному рівні”. Розкрито сутність поняття “державне управління у сфері забезпечення прикордонної безпеки України”. Запропоновано формування принципово нової системи забезпечення прикордонної безпеки України, яка має відповідати масштабам існуючих викликів та загроз національній безпеці України у сфері захисту та охорони державного кордону, бути дієво інтегрованою в систему міжнародної безпеки як її невід’ємної складової.

 

In article it is proved that Ukraine faces external challenges and threats to national security in the sphere of protection of the state borders, associated with military aggression of Russian Federation against Ukraine. Considered the need for radical reforms of public administration and the system of ensuring national security in the border area. Analyzed the concept of “border security”, “public administration in the sphere of border security”,“government management of border security of Ukraine at the regional level”. The essence of the concept “public administration in the field of border security of Ukraine”. The proposed formation of a fundamentally new system of border security of Ukraine, which should correspond to the scale of the challenges and threats to national security of Ukraine in the sphere of protection of state border, to be effectively integrated into the international security system as its integral component.

 

Ключові слова: державне управління, національна безпека, прикордонна безпека, зовнішні виклики та загрози прикордонній безпеці, військова агресія Росії проти України.

 

Key words: public administration, national security, border security, external challenges and threats to border security, the military aggression of Russia against Ukraine.

 

 

Постановка проблеми. Стратегічні підходи до процесу врегулювання проблемних питань забезпечення національної безпеки у сфері захисту та охорони державного кордону набули в ХХІ столітті універсального змісту в контексті актуалізації світових глобальних викликів та загроз у прикордонній сфері, зокрема, анексій чужих територій, міжнародного тероризму, транскордонної організованої злочинності, незаконної міграції та торгівлі людьми, контрабанді товарів та зброї, наркотрафіку, сепаратизму та їх поширенням через кордони багатьох країн світу.

Для України вирішення проблемних питань забезпечення прикордонної безпеки набуває дедалі більшої актуальності в загальному процесі пов’язаного з формуванням багатополярної моделі світоустрою, непередбачувальною агресивною політикою Російської Федерації проти України, що відмовляється діяти згідно з міжнародним правом і здійснює на свою користь переділ державних кордонів, посиленням впливу проросійських центрів сил, наявністю сепаратистських настроїв у прикордонних регіонах України та Росії, що мають наміри переглянути належність частини державної території України, зростанням ролі фінансово-економічних та енергетичних чинників у міжнародних відносинах та необхідності вступу країни до Європейського Союзу.

На теперішній час, перед Україною стоять зовнішні виклики та загрози національній безпеці у сфері захисту та охорони державного кордону, що пов’язані із військовою агресією Російської Федерації проти України. Ці виклики та загрози зумовлюють необхідність проведення радикальних реформ державного управління та системи забезпечення національної безпеки України в прикордонній сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що розгляду науково-теоретичних та прикладних аспектів у сфері захисту та охорони державного кордону України присвячені дослідження: О.А.Біньковського, І.С.Катеренчука, В.А.Кириленка, М.М.Литвина, А.В.Махнюка, О.Г.Мельникова, В.Ю.Мишаковського, ВО.Назаренка, Б.М.Олексієнка, В.К.Плешка, В.М.Серватюка, А.С.Сіцінського, П.А.Шишоліна та ін.

Водночас, комплексного дослідження питань, у яких із позицій системного підходу розглядаються державно-управлінські аспекти комплексної проблеми забезпечення прикордонної безпеки України в умовах військової агресії Російської Федерації проти України, практично відсутні, що обумовлює необхідність у проведенні подальших наукових досліджень з цієї проблематики.

Мета статті розкрити сутність поняття “державне управління у сфері забезпечення прикордонної безпеки України” в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Виклад основного матеріалу. У концептуально-методологічному аспекті вагомий внесок у розробку загальнодержавних організаційно-управлінських завдань, які є важливими для вирішення проблем забезпечення національної безпеки у прикордонній сфері, зробили вчені наукової школи Державної прикордонної служби України, зокрема О.В.Ананьїн, О.А.Біньковський, М.М.Литвин, А.В.Махнюк, Б.М.Марченко, О.Г.Мельников, В.Ю.Мишаковський, В.О.Назаренко, Б.М.Олексієнко, В.К.Плешко, В.М.Серватюк, А.С.Сіцінський та ін.

