УДК 343.431

 

А. В. Пунда,

асистент кафедри державного управління та місцевого самоврядування Хмельницького університету управління та права

 

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ТА ПЕРЕДУМОВИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ В УКРАЇНІ

 

A. V. Punda,

аssistant of department of state administration and local self-government of the Khmel'nickogo university of management and law

 

THE MAIN REASONS OF TRAFFICKING IN UKRAINE

 

В статті розкриті причини та передумови торгівлі людьми в Україні. Проаналізовано зовнішні причини торгівлі людьми, до яких відносять: недієву систему протидії торгівлі людьми у світі; попит на торгівлю людьми; наявність можливостей для торгівців людьми; пропозиція, наявність потенційних жертв. Розкрито зміст внутрішніх передумов торгівлі людьми, до яких можна віднести: економічні передумови; соціальні передумови; психологічні передумови; інформаційні передумови; правові передумови. Проведено аналіз основних різновидів торгівлі людьми.

 

The article revealed the causes and background of human trafficking in Ukraine. Analysis of external causes of trafficking, which include: inefficient system of combating human trafficking in the world, the demand for human trafficking, the existence of opportunities for traffickers; supply, availability of potential victims. The content of domestic preconditions of human trafficking, which include: economic conditions, social conditions, psychological conditions, information prerequisites, the legal prerequisites. The analysis of the main types of trafficking.

 

Ключеві слова: державне регулювання, причини торгівлі людьми, передумови торгівлі людьми, протидія торгівлі людьми в Україні.

 

Key words: government regulation, the causes of trafficking, conditions trafficking, combating human trafficking in Ukraine.

 

 

Постановка проблеми. Причини та передумови торгівлі людьми в Україні з’явилися як наслідок зростання безробіття, зменшення асигнувань на програми соціального захисту, зубожіння населення. Низький рівень доходів штовхає громадян України на пошуки роботи за кордоном навіть без знання мови і правових знань, без кваліфікації, на нелегальних умовах, що водночас зумовлює їх перехід до груп ризику. Так, у 2012 році по допомогу до Міжнародної організації з міграції звернулись 945 жертв торгівлі людьми з України. Органами внутрішніх справ України упродовж 2012 року виявлено 155 фактів торгівлі людьми, установлено 187 потерпілих від торгівлі людьми, у тому числі 124 жінки, 14 неповнолітніх та 2 малолітніх. Іншими правоохоронними органами України припинено діяльність 34 злочинних груп загальною чисельністю 82 особи [2].

Потреба виявлення причин та передумов торгівлі людьми в Україні зумовлена поширенням протиправного явища до транснаціональних масштабів, появою нових тенденцій та загроз, зокрема: злочинці стали використовувати новітні репродуктивні технології, збільшилась кількість випадків “сексуального туризму”, в тому числі дитячого, комерційної сексуальної експлуатації дітей, зокрема з використанням новітніх інформаційних технологій. До групи ризику, крім жінок і дітей, останнім часом стали потрапляти чоловіки працездатного віку.

Також, актуальність наукової публікації сфери протидії торгівлі людьми зумовлена прийняттям у червні 2012 року Європейською комісією Стратегії викорінення торгівлі людьми на період 2012-2016 рр., де пріоритетними напрямами протидії торгівлі людьми є: виявлення, захист і підтримка жертв торгівлі людьми, посилення превентивних заходів проти торгівлі людьми, кримінальне переслідування торговців людьми, поліпшення координації та співпраці між відповідними суб’єктами та узгодженість політики, вдосконалення відповідних знань та ефективного реагування на виникаючі питання, пов’язані зі всіма форми торгівлі людьми.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Виявлення причин та передумов торгівлі людьми в Україні ще не стала об’єктом спеціальних наукових досліджень в галузі державного управління, хоча на даний час можна констатувати лише поодинокі спроби деяких дослідників та авторів, інших галузей наук, які розглядати окремі її аспекти. Зокрема, в українській правовій науці дослідженню торгівлі людьми з точки зору кримінального права та кримінології присвячені праці В.О.Іващенко, Н.С.Юзікової, В.А.Козака, А.М.Орлеана та Я.Г.Лизогуба. Крім того, серед дослідників цього питання слід назвати О.М.Бандурку, Ю.М.Галустяна, В.М.Куца, Д.Л.Мачарашвілі, Т.А.Татаринцева, С.М.Ратушного, Ю.С.Шемшученка, К.Б.Левченко, М.В.Буроменського, В.Н.Денисова, М.М.Микієвича, І.А.Шваба, О.В.Шведа, Т.О.Дорошка, О.В.Горбунову, О.В.Святун. На жаль, наявні роботи обмежуються або універсальними організаційно-правовими аспектами, або проблемами подолання сучасних форм рабства в рамках окремої держави.

