EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

ПОГЛИБЛЕННЯ МЕДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ГРОМАДЯН ЯК УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ГОТОВНОСТІ ДО ЕПІДЕМІЧНИХ ЗАГРОЗ
М. В. Макаренко

DOI: 10.32702/2307-2156-2021.3.34

УДК: 323.2:614.2

М. В. Макаренко

ПОГЛИБЛЕННЯ МЕДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ГРОМАДЯН ЯК УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ГОТОВНОСТІ ДО ЕПІДЕМІЧНИХ ЗАГРОЗ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей реалізації державної політики щодо поглиблення медичної компетентності громадян в умовах епідемічних загроз та визначення її актуальних напрямів з урахуванням світових тенденцій. З’ясовано, що показники, пов’язані зі здоров’ям, за останні роки покращилися, в т. ч. і за рахунок розвитку медичної грамотності населення. Існуючі дослідження доводять, що медична компетентність населення є одним з економічно ефективних підходів щодо подолання певних проблем у сфері охорони здоров’я та досягнення ключових цілей сталого розвитку. Медична компетентність населення формується на основі теоретичних та практичних знань, критичного мислення, декларативних та процедурних знань та навичок судження. Доведено, що завданням держави є забезпечення формування та впровадження політики підвищення медичної компетентності населення, належне фінансування напрямів такої діяльності, організація спеціалізованих заходів та проектів. Визначено, що державна політика у сфері поглиблення медичних компетенцій населення спирається на визначені цілі, вимоги, наявні ресурси, галузеву специфіку та розроблені стратегічні документи. Визначено мету державної політики у сфері підвищення медичної обізнаності населення в Україні, її завдання, інструментарій та напрями реалізації. З’ясовано, що процес реалізації державної політики має формуватися на державному, регіональному та місцевому рівнях і передбачати гармонізацію окремих секторальних цілей, ресурсів та обґрунтування шляхів подальшого підвищення медичної компетентності населення.

Ключові слова: медична компетентність громадян; державна політика; підвищення рівня здоров’я; сфера охорони здоров’я; епідемічні загрози.

Література

1. Eichler K. et al. The costs of limited health literacy: a systematic review. Intern. Journal of Public Health. 2009. № 54. Р. 313–324.
2. Health literacy. The solid facts / Ed. by I. Kickbusch, J. M. Pelikan, F. Apfel and A. D. Tsouros. WHO, 2013. 80 p.
3. Schulz P. J. The concept of health literacy. Science / environment / health: Towards a Renewed Pedagogy for Science Education. Springer Netherlands, 2012. Р. 69–84.
4. Paakkari L., Paakkari O. Health literacy as a learning outcome in schools. Health Education. 2012. Vol. 112. № 2. P. 133–152.
5. Арингазина А. М. и др. Грамотность в вопросах здоровья в Казахстане: перспективы на будущее. Вестник Казахского Национального медицинского университета. 2018. № 3. С. 405–410.
6. Рингач Н.О. Грамотність з питань здоров’я і досягнення цілей сталого розвитку в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2020. № 2 (40). С. 71–88.
7. Рингач Н. О. Обізнаність населення щодо факторів ризику як аспект санітарної грамотності в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 1. С. 41–52.
8. World health statistics 2020: monitoring health for the SDGs, sustainable development goals. Geneva: WHO, 2020. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/332070/9789240005105-eng.pdf.
9. Liu C. et al. What is the meaning of health literacy? A systematic review and qualitative synthesis. Fam Med Com Health. 2020. № 8. Р. e000351. doi:10.1136/fmch-2020-000351.
10. Pleasant A. et al. Health literacy research and practice: a needed paradigm shift. Health Commun. 2015. № 30. Р. 1176–1180.
11. World Health Organization, Programme TUND. Policy brief 4: health literacy. The 9th global conference on health promotion. Shanghai, China, 2017. Р. 2–3.
12. Rowlands G. et al. Health literacy and the social determinants of health: a qualitative model from adult learners. Health promotion international. 2017. № 32(1). Р. 130–138.
13. Zheng M. et al. The relationship between health literacy and quality of life: a systematic review and meta-analysis. Health and quality of life outcomes. 2018. № 16(1). Р. 1–10.
14. Early years, family and education task group: report. European review of social determinants of health and the health divide in the WHO European Region. WHO. Copenhagen, 2013. 60 р. URL: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0006/236193/Early-years,-family-and-education-task-group-report.pdf.
15. Бакуменко В. Д. Державна політика. Енцикл. Держ. упр. : у 8 т./наук.-ред.колегія : Ю. В. Ковбасюк [та ін. ]; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Київ : НАДУ, 2011. Т.4 : Галузеве управління. С. 122–123.
16. Публічне управління та адміністрування : словник-довідник. Руденко О. М., Шершньова О. В., Бакуменко В. Д. та ін.; за заг. ред. Н. В. Ткаленко. К.: Кондор, 2016. 178 с.
17. Про затвердження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 р. № 530-р. Урядовий кур’єр. 2018. № 144.
18. Non-pharmaceutical public health measures for mitigating the risk and impact of epidemic and pandemic influenza. WHO, 2019. 119 р. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/329439.