У відповідності з положеннями Закону України “Про основи національної безпеки України” під поняттям “національна безпека” розуміється захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечується стали розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтересам [1].

Так, законодавцем визначено дев’ять сфер національної безпеки: зовнішньополітична; державна безпека; воєнна сфера та сфера безпеки державного кордону; внутрішньополітична; економічна; соціальна; гуманітарна; науково-технологічна; екологічна та інформаційна сфери.

Проведений нами аналіз дає підстави стверджувати, що за сучасних умов державотворення, важливою складовою національної безпеки та її специфічним видом є прикордонна безпека, яка спрямована на захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державного кордону України. Необхідність забезпечення прикордонної безпеки є закономірним наслідком виникнення феномену держави і потребою територіального розмежування між країнами шляхом встановлення державних кордонів, а також забезпечення державного суверенітету в межах території держави.

У політичному сенсі “прикордонна безпека”  – це стан гарантованості суверенітету, територіальної цілісності, цивільних прав і свобод особи в прикордонній сфері. Прикордонна безпека України забезпечується здійсненням комплексу правових, організаційних, режимних, контррозвідувальних, розвідувальних, оперативно-розшукових, спеціальних та військових заходів, спрямованих на захист об’єктів прикордонної безпеки, у тому числі, державного суверенітету, територіальної цілісності, економічного потенціалу тощо.

Сутність поняття “прикордонна безпека” найбільш концептуально розкрито М.М.Литвином, що визначає її як: “….захищеність життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави в її прикордонному просторі, при якому суспільству, державі та особі не завдається шкода, а навпаки, створюються умови для реалізації їх інтересів, пов'язаних із свободою пересування через державний кордон, оперативно виявляються та припиняються правопорушення, здійснюється протидія загрозам національній безпеці на кордоні та планомірна діяльність з усунення причин їх виникнення ” [2, с. 145].

М.М.Литвин стверджує, що процес формування та реалізації державної політики України у прикордонній сфері умовно поділяється на чотири етапи (критерієм класифікації є прийняття і запровадження відповідних нормативно-правових актів та концепцій): 1991–1993 роки; 1994–1999 роки; 2000–2005 роки; 2006 рік – по теперішній час.

На його думку, слід виокремлювати чотири рівні забезпечення прикордонної безпеки.

1. Перший рівень – рівень забезпечення співробітництва з державами, що не мають спільного кордону з Україною.

2. Другий – забезпечення співробітництва з державами, що межують з Україною.

3. Третій – рівень проведення внутрішньодержавних процедур.

4. Четвертий – рівень забезпечення співробітництва щодо охорони кордону, дотримання режиму кордону та прикордонного режиму.

О.Г.Мельников наголошує, що “…прикордонна безпека – це сукупність політичних, економічних, військових та правоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення суверенітету, недоторканності і територіальної цілісності держави, які реалізуються шляхом здійснення прикордонної політики держави ”. Заходи з реалізації прикордонної безпеки зумовлюються пріоритетністю національних інтересів, всебічнім аналізом глобальних викликів та загроз у прикордонній сфері та необхідністю вжиття своєчасних адекватних заходів з їх мінімізації. Прикордонна безпека є невід’ємною складовою національної безпеки держави щодо захисту і забезпечення своїх національних інтересів і національної безпеки у сфері захисту і охорони державного кордону. Головними об’єктами прикордонної безпеки є права й свободи людини, духовні і матеріальні цінності суспільства, конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність, економічні, політичні та військові інтереси держави. Головними суб’єктами прикордонної безпеки є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські організації і громадяни України [3].

О.В.Ананьїн зазначає, що “…прикордонна безпека має розглядатись як складова національної безпеки. Вона досягається через політичні, організаційно-правові, економічні, військові, розвідувальні, оперативно-технічні, екологічні, санітарні, гарантійні та інші заходи, що здійснюються шляхом реалізації державної політики у сфері прикордонної безпеки”. При цьому визначальним у досягненні належного рівня прикордонної безпеки є формування та ефективне запровадження ефективної прикордонної політики.