Таким чином, це свідчить про те, що питання виявлення причин та передумов торгівлі людьми в Україні на сьогодні ґрунтовно не досліджено та потребують системних наукових розробок.

Мета статті – виявити причини та передумови торгівлі людьми в Україні.

Виклад основного матеріалу. Нині в Україні створено необхідну правову базу для здійснення протидії торгівлі людьми. Насамперед це Конституція України та низка законів України, зокрема “Про основи національної безпеки України” та “Про протидію торгівлі людьми”.

Так, Законом України “Про протидію торгівлі людьми” схваленого Верховною Радою України від 20.09.2011 № 3739-VI, чітко поставлені завдання щодо дослідження причин та передумов торгівлі людьми у сфері попередження торгівлі людьми та у сфері боротьби з торгівлею людьми [1].

До завдань у сфері попередження торгівлі людьми належать ст.10:

1) дослідження стану, причин і передумов поширення явища торгівлі людьми;

2) підвищення рівня обізнаності населення про причини та наслідки торгівлі людьми шляхом проведення інформаційних кампаній протидії торгівлі людьми серед населення, у тому числі серед дітей.

До завданнь у сфері боротьби з торгівлею людьми належить ст.12: виявлення причин та передумов, що сприяють торгівлі людьми, та вжиття заходів щодо їх усунення [1].

Для України еміграція та торгівля людьми в її сучасному розумінні постала після розпаду СРСР. Сьогодні в основі сучасної еміграції з України лежать міграційні процеси громадян України з метою працевлаштування за кордон. Унаслідок важкої економічної ситуації в Україні, значного дефіциту робочих місць на ринку праці продовжується виїзд громадян з України до країн далекого зарубіжжя та Російської Федерації з метою працевлаштування. Сезонне, тимчасове працевлаштування або “човникові” поїздки за кордон у непростих економічних умовах перехідного періоду, на жаль, стали чи не основним засобом виживання для багатьох українських сімей. За різними оцінками, протягом року приблизно 5 млн. наших співвітчизників перебувають на заробітках за кордоном.

Так, неефективність політичних та економічних перетворень у державі, корумпованість чиновників, декларативність соціальної політики, зростання прірви між верхами та абсолютною більшістю населення, нездійсненність романтичних мрій перших років незалежності призвели до виявлення ще одного фактора – недовіри до органів державної влади та невіри в позитивні зміни в країні. Критичність ситуації в тому, що молоді люди не бачать перспектив для життя та самореалізації в українському суспільстві. Батьки не бачать перспектив для своїх дітей. Вища освіта не стає запорукою нормального забезпеченого життя. Виїзд за кордон розглядається як умова не тільки вирішення тимчасових фінансових проблем родини, але і як стратегія подальшого життєвого шляху для молодого покоління.

Сукупність соціально-економічних умов, специфіка географічного положення, недостатньо організаційно-правова підготовленість до протидії торгівлі людьми, призвели до того, що Україна є країною–донором, країною–транзиту та останнім часом країною–призначення “живого товару”. Перераховані обставини перетворили Україну в одну з десяти країн, жителі яких найчастіше стають жертвами торгівлі людьми. На жаль, за цим показником Україну прирівнюють до Молдови, Таїланду та Нігерії.

