КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЕЛЕКТРОННОГО ВРЯДУВАННЯ
О. О. Скорик

DOI: 10.32702/2307-2156-2021.3.35

УДК: 351.077:005.92:004

О. О. Скорик

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЕЛЕКТРОННОГО ВРЯДУВАННЯ

Анотація

У статті виявлені передумови виникнення та розвитку концепту електронного врядування, розглянуті особливості формування інституційного базису становлення електронного врядування у міжнародних правових актах та аналітичних документах. Встановлено, що концепт електронного врядування набув широкої популярності на рубежі 1990-2000-х років як ідея системного впровадження та використання сучасних ІКТ в роботі органів влади з метою підвищення ефективності та прозорості роботи державного апарату, з ним пов’язували надії на модернізацію характеру взаємодії держави і суспільства.
За результатами дослідження фахових наукових джерел доведена необхідність уточнення визначень, що описують такий складний феномен, як «електронне врядування», внаслідок наявності різних інтерпретацій їх змісту. Встановлено, що базовим у концепті електронного врядування доцільно вважати поняття «електронний уряд», головна мета якого – зробити систему державного управління максимально придатною для забезпечення інтересів громадян, організацій і підприємств та надати більш широкі можливості для участі у виробленні державної політики, а також спрощення процедур взаємодії громадян і влади.
За підсумками оцінки підходів до визначення змісту електронного врядування та категорій, що його описують, сформульовані два основні концепти – структурно-функціональний та еволюційний. Структурно-функціональний підхід передбачає дослідження таких категорії, як «електронний уряд» (e-government), «цифровий уряд» (digital government), «електронна адміністрація» (e-administration), «електронна демократія» (e-democracy) «електронне врядування» (e-governance) у структурному взаємоузгодженні з відповідною конкретизацією функцій кожної складової. За еволюційним підходом такі категорії електронного врядування, як «електронний уряд» (e-government), «мережевий уряд» (wired government), «цифровий уряд» (digital government), «блокчейн-уряд» (blockchain government) розглядаються з позицій перетворення їх змісту та функцій в процесі розвитку ІКТ.
Здійснено уточнення визначення електронного врядування у відповідності з поєднанням виділених автором структурно-функціонального та еволюційного підходів, запропоновано визначати дану дефініцію як зміну системи інститутів і механізмів публічного управління під впливом розвитку ІКТ.

Ключові слова: електронне врядування; електронний уряд; електронна адміністрація; електронна демократія; цифровий уряд; мережевий уряд; блокчейн-уряд; публічне управління; інформаційно-комунікаційні технології.

Література

1. Homburg V. Understanding e-government: information systems in public administration / V. Homburg. – London: Routledge, 2008. – 131 p.
2. Technology for America's Economic Growth, A New Direction to Build Economic Strength. February 22, 1993. [Електроний ресурс] URL: http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED355929.pdf.
3. Public Law 107–347 107th Congress “E-Government Act of 2002”. [Електроний ресурс] URL: https://www.gpo.gov/fdsys/pkg/PLAW-107publ347/pdf/PLAW-107publ347.pdf.
4. Bangemann Report, Europe and the Global Information Society (1994). [Електроний ресурс] URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/44dad16a-937d-4cb3-be07-0022197d9459/language-en.
5. eEurope: an information society for all. Communication on a Commission initiative for the special European Council of Lisbon, 23 and 24 March 2000. COM (99) 687 final, 8 December 1999. [Електроний ресурс] URL: http://aei.pitt.edu/3532/
6. Окінавская хартія Глобального інформаційного суспільства [Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_163#Text
7. Клименко І.В., Линьов К.О. Технології електронного врядування / І.В. Клименко, К.О. Линьов – К.:Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. –
192 с.
8. West Darrell M. Digital Government: Technology and Public Sector Performance. Princeton University Press, 2005. – 21 р.
9. David Garson G. Public information technology and e-governance: managing the virtual state // Sudbury, MA: Jones and Bartlett Publisherst, 2006, 541 p.
10. Benchmarking E-government: A Global Perspective (UNDESA/ASPA) 2001 [Електроний ресурс] URL: https://publicadministration.un.org /egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/English.pdf
11. United Nations E-Government Survey 2014: E-Government for the Future We Want [Електроний ресурс] URL: https://publicadministration.un.org /egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2014-Survey/EGov_Complete_Survey-2014.pdf
12. King M. Carriers ‘best placed to control digital shipping’, claims Maersk / M. King // Lloyd’s Loading List [Електроний ресурс] URL: https://www.lloydsloadinglist.com/freight-directory/news/ Carriers-‘best-placed-to-control-digital-shipping’-claims-Maersk/68197. htm#.WGpZcLZ953k
13. OECD Digital Economy Outlook 2015, 2016, 2017 // OECD Publishing, Paris.
14. Buterin V. DAOs, DACs, DAs and More: An Incomplete Terminology Guide [Електроний ресурс] URL: https://blog.ethereum.org/2014/05/06/daos-dacs-das-and-more-an-incomplete-terminology-guide/
15. Hanson R. Open-Source Government: How can we fix our political system? / R. Hanson // BBC Focus 206:21, August 2009 [Електроний ресурс] URL: http://mason.gmu.edu/~rhanson/BBCFocus-Aug09.html

