DOI: 10.32702/2307-2156-2021.7.70
УДК: 351.85.304
Я. О. Чепурко
ВИКОРИСТАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ЩОДО ВПЛИВУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА НА ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЮ СОЦІОГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ
Анотація
У статті розглядається світовий досвід впливу громадянського суспільства на формування та реалізацію соціогуманітарної політики на прикладі демократичних країн, а саме: Великої Британії, Франції, Німеччини, Болгарії, Португалії, Румунії, Угорщини, Швеції. Аргументовано, що кожна громадська організація має свою власну «філософію існування», що конкретно визначає місію організації, мету, яку вона ставить перед собою, методи та засоби, за допомогою яких організація досягає своєї мети в тому числі і у формуванні та реалізації соціогуманітарної політики. З’ясовано, що співтовариства людей, пов’язаних між собою на політичній, релігійній чи професійній основі, існували ще у давні часи і наявність цих об’єднань так чи інакше торкалось інтересів держави, соціальних груп і конкретних осіб, а саме ці об’єднання одержували законодавчу регламентацію. Досліджено цілу низку європейських країн, які мають значний досвід щодо взаємодії органів публічної влади з громадськістю у питаннях формування та реалізацію соціогуманітарної політики, притому, використовують різноманітні технології та методики організації цього процесу.
Виявлено, що в більшості країн громадськість бере активну участь в управлінні розвитком соціогуманітарної сфери за допомогою громадських консультативно-дорадчих структур, які функціонують при органах державної влади. У кожній із проаналізованих країн діяльність консультативно-дорадчих органів має свою специфіку, зумовлену особливостями державного устрою, політичної системи й культури та рівнем розвитку громадянського суспільства й демократії. Було розглянуто функціонування громадських організацій у політичних системах різних країн світу, зокрема, їхній правовий статус, сферу діяльності, компетентність та функції, порядок формування, фінансування діяльності, ступінь можливого впливу на державні органи тощо.
Зазначено, що державна політика має стати джерелом консолідації зусиль усього суспільства, спрямованого на формування двох головних трендів соціогуманітарного розвитку: формування сучасної особистості через подолання її патерналістського ставлення до держави та вихід у постіндустріальний період суспільства рівних можливостей; формування громадянської культури інститутів громадянського суспільства як еліти соціогуманітарного розвитку, яка реально зацікавлена і готова взяти відповідальність за майбутнє суспільства.
Ключові слова: громадські організації; соціогуманітарна політика; духовна консолідація; консультативно-дорадчі органи; публічне управління.
Література
1. Громадянське суспільство: політичні та соціально-правові проблеми розвитку : монографія / Г. Ю. Васильєв, В. Д. Воднік, О. В. Волянська та ін. ; за ред. М. П. Требіна. – Х. : Право, 2013. – 536 с.
2. Войтков В. «Третий сектор» загнан в пятый угол / В. Войтков // Власть и политика. – 2003. № 32 33. С. 12 13.
3. Гостєва О.М. Європейський досвід взаємодії органів державної влади та громадських організацій. Електронний журнал «Державне управління: удосконалення та розвиток» № 9, 2017 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1124
4. Конституция Франции 1958 года // Конституции зарубежных государств: Великобритания, Франция, Германия, Италия, Соединенные Штаты Америки, Япония, Бразилия: Учебное пособие / Сост. проф. В.В. Маклаков. – 7-е изд. – М.: Wolters Kluwer Russia, 2010. – С. 79-136.
5. Досвід взаємодії державних органів країн світу з інститутами громадського суспільства, залучення громадськості до формування та реалізації державної політики, протидії корупції, забезпечення електронного урядування [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ogp.gov.ua/sites/def
6. Джига Т. В. Розвиток соціального партнерства в країнах ЄС та Україні: порівняльний аналіз / Т. В. Джига // Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки: наук. вісник: зб. наук. праць. – 2011. – Вип. 50 (№ 8). – С. 621-628.
7. Lewin L. Governing Trade Unions in Sweden / L. Lewin. – Cambridge: Harvard University Press, 1980. – 180 p.
8. Соціальна і гуманітарна політика Підручник / [авт. кол. : В.П.Трощинський, В.А.Скуратівський, М.В.Кравченко та ін.]; за заг. ред. Ю.В.Ковбасюка, В.П.Трощинського. – К. : НАДУ, 2016 – 792 с.
9. Соціогуманітарні чинники інтеграції і консолідації українського суспільства : аналіт. доп. / авт. кол. : В.П.Трощинський, В.А.Скуратівський, О.П.Петроєж та ін. – Київ: НАДУ, 2018. – 160 с.
10. Формування української ідентичності в умовах сучасних викликів: теоретичні і політичні аспекти : монографія / В.П.Трощинський, В.А.Скуратівський, Н.П.Ярош та ін.; за заг. ред. В.П.Трощинського. – Київ: НАДУ, 2018. – 256 с.