Розкриємо зміст основних причин та передумов торгівлі людьми. Сьогодні ці причини є комплексними та взаємопов’язаними. Зокрема, якщо розглядати торгівлю людьми як світовий ринок, то жертви торгівлі становитимуть пропозицію, а корумповані роботодавці чи сексуальні експлуататори представляють попит. Пропозиції жертв торгівлі людьми сприяють чимало чинників, зокрема:

– бідність, привабливість уявного кращого життя за кордоном;

– слабкі соціальні та економічні структури;

– безробіття;

– організована злочинність, незахищеність від неї;

– насильство проти жінок та дітей, дискримінація жінок;

– корумпованість влади;

– політична нестабільність;

– збройні конфлікти та ін..

Зростанню попиту на торгівлю людьми сприяють такі чинники, як:

– сексуальна індустрія;

– експлуататорська праця.

У наш час сексуальний туризм та дитяча порнографія стали індустріями, які широко відомі в усьому світі що розповсюджуються через такі технології, як Інтернет. Що стосується експлуататорської праці то цей чинник також сприяє світовий попит на дешеву та нелегальну робочу силу. Саме бідність та відсутність економічних можливостей робить чоловіків, жінок та дітей потенційними жертвами торгівців людьми, пов’язаними з міжнародними злочинними організаціями. Хоча переважно жінки та діти стають особливо вразливими потенційними жертвами сексуальної індустрії. Торгівля людьми також включає у себе осіб, яких було продано на ринку праці, на виробництво, сільськогосподарські плантації та іншу принизливу роботу.

Дослідник О.В.Святун до зовнішніх причин торгівлі людьми відносить: недієву систему протидії торгівлі людьми у світі; попит на торгівлю людьми; наявність можливостей для торгівців людьми; пропозиція, наявність потенційних жертв.

1. Недієва система протидії торгівлі людьми у світі, це:

– відкриття кордонів, спрощення можливості для подорожування;

– невідповідність міжнародної нормативно-правової бази щодо запобігання торгівлі людьми та захисту потерпілих осіб реальним умовам, брак механізмів реалізації законів;

– корумпованість відповідальних органів, які забезпечують дотримання законності;

– неузгодженість міграційної політики з реаліями ринку праці в країнах;

– лояльне законодавство до занять проституцією у багатьох країнах світу;

– формування міжнародних кримінальних об’єднань;

– інтернаціоналізація тіньової економіки тощо.

2. Попит на торгівлю людьми, це обумовлений існуванням попиту на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо на експлуатацію дітей; працю у галузях, де основне населення не хоче працювати через низку причин, зокрема через небезпечні умови праці.

3. Наявність можливостей для торгівців людьми, це:

– фінансові винагороди за торгівлю людьми;

– безкарність за вчинення злочинів, мінімальний ризик настання негативних наслідків для самих торгівців;

– відсутність справедливості для потерпілих та потенційних жертв, яка дає змогу торгівцям маніпулювати своєю безкарністю.

4. Пропозиція, наявність потенційних жертв, це:

– бідність та економічна нерівність між країнами та регіонами;

– обмеження пропозиції щодо працевлаштування всередині своїх країн;

– наявність війн чи збройних конфліктів;

– відсутність реєстрації при народженні, легального статусу та громадянства значної частини населення, особливо національних меншин.

До внутрішніх передумов торгівлі людьми можна віднести: економічні передумови; соціальні передумови; психологічні передумови; інформаційні передумови; правові передумови.

1. Економічні передумови, це:

– економічна нестабільність у державі;

– наявність тіньової економіки;

– деформація у сфері розподілу благ;

– порушення принципів соціальної справедливості;

– соціальна нерівність у країні;

– високий рівень безробіття у країні;

– обмеженість можливостей працевлаштування;

– низький рівень матеріальних доходів населення;

– низький рівень життя більшої частини населення, перш за все молоді;

– несприятливі побутові умови; матеріальна зацікавленість.

