УДК 336.76:352

 

А. В. Петриків,

к. держ. упр., доцент кафедри державного і муніципального управління,

Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль

 

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МІСЦЕВИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНІ

 

A. V. Petrykiv,

Сandidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor of Public and Municipal Administration,

Ternopil National Economic University, Ternopil

 

CURRENT TRENDS AND WAYS TO IMPROVE THE OPERATION EFFICIENCY OF LOCAL BORROWING IN UKRAINE

 

У статті визначено роль  місцевих запозичень як джерела фінансової автономії органів місцевого. Досліджено вплив світової економічної кризи на ринок муніципальних запозичень в Україні. Розглянуто сучасні тенденції функціонування  ринку муніципальних облігацій в Україні та визначено причини недосконалості розвитку ринку місцевих запозичень України. Досліджено низку проблем та негативних моментів, які супроводжують становлення системи місцевих запозичень в Україні, пов’язаних із забезпеченням ефективності здійснення муніципальних запозичень. Проблеми, пов’язані з розвитком ринку муніципальних позик в Україні поділяють на: проблеми, зумовлені наслідками розвитку муніципального запозичення та проблеми, що стримують такий розвиток. Виявлено напрями удосконалення  регулятивної основи побудови системи місцевих запозичень в Україні. Окреслено шляхи удосконалення механізму функціонування місцевих позик.

 

The article defines the role of local borrowing as a source of financial autonomy of local. Investigated the effect of the global economic crisis on sub-national debt market in Ukraine. Modern trends in the operation of municipal bonds in the Ukraine and identifies the causes of market imperfections local borrowing Ukraine. Investigated a number of problems and negative aspects that accompany the formation of local borrowing in Ukraine related to ensuring the efficiency of the implementation of municipal borrowing. Problems associated with the development of the sub-loans in Ukraine are divided into: those resulting from the effects of municipal borrowing and problems that hinder this development. We found directions for improvement of the regulatory bases of the system of local borrowing in Ukraine. The ways to improve the mechanism of functioning of local loans.

 

Ключові слова: місцеві запозичення, облігації муніципальної позики, місцеві органи влади, ефективність використання муніципальних запозичень, ринок муніципальних цінних паперів.

 

Keywords: local borrowings, bonds, municipal borrowing, local governments, the effectiveness of municipal debt, municipal securities market.

 

 

Постановка проблеми. Акумулюючи фінансові ресурси для виконання своїх повноважень, органи місцевого самоврядування стають перед вибором джерел формування ресурсної бази. При цьому постає дилема: обмежитися доходами, отриманими до бюджету на безповоротній основі, або ж залучити позикові надходження. У більшості розвинутих країн за останні роки відбулося стрімке зростання обсягів як державних, так і місцевих запозичень. Загальна економічна і політична ситуація в країні, проблеми в сфері державних та місцевих фінансів зумовлюють недостатній рівень розвитку місцевих позик [5, с.65].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сутність місцевих запозичень, їх роль та місце в розвитку місцевої соціальної інфраструктури, аналіз стану розвитку муніципальних облігацій в Україні досліджували такі науковці, як  Г. Берадзе, В. Бесчастний, О. Білоус, Н. Волкова, П. Гаман, М. Гапонюк, І. Заверуха, М. Лапішко,  О. Кириленко, В. Кравченко, І. Луніна,  Г. Коляда, В. Падалка та інші.

Зазначені аспекти досліджувалися вченими США, Великобританії, Німеччини, Росії та інших країн, зокрема Лоренсом  Дж. Гітманом, Ричардом Л. Петерсеном, Фрідманом Дж. К. Безсмертною, Н. Волковою,  І. Костіковим та ін. Віддаючи належне напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених, здійсненим у галузі теорії, методології та організації ринку муніципальних цінних паперів,  слід зауважити, що дана проблема стає все більш важливою, виникають нові аспекти використання місцевих запозичень у фінансовій системі держави, особливо на тлі фінансової кризи, що зумовлює необхідність більш детального вивчення питань щодо функціонування та шляхів підвищення ефективності місцевих запозичень в Україні.