Прикордонна політика є складовою частиною політики національної безпеки України, і є системою офіційно прийнятих поглядів і дій щодо визначення цілей, завдань, принципів, основних напрямів та механізму реалізації прикордонної політики держави. Прикордонна політика здійснюється відповідно до Конституції України, чинного законодавства й інших нормативно-правових актів, загально визначених принципів та норм міжнародного права і реалізується шляхом цілеспрямованої та скоординованої діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об’єднань і громадян згідно з їхніми правами та повноваженнями в цій сфері [4].

Дослідники консолідовані у тому, що основними засадами державної політики у сфері забезпечення прикордонної безпеки є: прогнозування розвитку обстановки, вироблення та реалізація заходів щодо оптимізації механізму координації діяльності державних органів у прикордонній сфері є:

- удосконалення правового регулювання формування та реалізації прикордонної політики;

- прискорення процесу делімітації та демаркації державного кордону України;

- розбудова державного кордону та його інфраструктури за європейськими стандартами;

- запровадження інтегрованого управління кордонами як основного державного механізму реалізації прикордонної політики;

- створення в Україні сучасної прикордонної служби європейського типу, яка гарантовано забезпечуватиме захист національних інтересів на державному кордоні;

- розвиток прикордонного та міжнародного співробітництва у протидії транскордонній (транснаціональній) організованій злочинності;

- поглиблення транскордонного співробітництва із суміжними державами.

Проведений аналіз наукових праць з питань забезпечення прикордонної безпеки України надав змогу встановити певні характерні її особливості, зокрема:

прикордонна безпека є невід’ємною складовою національної безпеки України та спрямована на формування сприятливих умов для забезпечення національних інтересів держави на кордоні, забезпечення його недоторканості та територіальної цілісності держави;

 головною метою прикордонної безпеки є створення ефективної системи захисту національних інтересів у прикордонній сфері, спрямованою як на мінімізацію так і на нейтралізацію транскордонних глобальних викликів та загроз на держаному кордоні;

 об’єктами прикордонної безпеки є права й свободи людини, конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність України та недоторканість її державних кордонів, економічні, політичні та військові інтереси держави;

 суб’єктами прикордонної безпеки є органи державної влади, до компетенції яких належать питання забезпечення національної безпеки на державному кордоні України, органи місцевого самоврядування, громадські організації і громадяни України.

Тому, процеси, що пов’язані з реалізацією комплексних заходів по зміцненню прикордонної безпеки в рамках реалізації Стратегії національної безпеки України та Концепції узгодженої прикордонної політики передбачають реформування системи державного управління у зазначеній сфері. Нажаль, на сьогодні не має загальноприйнятого тлумачення сутності поняття “державне управління у сфері забезпечення прикордонної безпеки”, а також практично відсутній його категорійний апарат.

Вперше визначення терміну “державне управління у сфері прикордонної безпекизустрічається в дисертації О.Г.Мельникова, який зазначає, що: “державне управління у сфері прикордонної безпеки – це організована державою сукупність державних органів, громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, об’єднаних цілями та завданнями щодо захисту суверенітету держави, її територіальної цілісності і недоторканності кордонів, протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам на державному кордоні, що здійснюють узгоджену діяльність у межах чинного законодавства України. Головною метою державного управління у сфері прикордонної безпеки, на думку автора, є створення ефективних політико-правових, економічних та військово-правоохоронних механізмів, що гарантовано забезпечуватимуть захист суверенітету та територіальної цілісності України [6].

Ключовою проблемою сучасного державного управління прикордонною безпекою є його регіональна складова, з огляду на той факт, що Україна має спільні ділянки державного кордону із сімома країнами.

Дослідник В.К.Плешко, визначив сутність “державного управління прикордонною безпекою України на регіональному рівні як безпосередній виконавчо-розпорядчий вплив, який направлений на реалізацію нагальних завдань політики у сфері забезпечення прикордонної безпеки, а саме діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування і інших суб’єктів прикордонної безпеки, наділених відповідними виконавчо-розпорядчими повноваженнями і відповідальності у цій сфері, що передбачають скоординовану діяльність цих органів щодо забезпечення безпеки окремого регіонального сегменту державного кордону, і зумовлюються пріоритетністю національних інтересів особистості, суспільства і держави у прикордонній сфері, всебічним аналізом транскордонних глобальних викликів та загроз на державному кордоні щодо забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державного кордону України [5].