2. Соціальні передумови, це:

– склад сім’ї – реструктурованість, багатодітність тощо;

– розлучення;

– стосунки в сім’ї (відсутня батьківська опіка над дітьми);

– наявність насильства в сім’ї;

– авторитарна поведінка батьків (жорстоке поводження та занедбаність часто з боку батьків, членів родини або оточення);

– очікування фінансової допомоги від одного з членів сім’ї;

– виїзд членів родини за кордон;

– девіантна поведінка батьків (вживання алкоголю, наркотичних речовин та залежність від них, кримінальна діяльність);

– низький рівень освіти;

– слабкі професійні навички.

3. Психологічні передумови, це викривлення моральних цінностей значної частини населення та їхня деформація, що обумовлено низкою причин:

– неблагополуччя у родині;

– бездоглядність або надмірно жорсткий контроль, який провокує протест, незалежно від статків родини;

– порушення емоційних контактів з членами родини;

– недоліки статево-рольового виховання;

– не сформованість позитивного образу “Я”;

– система цінностей у батьківській сім’ї;

– відсутність духовних принципів;

– бажання ствердитись за рахунок іншого;

– кризовий стан, у якому знаходяться українські громадяни та який призвів до зниження самозахисту, погіршення психологічного самопочуття людей.

4. Інформаційні передумови, це:

– погана обізнаність українських громадян щодо можливостей працевлаштування та перебування за кордоном та їх наслідки;

– публікації багатообіцяючої реклами в пресі та неправдива “агітація”;

– низька обізнаність щодо прав людини;

– соціальні стереотипи виховання тощо.

5. Правові передумови, це:

– відсутність належної системи захисту потерпілих;

– недостатня захищеність українських громадян від кримінальних рук “торгівців людьми” як в Україні, так і за її межами;

– недостатнє покарання злочинців [3].

Якщо декілька років тому головним чинником було безробіття, то сьогодні наголошується не стільки на безробітті як причині бідності, скільки на дуже низьких заробітках, які не дотягують до межі бідності, навіть за висококваліфіковану працю (лікарі, медичні працівники, вчителі, серед яких абсолютна більшість – жінки), що спричинює бідність і безвихідь. Так, у сфері торгівлі людьми виділяють наступні категорії населення України:

– жінки як правило, віком від 18 до 30 років складають значну більшість потерпілих і експлуатуються переважно в секс індустрії, жінки старшого віку в якості домогосподарок, швачок, мийниць посуду тощо;

– чоловіки здебільшого використовуються як робоча сила в сільському господарстві, на будівництві та у сфері надання різноманітних послуг;

– діти втягуються у заняття проституцією, використовуються у порнографічному бізнесі, нелегальному усиновленні або удочерінні, жебракуванні та трансплантації органів, а також як дешева робоча сила на некваліфікованих роботах або розповсюдженні наркотиків серед підлітків.

Отже, до основних різновидів торгівлі людьми належать: торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації людини; торгівля людьми з метою трудової експлуатації; торгівля людьми з метою використання у жебракуванні; торгівля людьми з метою використання у виготовленні порно продукції; торгівля людьми з метою вилучення органів.

1. Торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації людини. Від цього злочину найбільше страждають молоді жінки, неповнолітні дівчата, а часом і діти (саме вони становлять головну групу ризику). Ця форма експлуатації зачіпає найінтимнішу сторону в житті людини і належить до найбільш цинічних злочинів, адже руйнує особисте життя людини, її майбутнє, сімейні стосунки, знищує генофонд нації, а отже, підриває майбутнє всього суспільства.