Мета дослідження. Зважаючи на зазначене, метою статті є моніторинг сучасних тенденцій функціонування та пошук шляхів підвищення ефективності системи місцевих запозичень в Україні.

Виклад основного матеріалу. Ринок муніципальних цінних паперів є органічною складовою фондового ринку України, який в змозі забезпечити соціально-економічний розвиток регіонів і сприяти розвитку міжбюджетних відносин у державі. Однак, глобалізаційні процеси, які нині цілковито охоплюють економічну, політичну та інші сфери життя суспільства, вносять свої корективи в розвиток даного ринку. Так, на рисунку 1 представлено основні фактори впливу світової кризи на ринок муніципальних запозичень в Україні [1].

 

 

Рис. 1. Фактори впливу світової економічної кризи на ринок муніципальних запозичень України

Джерело: [1]

 

Отже, якщо аналізувати головні фактори впливу глобальної економічної кризи на ринок муніципальних запозичень України, можна говорити про існування наступних протиріч:

- між зменшенням фінансових можливостей органів місцевого самоврядування та збільшенням їх потреби у фінансових ресурсах для виконання власних функцій в умовах економічної кризи;

- між зниженням інвестиційного потенціалу покупців місцевих боргових інструментів, насамперед, комерційних банків та інституційних інвесторів, та необхідністю залучати капітал з покращеними параметрами, насамперед, стосовно вартості та термінів залучення;

 - між загостренням конкуренції на вітчизняному фінансовому ринку, в першу чергу, з боку держави та нестабільною позицією органів місцевого самоврядування;

- між погіршенням параметрів боргового капіталу, що залучається на фінансовому ринку та необхідністю дотримуватися встановлених на рівні законодавства обмежень щодо максимальних видатків на обслуговування боргу.

На сьогодні,  ринок муніципальних запозичень ще не набув такого рівня, який дав би поштовх для ефективного зростання економіки як в регіонах, так і в країні в цілому.

Купують муніципальні облігації – нерезиденти – банки та інвестиційні фонди, серед внутрішніх інвесторів – банки, компанії з управління активами, пенсійні та інвестиційні фонди, страхові компанії.

Андеррайтерами по облігаціям місцевих позик виступають в основному банки. При розміщенні даних цінних паперів відбувається «твердий андеррайтинг», тобто банк спочатку повністю викуповує облігації, а потім продає їх на ринку. Такі послуги андеррайтер надає безкоштовно, оскільки банк отримує дохід від операцій з муніципальними облігаціями на вторинному ринку, а також процентний дохід за ними.

Відсоток, який отримує банк від перепродажу залежить від суми випуску облігацій і, як правило, складає 0,5–1 % від суми угоди.

Привертає увагу той факт, що у боротьбу за право проводити первинне розміщення облігацій муніципальних позик разом з банками вже вступили фондові майданчики.

Розміщення цінних паперів на біржі має ряд переваг, головним з яких є повна автоматизація процесу: всі платежі проходять за один день в режимі поставки проти платежу. Проте, при цьому андеррайтеру доводиться оплачувати послуги за користування програмним продуктом торгово-інформаційної системи.

Але не можна прогнозувати, що вітчизняні банки будуть основними покупцями муніципальних облігацій, як це відбувається в європейській практиці. Основною причиною цього можемо виділити те, що банки надають перевагу високодохідним і низькоризиковим фінансовим інструментам. На відміну від цього, муніципальні облігації на вітчизняному ринку мають високу ризикованість і низьку доходність.

Стосовно фінансових установ та інститутів спільного інвестування (пенсійні фонди і страхові компанії), та як і у випадку з комерційними банками, муніципальні облігації для них є також низькодоходним та ризиковим інструментом.

Спеціалісти в галузі інвестування вважають, що ефективним інвестиційним портфелем є такий, що має або найвищу очікувану доходність при заданому рівні ризиків, або найнижчий рівень ризиків при заданій доходності.

Відповідно до цього пропонуються два види стратегії: агресивна та консервативна. Але при одній та другій стратегії частку муніципальних облігацій визначають у розмірі 10% (таблиця 1).

 

Таблиця 1.