M. Makarenko

DEEPENING THE MEDICAL COMPETENCE OF CITIZENS AS A CONDITION FOR ENSURING THEIR READINESS FOR EPIDEMIC THREATS

Summary

The article is devoted to the study of the peculiarities of the implementation of the state policy on deepening the medical competence of citizens in the conditions of epidemic threats and determination of its actual directions taking into account the world tendencies. It has been found that health indicators have improved in recent years, including through the development of medical literacy. Existing research shows that medical competence of the population is one of the most cost-effective approaches to overcoming certain health problems and achieving key goals of sustainable development.
Medical competence of the population is formed on the basis of theoretical and practical knowledge, critical thinking, declarative and procedural knowledge and judgment skills. It is proved that the task of the state is to ensure the formation and implementation of policies to improve medical competence of the population, proper funding for such activities, the organization of specialized activities and projects. It is determined that the state policy in the field of deepening medical competencies of the population is based on certain goals, requirements, available resources, industry specifics and developed strategic documents.
Medical competence of the population is formed on the basis of theoretical and practical knowledge, critical thinking, declarative and procedural knowledge and judgment skills. It is proved that the task of the state is to ensure the formation and implementation of policies to improve the medical competence of the population, proper funding for such activities, the organization of specialized activities and projects. It is determined that the state policy in the field of deepening medical competencies of the population is based on certain goals, requirements, available resources, industry specifics and developed strategic documents.
One of the most important challenges in society, which requires constant efforts, is to make progress in ensuring the health of the population. According to the level of functioning of the health care system, it is possible to determine the general state of development of the state and the performance of basic social functions. This was particularly evident in the aftermath of the coronavirus pandemic, which killed millions of people and demonstrated the low level of health care in many parts of the world. As for the domestic health care system, it lags far behind European countries in many indicators of functioning and efficiency, and faces significant threats and challenges related to overcoming the effects of the pandemic.
The purpose of the state policy in the field of raising medical awareness of the population in Ukraine, its tasks, tools and directions of implementation are determined.

Keywords: medical competence of citizens; state policy; health improvement; health care; epidemic threats.