2. Торгівля людьми з метою трудової експлуатації. Торгівля людиною з метою експлуатації її праці залишається актуальною проблемою для громадян України. Протягом останніх років проблему зафіксовано як на теренах самої України без перетину кордону, так і в країнах призначення, серед яких Росія, Чехія, Польща, Італія, Португалія та інші. Людей експлуатують переважно у таких сферах, як будівництво, каменоломні, лісоповали, прокладання залізничних колій, сільське господарство, нелегальний вилов риби, підпільні майстерні з пошиття одягу та переробка харчової продукції та ін.

3. Торгівля людьми з метою використання у жебракуванні. Від цієї проблеми найбільше страждають діти, інваліди та люди старшого віку.

4. Торгівля людьми з метою використання у виготовленні порно продукції. На території України виготовляють та направляють через канали Інтернету порнографічну продукцію в країни, які мають на неї попит. Особливо це стосується дитячої порнографії, від чого страждають діти різного віку і різної статі.

Торгівля людьми з метою вилучення органів. З розвитком медичних наук зростає попит на трансплантацію органів людини. Серед відомих випадків торгівлі людськими органами торгівля нирками найпоширеніша, оскільки на них існує високий попит (трансплантувати нирку простіше порівняно з іншими людськими органами). Серед основних стримуючих факторів збільшення кількості таких злочинів фахівці називають складні медичні процедури та потребу в лікарях високої кваліфікації [4].

Висновки: Неефективність політичних та економічних перетворень у державі, корумпованість чиновників, декларативність соціальної політики, зростання прірви між верхами та абсолютною більшістю населення, призвели до обставин які перетворили Україну в одну з десяти країн, жителі яких найчастіше стають жертвами торгівлі людьми. Для України особливо актуальними різновидами торгівлі людьми є трудова та сексуальна експлуатація. Але останнім часом все більшого поширення набуває торгівля дітьми, торгівля людьми з метою використання у порнобізнесі та жебрацтві.

Отже, незважаючи на здійснення певних зусиль з боку органів державної влади України в напрямі протидії торгівлі людьми – криміналізацію цього злочину в національному законодавстві – прийняття та виконання Програми запобігання торгівлі жінками та дітьми, Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року, ратифікацію міжнародних договорів, укладання двосторонніх та багатосторонніх угод, активізацію міжнародного співробітництва України, організації та проведенні інформаційних кампаній, відкриття реабілітаційних центрів для потерпілих від торгівлі людьми, налагодженні активної співпраці з міжнародними та неурядовими організаціями, проблема торгівлі людьми залишається актуальною і це негативне явище має стійкі тенденції до поширення.

Перспективою подальших розвідок даної проблематики, є на наш погляд, удосконалення співпраці з громадськими організаціями з питань протидії торгівлі людьми.

 

Список використаних джерел.

1. Про протидію торгівлі людьми : Закон України від 20.09.2011 № 3739-VI. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3739-17.

2. Звіт про стан реалізації державної політики у сфері протидії торгівлі людьми у 2012 році (підготовлено Міністерством соціальної політики України). – Режим доступу : http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/index.

3. Святун О.В. Європейські механізми боротьби із торгівлею людьми : автореферат дис. канд. юрид. наук : 12.00.11 “Міжнародне право” / О. В. Святун. – К. : Б. в., 2005. – 18 с.

4. Не стань жертвою торгівлі людьми [Електронний ресурс]. Режим доступу – http://wu.cn.ua/articles/trafficing.pdf.

 

References.

1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2011), The Law of Ukraine " On Counteracting Human Trafficking", available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3739-17  (Accessed 29 August 2013).

2. Cabinet of Ministers of Ukraine (2012), “Report on the status of implementation of the state policy in the field of combating human trafficking in 2012”, available at: http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/index (Accessed 22 August 2013).

3. Sviatun, O.V. (2005), “Yevropeiski mekhanizmy borotby iz torhivleiu liudmy”, Thesis, 12.00.11 Mizhnarodne pravo,  p. 18.

4. “Ne stan zhertvoiu torhivli liudmy”, available at: http://wu.cn.ua/articles/trafficing.pdf

 

Стаття надійшла до редакції 25.11.2013 р.