Агресивний та консервативний інвестиційний портфель

Джерело: [7]

 

Практика США свідчить, що основними покупцями-інвесторами муніципальних облігацій є фізичні особи. Враховуючи такі фактори як низька довіра населення до цінних паперів, низька фінансова спроможність, відсутність пільг по оподаткуванню, українське населення не можна розглядати як потенційних покупців муніципальних облігацій. Крім того, в Україні поки що не існує практика використання цінних паперів як інструменту заощаджень та інструменту отримання додаткових доходів.

Тому перспективним механізмом залучення фінансових ресурсів через використання муніципальних облігацій може бути вихід українських міст на зарубіжні ринки шляхом випуску єврооблігацій і продаж їх іноземним інвесторам. Залучати кошти на міжнародних кредитних ринках вітчизняні міста можуть також і опосередкованим шляхом - через використання фідуціарних позик (досвід м. Києва). Випуск муніципальних єврооблігацій надасть можливість емітентам залучати кошти поза межами країни за процентними ставками нижчими, ніж на внутрішньому ринку. Але при цьому слід наголосити, що успіх таких запозичень залежатиме, насамперед, не від інвестиційних якостей позичальника, а від позитивної політичної та економічної оцінки країни в цілому [2].

В Україні правом випуску розміщувати євробонди скористалася лише Київська міська рада.

Місто Київ із 2003 року активно діє на міжнародних ринках капіталу. Процесу залучення коштів до бюджету міста передувало та супроводжувало на кожному етапі створення сприятливого інвестиційного клімату та підвищення інвестиційної привабливості міста як емітента на зовнішніх ринках. Такі заходи дозволили місту успішно виходити на зовнішні ринки.

Перший досвід залучення зовнішніх муніципальних облігацій в Києві відбувся в 2003 році на суму 150,0 млн. дол. США терміном обігу 5 років. Андеррайтером запозичення виступили Dresdner Bank, J.P. Morgan та UBS. Перший досвід муніципального емітента України щодо здійснення зовнішніх запозичень був досить вдалим, і позику було розміщено у повному обсязі. Відсоткова ставка за єврооблігаціями при розміщені була визначена на рівні 8,75% річних, тобто на 0,45 в. п. нижче за граничну, визначену рішенням Київської міської ради.

Протягом 2004-2005 років з метою фінансування капіталомістких муніципальних проектів соціально-економічного розвитку, у тому числі будівництва Подільського мостового переходу, сміттєпереробного заводу та кардіологічного центру, Київська міська рада здійснила ще два зовнішні запозичення за тією ж схемою, що і перший випуск.

Механізм залучення був такий: кошти до бюджету розвитку міста були залучені шляхом укладання кредитних угод з іноземними банками, кредит за якими фінансується за рахунок коштів, що надійдуть від випуску іноземним кредитором від імені позичальника цінних паперів на міжнародних ринках капіталу (єврооблігацій). При цьому щорічно збільшувався обсяг коштів, що залучається, за одночасного зниження відсоткової ставки за користування залученими коштами. У 2004 році було здійснено випуск зовнішніх боргових зобов’язань обсягом 200,0 млн. дол. США з терміном обігу 7 років та ставкою купона 8,625% річних (андеррайтери Deutsche Bank та Morgan Stanley), у 2005 році 250,0 млн. дол. США з терміном обігу 10 років під 8,0 річних (андеррайтери Citigroup та Credit Suisse First Boston). До переваг цих двох випусків єврооблігацій м. Києва, крім зменшення вартості залучених коштів, слід віднести розширення бази інвесторів шляхом забезпечення безпосереднього продажу боргових зобов’язань міста Києва американським та азійським інвесторам [6].

У 2007 році Київ розмістив євробонди  з дохідністю 8,25%  річних, а у 2011 році - п'ятирічні євробонди на 300 млн доларів з дохідністю 9,375%  .

Наприкінці березня 2013 року обговорювалась можливість випуску єврооблігацій для фінансування першочергових муніципальних робіт.

Наразі місто повністю погасило євробонди 2003, 2004 та 2007 років. Зараз торгуються два випуски єврооблігацій – 2005 та 2011 років [8].