O. Skoryk

CONCEPTUAL FUNDAMENTALS OF ELECTRONIC GOVERNANCE

Summary

Building an effective e-government system, adequate to modern realities, is one of the main tasks of Ukraine's state policy. In this direction, a number of legislative acts have been adopted in recent years, and special technical support has been created for the translation of certain public services into electronic format. The state strategies and programs for the development of e-government in Ukraine adopted in recent years envisage a number of serious measures to deepen electronic interaction between citizens and public administration bodies at the national and local levels. Nevertheless, while maintaining the current pace of development in this vector, it will not be easy to achieve the projected indicators without the expressed political will and coordination of joint efforts of the expert community, business and civic initiatives. Therefore, the creation of a theoretical and conceptual basis for e-government is gaining relevance.
The article identifies the prerequisites for the emergence and development of the e-governance’s concept, considers the features of its institutional basis formation in international legal acts and analytical documents. It is established that the concept of e-governance gained wide popularity at the turn of 1990-2000 as the idea of systematic introduction and use of modern ICT in the work of government to increase the efficiency and transparency of the state apparatus, it was associated with hopes for modernization and society.
According to the results of research of professional scientific sources, the need to clarify the definitions that describe such a complex phenomenon as “e-governance”, due to the presence of different interpretations of their content. It is established that the definition of e-government should be considered basic in the e-governance concept, the main purpose of which is to make the system of public administration as suitable as possible to ensure the interests of citizens, organizations and enterprises and provide greater opportunities for participation interaction of citizens and government.
Based on the evaluation of approaches to determining the content of e-governance and the categories that describe it, two main concepts are formulated – structural-functional and evolutionary. The structural-functional approach involves the study of such categories as “e-government”, “digital government”, “e-administration”, “e-democracy”, “e-governance” in structural coordination with the corresponding specification of the functions of each component. According to the evolutionary approach, such categories as “e-government”, “network government”, “digital government”, “blockchain government” are considered from the standpoint of transformation their content and functions in the process of ICT development.
The definition of e-governance has been clarified in accordance with the combination of structural-functional and evolutionary approaches identified by the author, it is proposed to define this definition as changes in the system of institutions and mechanisms of public administration under the influence of ICT development.

Keywords: e-governance; e-government; e-administration; e-democracy; digital government; network government; blockchain government; public governance; information and communication technologies.

References

1. Homburg, V. (2008), Understanding e-government: information systems in public administration, Routledge, London, UK.
2. The official site of U.S. Department of Education (1993), “Technology for America's Economic Growth, A New Direction to Build Economic Strength“, available at: http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED355929.pdf. (Accessed 27 February 2021).
3. The official site of U.S. Congress (2002), “Public Law of Congress “E-Government Act of 2002“, available at: https://www.gpo.gov/fdsys/pkg/PLAW-107publ347/pdf/PLAW-107publ347.pdf. (Accessed 5 March 2021).
4. The official site of the European Union (1994), “Bangemann Report, Europe and the Global Information Society“, available at: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/44dad16a-937d-4cb3-be07-0022197d9459/language-en (Accessed 2 March 2021).
5. The official site of University of Pittsburgh (2000), “eEurope: an information society for all. Communication on a Commission initiative for the special European Council of Lisbon“, available at: http://aei.pitt.edu/3532/ (Accessed 2 March 2021).
6. The official site of the Verkhovna Rada of Ukraine (2000), “Okinawa Charter of the Global Information Society“, available at https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_163#Text (Accessed 23 January 2021).
7. Klimenko, I. V. and Linyov, K. O. (2006), Tekhnolohiyi elektronnoho vryaduvannya [E-government technologies], Center for Civil Service Institutional Development, Kyiv, Ukraine.
8. West Darrell, M. (2005), Digital Government: Technology and Public Sector Performance, Princeton University Press, Princeton, USA.
9. David Garson, G. (2006), Public information technology and e-governance: managing the virtual state, Jones and Bartlett Publisherst, Sudbury, UK.
10. The official site of the United Nations (2001), “Benchmarking E-government: A Global Perspective (UNDESA/ASPA) 2001“, available at: https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/ English.pdf (Accessed 5 March 2021).
11. The official site of the United Nations (2014), “United Nations E-Government Survey 2014: E-Government for the Future We Want“, available at: https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/ 2014-Survey/EGov_Complete_Survey-2014.pdf (Accessed 5 March 2021).
12. King, M. (2001), “Carriers ‘best placed to control digital shipping’, claims Maersk“, Lloyd’s Loading List, [Online], available at: https://www.lloydsloadinglist.com/freight-directory/news/ Carriers-‘best-placed-to-control-digital-shipping’-claims-Maersk/68197. htm#.WGpZcLZ953k (Accessed 12 March 2021).
13. OECD (2018), “Digital Economy Outlook for 2015 – 2017“,OECD Publishing, Paris, France.
14. Buterin, V. (2014), “DAOs, DACs, DAs and More: An Incomplete Terminology Guide“, Ethereum Foundation, [Online], available at: https://blog.ethereum.org/2014/05/06/daos-dacs-das-and-more-an-incomplete-terminology-guide/ (Accessed 14 March 2021).
15. Hanson, R. (2009), “Open-Source Government: How can we fix our political system?“, Ethereum Foundation, [Online], available at: http://mason.gmu.edu/~rhanson/BBCFocus-Aug09.html (Accessed 14 March 2021).

№ 3 2021

Дата публікації: 2021-03-29

Кількість переглядів: 649