DOI: 10.32702/2307-2156-2019.3.28
УДК: 351
Р. В. Палагусинець
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ
Анотація
В умовах формування інформаційного суспільства зростає роль не лише управління знаннями, але й дослідження теоретико-методологічних засад формування інтелектуального капіталу, адже людський інтелект є важливим ресурсом, що допомагає у здійснені надійного управління державою та всіма сферами її впливу. Інтелектуальний капітал – один із найцінніших ресурсів не лише для підприємств господарської діяльності, а й для органів державної влади. Метою дослідження є з`ясування теоретично-методологічних засад формування інтелектуального капіталу дипломатичної служби України. Об`єктом дослідження є система національних норм щодо регулювання здійснення діяльності державної служби, зокрема дипломатичної, та доктрина – праці попередніх дослідників поняття інтелектуального капіталу. Предметом даного дослідження є засади формування інтелектуального капіталу дипломатичної служби України. Опрацьовуючи предмет дослідження були використані такі теоретичні методи як аналіз, синтез, узагальнення, індукція, пояснення і класифікація. Також був використаний такий емпіричний метод як опис.
На формування інтелектуального капіталу впливає чимало чинників. В залежності від предмету дослідження, чинники формування інтелектуального капіталу є різними. Для формування інтелектуального капіталу саме дипломатичної служби України можна виділити наступні фактори. Вагому роль грають як внутрішньо-державна, так і зовнішньо-політична ситуація, системи національного, міжнародного та іноземного законодавства. Проте, головним чинником варто виділити саме встановлені національним законодавством вимоги щодо формування освітнього рівня дипломатичного службовця, адже освіта слугує своєрідним базисом для формування складового елементу інтелектуального капіталу – людського капіталу. У свою чергу, професійне навчання, передбачене законодавством України, що мають проходити дипломатичні службовці, лежить в основі якісного формування людського капіталу дипломатичного службовця.
Внаслідок проведеного дослідження проаналізовано теоретико-методологічні засади формування інтелектуального капіталу державної служби України, виділено та роз’яснено сутність складових елементів, з’ясовані чинники впливу. Визначено, що найбільш значущим елементом є саме людський капітал. Його формування, у свою чергу, потребує ресурсів. Зокрема: достатнього фінансування, трудових та часових витрат. Таке інвестування в особистий розвиток кожного дипломатичного службовця окремо дають змогу покращити і поглибити знання, що є досить важливим для якісного виконанням ними своїх службових обов'язків.
Ключові слова: інтелектуальний капітал; людський капітал; дипломатична служба; дипломатичні правовідносини; державна служба; професійне навчання.
Література
1. Економіка України в дослідженнях і прогнозах: 20 років діяльності Інституту економіки та прогнозування НАН України : монографія / відп. ред. – акад. НАН України В.М. Геєць; редколегія: В.М. Геєць (голова), А.А. Гриценко, В.В. Небрат, І.І. Бажал (відповідальний секретар) / НАН України, ДУ "Ін-т екон. та прогнозув. НАН України". – К., 2018. – 568 с.
2. Закон України Про державну службу // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 4, ст.43.
3. Закон України Про дипломатичну службу // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 26, ст.219.
4. Зеліско Інна Михайлівна, Пономаренко Галина Юріївна Управління інтелектуальним капіталом підприємств [текст]: монографія / І.М. Зеліско, Г.Ю. Пономаренко – : Київ, 2015. – 280 с.
5. Кісь С. Я. Наукові основи інтелектуалізації діяльності підприємств : дис. докт. ек. наук : 08.00.04. / Кісь С. Я. – Івано-Франківськ, 2016. – 494 с.
6. Кравчук Н. О. Споживчий капітал як елемент інтелектуального капіталу:сутність та структура [Електронний ресурс] / Н. О. Кравчук // Ефективна економіка. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2199.
7. Курило Л. І. Інтелектуальний капітал: теоретичний аспект [Електронний ресурс] / Л. І. Курило // Академія муніципального управління. – 2006. – Режим доступу до ресурсу: http://www.rusnauka.com/NIEK_2006/Economics/9_17570.doc.htm.