Проте на сьогодні форма залучення позикових коштів до бюджетів органів місцевого самоврядування шляхом укладення кредитних угод з іноземним кредитором широкого розповсюдження не набула. Фактично це джерело наповнення бюджету розвитку активно використовує лише місто Київ, якщо не враховувати кредити, що надаються українським містам міжнародними фінансовими установами, зокрема Світовим банком для реалізації спільних проектів розвитку міської інфраструктури.

Враховуючи позитивний досвід розміщення муніципальних облігацій Київською міською радою, вважаємо за доцільне іншим містам України виходити на зовнішні ринки запозичень. Цьому сприяють і зміни в законодавчій базі України в 2007 році щодо надання права місцевим органам влади випускати облігацій зовнішньої місцевої позики. Основною проблемою, з якою можуть зіткнутися українські міста щодо зовнішніх запозичень, це – невисокі матеріально-фінансові можливості більшості громад.

Для посилення спроможності міст України стати учасниками міжнародного ринку капіталів необхідно:

- удосконалити систему регулювання міжбюджетних відносин;

- запровадити планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

- зміцнити фінансову основу місцевого самоврядування через передачу окремих джерел доходів місцевим бюджетам (частина податку на прибуток, збір за спеціальне водокористування, плата за видачу ліцензій та інших).

Аналіз рівня емісії місцевих облігаційних позик в Україні, проведений на основі звітів органів місцевого самоврядування, дозволяє виділити два етапи у становленні ринку місцевих цінних паперів. Перший етап (1995-1997 рр.) характеризується активним входженням на створюваний ринок емітентів з різних регіонів України, а другий (1998 р. - до теперішнього часу) - звуженням ринку місцевих цінних паперів.

Так, у 2012 році ринок муніципальних облігацій, як і в попередні декілька років, був практично неліквідним (2,4% біржових торгів). Внаслідок загострення браку коштів в державній казні, а відповідно, перерозподілу бюджетних коштів не на користь місцевих бюджетів, попит на муніципальні боргові папери був практично відсутній [3].

У 2013 році ринок муніципальних облігацій практично зник – у 2013 р. нових випусків не було, а існуючими паперами практично не торгували (лише 0,2% обсягів біржових торгів). Внаслідок загострення браку коштів в державній казні, а відповідно, перерозподілу бюджетних коштів не на користь місцевих бюджетів, зник і попит на муніципальні боргові папери [4].

Отже, ефективність функціонування системи місцевих запозичень України на сьогодні на дуже низькому рівні.

Проблеми, пов’язані з розвитком ринку муніципальних позик в Україні, можемо розділити на дві великі групи. До першої групи належать проблеми, зумовлені наслідками розвитку муніципального запозичення, а до другої - проблеми, що стримують такий розвиток.

Серед проблемних питань, викликаних випуском муніципальних позик в Україні, можна виділити:

- посилення міжрегіональної економічної диференціації, пов’язаної з перерозподілом фінансових ресурсів від кризових і депресивних регіонів на користь найбільш благополучних;

- витіснення приватних інвестицій  внаслідок зростання відсоткових ставок на ринку позичкового капіталу тощо.

- недостатньо розроблена законодавчо-нормативна база з питань регулювання здійснення місцевих запозичень;

- нерозвинутість фінансового ринку;

- низький соціально-економічний розвиток країни;

- відсутність досвіду роботи органів місцевої влади та самоврядування на фінансових ринках.

Проблеми муніципального запозичення в Україні поділимо на декілька груп:

- нормативно-правові проблеми;

- ринкові проблеми;

- організаційно-управлінські проблеми;

- інформаційно-комунікаційні проблеми;

- фінансово-економічні проблеми;

- особистісно-психологічні проблеми;

Щодо нормативно-правових проблем можемо відзначити таке, що існуюча законодавча база є неповною і фрагментарною, розрізненою у декількох різногалузевих нормативно-правових актах, містить значні прогалини та колізії, характеризується нечіткістю та неоднозначністю вживаних понять. Хочемо відмити відсутність законодавства, що регламентує випуск муніципальних облігацій як регіональних цінних паперів, а також системи їх емісій.