Ya. Chepurko
USE OF FOREIGN EXPERIENCE ON THE INFLUENCE OF CIVIL SOCIETY ON THE FORMATION AND IMPLEMENTATION OF SOCIO-HUMANITARIAN POLICY
Summary
The article examines the world experience of the influence of civil society on the formation and implementation of socio-humanitarian policy on the example of democratic countries, namely: Great Britain, France, Germany, Bulgaria, Portugal, Romania, Hungary, Sweden. It is argued that each public organization has its own "philosophy of existence", which specifically defines the mission of the organization, the goal it sets for itself, methods and means by which the organization achieves its goal, including in the formation and implementation of socio-humanitarian policy. It was found that communities of people connected with each other on a political, religious or professional basis existed in ancient times and the existence of these associations in one way or another affected the interests of the state, social groups and individuals, namely these communities. unions received legislative regulation. A number of European countries with extensive experience in the interaction of public authorities with the public in the formation and implementation of socio-humanitarian policy, in addition, use a variety of technologies and methods of organizing this process.
It was found that in most countries the public takes an active part in managing the development of the socio-humanitarian sphere with the help of public advisory structures that operate under public authorities. In each of the analyzed countries, the activities of advisory bodies have their own specifics, due to the peculiarities of the state system, political system and culture and the level of development of civil society and democracy. The functioning of public organizations in the political systems of different countries was considered, in particular, their legal status, sphere of activity, competence and functions, the order of formation, financing of activity, the degree of possible influence on state bodies, etc.
It is noted that public policy should be a source of consolidation of efforts of the whole society aimed at forming two main trends of socio-humanitarian development: formation of modern personality through overcoming its paternalistic attitude to the state and entering the post-industrial society of equal opportunities; formation of civic culture of civil society institutions as an elite of socio-humanitarian development, which is really interested and ready to take responsibility for the future of society.
Keywords: public organizations; socio-humanitarian policy; spiritual consolidation; advisory bodies; public administration.
References
1. Vasyliev, H. Yu. Vodnik, V. D. Volianska, O. V. And others (2013), Hromadianske suspilstvo: politychni ta sotsialno-pravovi problemy rozvytku: monohrafiia [Civil society: political and socio-legal problems of development: monograph], edited by MP Trebin, Pravo, Kharkiv, P. 536.
2. Vojtkov, V. (2003), “The third sector is driven into the fifth corner”, Vlast' i politika, vol. 32 33, pp. 12-13.
3. Hostieva, O.M. (2017), “European experience of co-operation of public and civil organizations authorities”, Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, vol. 9, [Online], available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1124
4. Constitution of France 1958 // Constitutions of foreign states: Great Britain, France, Germany, Italy, United States of America, Japan, Brazil: Textbook / Compiled by prof. V.V. Maklakov, 7th ed., Wolters Kluwer Russia, 2010, Moscow, Russia, pp. 79-136.
5. Experience of interaction of state bodies of the world with institutions of civil society, public involvement in the formation and implementation of state policy, anti-corruption, e-government, available at: http://ogp.gov.ua/sites/def
6. Dzhyha, T. V. (2011), “Development of social partnership in EU countries and Ukraine: comparative analysis”, Hileia. Istorychni nauky. Filosofski nauky. Politychni nauky: nauk. visnyk: zb. nauk. Prats, vol. 50 (# 8), pp. 621-628.
7. Lewin L. Governing Trade Unions in Sweden / L. Lewin. – Cambridge: Harvard University Press, 1980. – 180 p.
8. Troshchynskyi, V.P. Skurativskyi, V.A. Kravchenko, M.V. and others (2016), Sotsialna i humanitarna polityka Pidruchnyk [Social and humanitarian policy Textbook], edited by YV Kovbasyuk, VP Troshchynsky, NADU, Kyiv, Ukraine, P. 792.
9. Troshchynskyi, V.P. Skurativskyi, V.A. Petroiezh, O.P. and others (2018), Sotsiohumanitarni chynnyky intehratsii i konsolidatsii ukrainskoho suspilstva : analit. dop. [Socio-humanitarian factors of integration and consolidation of Ukrainian society: analytical report], NADU, Kyiv, Ukraine, P.160.
10. Troshchynskyi, V.P. Skurativskyi, V.A. Yarosh, N.P. and others (2018), Formuvannia ukrainskoi identychnosti v umovakh suchasnykh vyklykiv: teoretychni i politychni aspekty: monohrafiia [Formation of Ukrainian identity in terms of modern challenges: theoretical and political aspects: monograph], NADU, Kyiv, Ukraine, P.256.
№ 7 2021
Дата публікації: 2021-07-29
Кількість переглядів: 563