References

1. Eichler, K. (2009), “The costs of limited health literacy: a systematic review. Intern”, Journal of Public Health, vol. 54, pp. 313-324.
2. Kickbusch, I. Pelikan, J.M. Apfel, F. and Tsouros, A.D. (2013), Health literacy. The solid facts, WHO, Geneva, Switzerland.
3. Schulz, P.J. (2012), “The concept of health literacy. Science / environment / health”, Towards a Renewed Pedagogy for Science Education, Springer Netherlands, pp. 69-84.
4. Paakkari, L. and Paakkari, O. (2012), “Health literacy as a learning outcome in schools”, Health Education, vol. 112, no. 2, pp. 133-152.
5. Arynhazyna, A.M. (2018), “Health literacy in Kazakhstan: prospects for the future”, Vestnyk Kazakhskoho Natsyonal'noho medytsynskoho unyversyteta, vol. 3, pp. 405-410.
6. Rynhach, N.O. (2020), “Health literacy and achieving the goals of sustainable development in Ukraine”, Demohrafiia ta sotsial'na ekonomika, vol. 2 (40), pp. 71-88.
7. Rynhach, N.O. (2019), “Awareness of the population about risk factors as an aspect of sanitary literacy in Ukraine”, Demohrafiia ta sotsial'na ekonomika, vol. 1, pp. 41-52.
8. WHO (2020), “World health statistics 2020: monitoring health for the SDGs, sustainable development goals”, available at: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/332070/9789240005105-eng.pdf (Accessed 10 March 2021).
9. Liu, C. (2020), “What is the meaning of health literacy? A systematic review and qualitative synthesis”, Fam Med Com Health, vol. 8, p. e000351. doi:10.1136/fmch-2020-000351.
10. Pleasant, A. (2015), “Health literacy research and practice: a needed paradigm shift”, Health Commun, vol. 30, pp. 1176-1180.
11. World Health Organization (2017), Programme TUND. Policy brief 4: health literacy, The 9th global conference on health promotion, Shanghai, China, pp. 2-3.
12. Rowlands, G. (2017), “Health literacy and the social determinants of health: a qualitative model from adult learners”, Health promotion international, vol. 32 (1), pp. 130-138.
13. Zheng, M. (2018), “The relationship between health literacy and quality of life: a systematic review and meta-analysis”, Health and quality of life outcomes, vol. 16 (1), pp. 1-10.
14. WHO (2013), “Early years, family and education task group: report. European review of social determinants of health and the health divide in the WHO European Region”, available at: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0006/236193/Early-years,-family-and-education-task-group-report.pdf (Accessed 10 March 2021).
15. Bakumenko, V.D. (2011), Derzhavna polityka [Public policy], vol. 4, Haluzeve upravlinnia [Sectoral management], NADU, Kyiv, Ukraine, pp. 122-123.
16. Rudenko, O.M. Shershn'ova, O.V. and Bakumenko, V.D. (2016), Publichne upravlinnia ta administruvannia: slovnyk-dovidnyk [Public administration and administration: a dictionary], Kondor, Kyiv, Ukraine.
17. Cabinet of Ministers of Ukraine (2018), “On approval of the National Action Plan on Noncommunicable Diseases to Achieve Global Sustainable Development Goals”, Uriadovyj kur'ier, vol. 144.
18. WHO (2019), “Non-pharmaceutical public health measures for mitigating the risk and impact of epidemic and pandemic influenza”, available at: https://apps.who.int/iris/handle/10665/329439 (Accessed 10 March 2021).

№ 3 2021

Дата публікації: 2021-03-29

Кількість переглядів: 147

Відомості про авторів

М. В. Макаренко

к. мед. н., директор клініки ММ-дентал, здобувач наукового ступеня доктора наук,Київський національний університет імені Тараса Шевченка

M. Makarenko

PhD in Medical Sciences,Director of MM-Dental Clinic, Candidate for the degree of Doctor of Science,Taras Shevchenko National University of Kyiv

ORCID:

0000-0001-8677-8670

Як цитувати статтю

Макаренко М. В. Поглиблення медичної компетентності громадян як умова забезпечення їх готовності до епідемічних загроз. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2021. № 3. – URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=2025 (дата звернення: 26.10.2021). DOI: 10.32702/2307-2156-2021.3.34

Makarenko, M. (2021), “Deepening the medical competence of citizens as a condition for ensuring their readiness for epidemic threats”, Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, [Online], vol. 3, available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=2025 (Accessed 26 Oct 2021). DOI: 10.32702/2307-2156-2021.3.34

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.