До основних ринкових проблем можемо віднести неврівноваженість попиту і пропозиції на муніципальні облігації. Інша важлива проблема, це - слабка концентрація ринку муніципального запозичення, що призводить до низьких для окремих випусків показників розміщення облігацій. Також, існує слабкий зв’язок ринку муніципальних запозичень з ринком корпоративних цінних паперів, а також обмежений асортимент муніципальних цінних паперів. До цієї групи проблем можемо також віднести здебільшого неринковий характер формування ставки муніципального запозичення.

Існує певна залежність ціноутворення на ринку муніципальних облігацій від ринку ОВДП. Негативним фактором є відсутність  котирування муніципальних облігацій на фондових біржах.

До фінансово-економічних проблем доцільно віднести такі як відсутність податкових пільг щодо муніципальних облігацій, нецільове використання частки коштів, залучених від випуску муніципальних облігацій, короткостроковість і завищений рівень дохідності муніципальних цінних паперів, інвестування коштів позики в проекти, які не дають конкретної економічної віддачі, низька  ліквідність  більшості  муніципальних  облігацій   на  вторинному ринку.

Існує певна непрозорість фінансової системи на муніципальному рівні, що призводить до певних зловживань щодо нецільового використання позикових ресурсів.

До організаційно-управлінських проблем можемо віднести  недостатню продуманість фінансової схеми позики і відсутність якісного аналізу та оцінки її інвестиційної спрямованості, а також випуск одиничних траншів муніципальних позик без розробки і впровадження перспективної емісійної програми. Не завжди при розробці  схеми розміщення позики враховуються всі можливі групи інвесторів і їх інтереси. Отже, існує і невідповідність між терміном, на який сьогодні реально можна позичити гроші (не більше 1 року) і часом реалізації серйозного інвестиційного проекту (від двох до семи років). Крім цього проспекти емісії, що розробляються, не завжди ефективні.

 Важливим для підвищення ефективності системи місцевих запозичень є використання послуг фінансових радників (консультантів) для впровадження облігаційних запозичень, які на сьогодні використовуються недостатньо,  та відсутність вітчизняного інституту андеррайтингу - системи інвестиційних банків і компаній, що здійснюють розміщення цінних паперів по названій ціні в обумовленому обсязі  і у встановлені строки. Отже, можемо відмітити недостатньо високий рівень професійності учасників фондового ринку.

На сьогодні відсутній механізм відчуження майна, продажу та погашення  боргів.

Треба відмітити  низьку методичну незабезпеченість роботи органів місцевого самоврядування щодо емісії облігацій власних позик, професійну непідготовленість виконавців.

Відсутня ретельна проробка технології банківського обслуговування позики як у частині фінансового менеджменту, так і - у частині раціонального, коректного розподілу банківських функцій між учасниками проекту.

До групи особистісно-психологічних проблем можемо віднести конфлікт інтересів між позичальниками та інвесторами: позичальники намагаються швидше виконати поставлені перед собою завдання, а інвестори – регулярно отримувати дохід. Аналіз стану місцевих запозичень показав низький рівень надійності і довіри інвестора до цього виду фінансових інструментів. Треба також відмітити незацікавленість виконавців, тобто існує низький рівень мотивації.

На низьку ефективність функціонування системи місцевих запозичень впливає ряд інформаційних проблем. По-перше, це - нестача наукових досліджень, присвячених, проблемам розвитку і функціонування ринку муніципальних цінних паперів в Україні і за кордоном. По-друге, відсутність інформаційної відкритості (неможливість для учасників ринку централізованого доступу до проспектів емісії муніципальних облігацій), а також недоступність для учасників ринку інформації про кількісні результати проведення емісій муніципальних цінних паперів, ринку муніципальних облігацій, належної реклами позик.

Зазначені вище проблеми функціонування системи місцевих запозичень узагальнимо в таблиці 2.

 

Таблиця 2.

Основні проблеми функціонування системи місцевих запозичень в Україні

Джерело: розроблено автором

 

Таким чином, система муніципальних позик в Україні на сьогодні діє не достатньо ефективно через ряд проблем і потребує подальшого вдосконалення.