Узагальнення науково-теоретичних засад державного управління дало змогу виявити, що попри наявність ґрунтовних досліджень, що проводилися у сферах національної безпеки та прикордонної безпеки, тематика дисертаційних досліджень у галузі науки “Державне управління” у сфері забезпечення прикордонної безпеки в умовах військової агресії Російської Федерації проти України ще не була предметом наукового дослідження.

Тому, реагування на сучасні виклики та загрози національній безпеці у прикордонній сфері в умовах військової агресії Росії проти України, послідовного входження України у світову економічну і політичну систему та активність внутрішньополітичних демократичних перетворень потребує реформування державного управління та системи забезпечення національної безпеки і формування принципово нової системи забезпечення прикордонної безпеки України. Ця система має відповідати масштабам існуючих викликів та загроз національній безпеці України у сфері захисту та охорони державного кордону, бути дієво інтегрованою в систему міжнародної безпеки як її невід’ємної складової.

Зазначимо, що реформування державного управління та системи забезпечення національної безпеки України у прикордонній сфері в умовах військової агресії Російської Федерації проти України – це дуже складний процес, який здійнюється у чіткій гармонії з міжнародно-правовими та загальноєвропейськими стандартами забезпечення безпеки держави, а також зі стандартами щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості її державних кордонів, реалізації її політичних, торговельно-економічних та інших національних інтересів.

Висновки: Підсумовуючи вищенаведене зазначемо, що “державне управління у сфері забезпечення прикордонної безпеки України” – це організована державою сукупність органів виконавчої влади, до компетенції яких належать питання забезпечення національної безпеки на державному кордоні України, та органів місцевого самоврядування, громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, наділених відповідними виконавчо-розпорядчими повноваженнями і відповідальності у цій сфері, об’єднаних цілями та завданнями щодо захисту суверенітету держави, її територіальної цілісності і недоторканності державних кордонів, протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам на державному кордоні, реалізації її політичних, торговельно-економічних та інших національних інтересів, а також відновлення територіальної цілісності Української держави, реінтеграції тимчасово окупованих і неконтрольованих територій.

Перспективою подальших розвідок даної проблематики, є на наш погляд дослідження теоретичних і практичних аспектів державного управління у сфері забезпечення прикордонної безпеки України в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

 

Список використаних джерел.

1. Про основи національної безпеки України : Закон України від    19 черв. 2003 р. № 964-IV // Відом. Верхов. Ради України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/964-15.

2. Литвин М. М. Шляхи реалізації правоохоронних функцій Державної прикордонної служби України / М. М. Литвин // Зб. наук. пр. Нац. акад. Держ. прикордон. служби України. – Хмельницький : Вид-во Нац. акад. ДПСУ, 2008. – № 43, ч.2. – С. 19–21.

3. Мельников О. Г. Інтегрований прикордонний менеджмент – європейська модель управління кордонами для України / О. Г. Мельников // Вісн. Держ. прикордон. служби України. – 2008. – № 3. – С. 46–51.

4. Ананьїн О. В. Прикордонна безпека України в сучасних  умовах. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://scientists-ua.at.ua/index/ananin_oleg_valerevich/0-24.

5. Плешко В. К. Актуальні питання державного управління у сфері прикордонної безпеки України / Плешко В. К // Економіка та держава. –  2012. – № 3. – С. 124–126.

6. Мельников О. Г. Актуальні питання державного управління у сфері прикордонної безпеки в умовах європейської інтеграції // Вісник Державної служби України. – 2009. – № 1. – С. 41–46.

 

References.

1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2003), The law of Ukraine “On the basics of national security of Ukraine”, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/964-15 (Accessed 27 August 2015).

2. Litwin, M.M. (2008), “Ways of realization of the law enforcement functions of the State border service of Ukraine”, Kyiv, Ukraina.

3. Melnikov, A.G. (2008), “Integrated border management – the European model of border management for Ukraine”, Kyiv, Ukraina.

4. Anan’in, A.V. (2011), “Border security of Ukraine in modern conditions”, available at: http://www.dy.nayka.com.ua/ (Accessed 27 August 2015).

5. Pleshko, V.K. (2012), “Topical issues of public administration in the sphere of border security of Ukraine”, Ekonomika ta derzhava, vol. 3, pp. 124–126.

6. Melnikov, A.G. (2009), “Topical issues of public administration in the sphere of border security in the context of European integration”, Kyiv, Ukraina.

 

 Стаття надійшла до редакції 20.12.2014 р.