Rostyslav Palagusynets
THEORETICAL AND METODOLOGICAL PRINCIPLES OF CREATION OF INTELLECTUAL CAPITAL OF THE DIPLOMATIC SERVICE
Summary
In conditions when information society is forming, not only the role of knowledge management is growing but also the study of theoretical and methodological basis of intellectual capital formation, because human intelligence is an important resource that helps in the reliable management of the state and all spheres of its influence. Intellectual capital is one of the most valuable resources not only for economic enterprises, but also for public authorities. The purpose of the study is to clarify the theoretical and methodological foundations of the formation of intellectual capital of the diplomatic service of Ukraine. The object of research is a system of national standards of governing the civil service, in particular diplomatic service, and the doctrine - the work of previous researchers on the concept of intellectual capital. The subject of this study is the principles of formation of intellectual capital of the diplomatic service of Ukraine. Such theoretical methods as analysis, synthesis, generalization, induction, explanation and classification were used while studying the subject. An empirical method such as description was also used.
The formation of intellectual capital is influenced by many factors. Depending on the subject of research, the factors of formation of intellectual capital are different. The following factors can be identified for the formation of intellectual capital of the diplomatic service of Ukraine. Both domestic and foreign policy situations, systems of national, international and foreign legislation play an important role. However, the main factor is the requirements established by national legislation for the formation of the educational level of a diplomatic official, because education serves as a kind of basis for the formation of a component of intellectual capital - human capital. In turn, the professional training provided by the legislation of Ukraine, which must be passed by diplomatic officials, is the basis for the qualitative formation of human capital of a diplomatic official.
As a result of the study, the theoretical and methodological foundations of the formation of intellectual capital of the civil service of Ukraine were analyzed, the essence of the constituent elements was identified and explained, the factors of influence were clarified. It is determined that the most important element is human capital. Its formation, in turn, requires resources. In particular: sufficient funding, labor and time costs. Such investments in the personal development of each diplomatic officer individually make it possible to improve and deepen knowledge, which is very important for the quality of their duties.
Keywords: intellectual capital; human capital; diplomatic service; diplomatic legal relations; civil service; professional training.
References
1. The official site of The National University of Economics named after Vadim Hetman (2013), “The essence and content of the concept of “intellectual capital””, available at: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/32198/Siukf_19_58.pdf?sequence=1 (Accessed 14 March 2019).
2. Heyetsʹ V.M., Hrytsenko A.A., Nebrat V.V. and Bazhal I.I. (2018), EKONOMIKA UKRAYNY V DOSLIDZhENNYaKh I PROHNOZAKh: 20 rokiv diial'nosti Instytutu ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy [ECONOMY OF UKRAINE IN RESEARCH AND FORECASTING: 20 years of the Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine], NAN Ukrayiny, Kyiv, Ukraine.
3. The Verkhovna Rada of Ukraine (2016), The Law of Ukraine “About public service”, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text (Accessed 14 March 2019).
4. The Verkhovna Rada of Ukraine (2018), The Law of Ukraine “About the diplomatic service”, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2449-19#Text (Accessed 14 March 2019).
5. Zelisko I. M. and Ponomarenko H. Y. (2015), Upravlinnia intelektual'nym kapitalom pidpryiemstv [Management of intellectual capital of enterprises], monohrafiia, Kyiv, Ukraine.
6. Kis' S.Ya. (2016), “Scientific bases of intellectualization of activity of the enterprises”, Abstract of Dr. ek. Science dissertation, economics and business management (by type of economic activity), Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ivano-Frankivsk, Ukraine.
7. Kravchuk N. O. (2013), “Consumer capital as an element of intellectual capital: essence and structure”, Efektyvna ekonomika, vol. 7, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2199 (Accessed 14 March 2019).
8. Kurylo L.I. (2006), “Intellectual capital: theoretical aspect”, Akademiia munitsypal'noho upravlinnia, [Online], vol. 9, available at: http://www.rusnauka.com/NIEK_2006/Economics/9_17570.doc.htm (Accessed 14 March 2019).
№ 3 2019
Дата публікації: 2019-03-28
Кількість переглядів: 1329