Висновки. Для підвищення ефективності здійснення місцевих позик з метою соціально-економічного розвитку регіону необхідно розробити відповідні механізми та здійснити зміни у правовому за­безпеченні, які давали б можливість диверсифікації джерел погашення зобов’язань за місцевими позиками, відповідно до на­прямів використання позикових коштів. Необхідно розглянути можливості введення пільг щодо оподаткування доходів від муніципальних облігацій, удосконалити механізм здійснення запозичень місцевими органами влади та  елементи системи місцевих запозичень в Україні.

 

Література.

1. Гапонюк М. А. Окремі аспекти боргової політики органів місцевого самоврядування в Україні / М. А. Гапонюк // Економіка та підприємництво: зб. наук. праць молодих учених та аспірантів / М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана" ; відп. ред. С. І. Дем’яненко. – 2009. – Вип. 23. – С. 234–244.

2. Глущенко С.В. Муніципальні позики як інструмент фінансування розвитку міст і регіонів // Наукові записки. Національний університет «Києво-Могилянська Академія». - Т. 44: Економічні науки / НаУКМА; Заг. редкол.: В.С. Брюховецький та ін. - К., 2005.- С. 75-79.

3. Інвестиції і цінні папери в Україні // КІНТО/ Звіт керуючих за 2012 рік. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kinto.com/reports/year2012/29806.html#line3

4. Інвестиції і цінні папери в Україні // КІНТО/ Звіт керуючих за 2013 рік. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kinto.com/reports/year2013/36548.html#line3

5. Нехайчук Д.В., Нехайчук Ю.С. Місцеві позики та їх розвиток в Україні  //Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 22 (61). 2009. № 1. С. 65-70.

6. Самойлова О. Українська столиця: Міста позичають [Електронний ресурс] / О. Самойлова, П. Трощинський. – Режим доступу : http://www.credit-rating.ua/ru/analytics/analytical-articles/10158/

7. Федоренко А. В. Можливості фондового ринку: практичні аспекти інвестування [Електронний ресурс] / А. В. Федоренко. – Режим доступу : www.kinto.com.

8. Урядовий портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=246511011                                  

 

References.

1. Haponyuk, M. A. (2009) “Okremi aspekty borhovoyi polityky orhaniv mistsevoho samovryaduvannya v Ukrayini”, Ekonomika ta pidpryyemnytstvo, DVNZ "Kyyiv. nats. ekon. un-t im. Vadyma Het'mana", no. 23, pp. 234–244.

2. Hlushchenko, S.V. (2005) “Munitsypal'ni pozyky yak instrument finansuvannya rozvytku mist i rehioniv”, Naukovi zapysky, Natsional'nyy universytet «Kyyevo-Mohylyans'ka Akademiya», no. 44, pp. 75-79.

3. “Investytsiyi i tsinni papery v Ukrayini”, KINTO, Zvit keruyuchykh za 2012 rik. [Online], available at:  http://www.kinto.com/reports/year2012/29806.html#line3

4. “Investytsiyi i tsinni papery v Ukrayini”, KINTO, Zvit keruyuchykh za 2013 rik. [Online], available at: http://www.kinto.com/reports/year2013/36548.html#line3

5. Nekhaychuk, D.V. and Nekhaychuk, Yu.S. (2009), “Mistsevi pozyky ta yikh rozvytok v Ukrayini”, Uchenye zapiski Tavricheskogo nacional'nogo universiteta im. V. I. Vernadskogo Serija «Jekonomika i upravlenie», no. 22 (61), vol. 1, pp. 65-70.

6. Samoylova, O. and Troshchyns'kyy, P., “Ukrayins'ka stolytsya: Mista pozychayut'”, [Online], available at: http://www.credit-rating.ua/ru/analytics/analytical-articles/10158/

7. Fedorenko, A. V. “Mozhlyvosti fondovoho rynku: praktychni aspekty investuvannya”, [Online], available at: www.kinto.com.

8. Uryadovyy portal [Online], available at: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=246511011

 

. Стаття надійшла до редакції 19.06.2014 р.