EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БІЗНЕСУ
Н. В. Рикова

DOI: 10.32702/2307-2156-2020.9.103

УДК: 346.26

Н. В. Рикова

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БІЗНЕСУ

Анотація

Глобалізація світової економіки стала найважливішим фактором для всіх учасників міжнародних економічних відносин. За своїми масштабами і наслідками вона не має аналогів в економічній історії. У роботі проаналізовано вплив глобалізації та процеси зміни державного регулювання бізнесу. Актуальною проблемою у цій сфері є забезпечення гармонізації регулятивних процесів на національному та міжнародному рівнях із залученням більш широкої кількості гравців в економічній системі.
Розбудова цифрової економіки за допомогою нових бізнес-моделей, технологій, продуктів та послуг дозволяє органам регулювання у всьому світі отримати користь від спільних підходів, таких як співрегулювання, саморегуляція та міжнародна координація. Завдяки зустрічам із зацікавленими сторонами, які виробляють конкретні політичні рекомендації та стандарти, уможливлюється залученість до цього процесу різних організацій та зацікавлених сторін.
Цей співрегулюючий підхід передбачає співпрацю різних країн один з одним та з бізнес-організаціями. Він заохочує інновації, захищаючи споживачів від можливих шахрайств або проблем безпеки. При такому підході приватні органи, що встановлюють стандарти, та саморегулюючі організації також відіграють ключову роль у сприянні співпраці між інноваторами та регуляторами.
Фактор глобалізації сприяє тому, що глобальні та регіональні інститути починають відігравати все більш ключову роль у підтримці укладання транскордонних угод.
У деяких випадках регулятори можуть отримати вигоду від роботи безпосередньо з бізнесом, інноваторами та іншими гравцями для визначення правил у процесах розбудови нових технологій. Наприклад, децентралізована глобальна структура Інтернету не піддалася регулятивній логіці та вимагала створення нової бази для вирішення її революційної природи.
Описані у статті принципи встановлюють фактичну регуляторну структуру, яка уникає традиційного процесу оприлюднення нових правил на користь системи співрегулювання та взаємодії багатьох зацікавлених сторін. Такий формат системи може сприяти конструктивному діалогу між різними зацікавленими сторонами, які, в іншому випадку, можуть бути менш схильні до компромісу.

Ключові слова: бізнес; державне регулювання; транснаціональні компанії; глобалізація; світова економіка.

Література

1. Мазій Н. Г. Принципи та механізми державного регулювання розвитку підприємництва. Демократичне врядування. 2011. Вип. 8. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2011_8_8. (дата звернення: 27.07.2020)
2. Abbott K. W., Levi-Faur D., & Snidal D. Theorizing regulatory intermediaries: the RIT model. The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science. 2017. No. 670(1). Р. 14–35.
3. Bartley T., Smith S. N. Communities of practice as cause and consequence of transnational governance: the evolution of social and environmental certification. Transnational communities: Shaping global economic governance. 2010. Р. 347–374.
4. Braithwaite J. Global Business Regulation. Cambridge, UK: Cambridge Univ. Press, 2000. 724 p.
5. Carruthers B., Lamoreaux N. Regulatory races: the effects of jurisdictional competition on regulatory standards. Journal of Economic Literature. 2016. № 54(1). Р. 52–97.
6. Djelic M. Marketization: from intellectual agenda to global policy-making, Transnational Governance. Cambridge, UK: Cambridge Univ. Press, 2006. Р. 53–73.
7. Hale T. N., Hale T., Held D. (ed.). Handbook of transnational governance. Cambridge. UK: Polity Press, 2011. Р. 1–36.
8. Halliday T. C., Shaffer G. (ed.). Transnational legal orders. Cambridge University Press, 2015. 560 p.
9. Hood C., James O., Jones G., Scott C., Travers T. Regulation inside government: Waste watchers, quality police, and sleaze-busters. Oxford, UK: Oxford University Press, 1999. doi:10.1093/0198280998.001.0001 1.
10. Levi-Faur D. Handbook on the Politics of Regulation. Cheltenham, UK: Edward Elgar, 2011. URL : https://econpapers.repec.org/bookchap/elgeebook/13210.htm (Last accessed: 27.07.2020).
11. Littoz-Monnet A. The Politics of Expertise in International Organizations. New York: Routledge, 2017. 228 p.
12. Meyer J. Otherhood: the promulgation and transmission of ideas in the modern organizational environment. Translating Organizational Change. Berlin: de Gruyter, 1996. Р. 241–252.
13. Milgrom P. R., North D. C., Weingast B. R. The role of institutions in the revival of trade. Economics & Politics. 1990. Vol. 2(1). P. 1–23.
14. Moran M. Understanding the regulatory state. British Journal of Political Science. 2002. Vol. 32(2). P. 391–413.
15. Shaffer G. Theorizing transnational legal ordering. Annual Review of Law and Social Science. 2016. Vol. 12. P. 231–253.
16. Timmermans S., Epstein S. A world of standards but not a standard world: Toward a sociology of standards and standardization. Annual review of Sociology. 2010. Vol. 36. P. 69–89.
17. Vogel D. Private global business regulation. Annual Review of Political Science. 2008. Vol. 11. P. 261–82.

N. Rykova

GLOBALIZATION AS A FACTOR IN THE TRANSFORMATION OF GOVERNMENT REGULATION OF BUSINESS

Summary

The globalization of the world economy has become a major factor for all participants in international economic relations. It has no analogues in economic history in terms of its scale and consequences. The paper analyzes the impact of globalization and the processes of changing government regulation of business. An urgent problem in this area is to ensure the harmonization of regulatory processes at the national and international levels with the involvement of a wider number of players in the economic system.
Building up the digital economy through new business models, technologies, products and services enables regulators around the world to benefit from common approaches such as co-regulation, self-regulation and international coordination. Meetings with stakeholders that develop specific policy recommendations and standards allowed involving different organizations and stakeholders in this process.
This co-regulatory approach involves the cooperation of different countries with each other and with business entities. It encourages innovation by protecting consumers from possible fraud or security concerns. In this approach, private standard-setting bodies and self-regulatory organizations also play a key role in promoting cooperation between innovators and regulators.
The factor of globalization is contributing to the fact that global and regional institutions are beginning to play an increasingly key role in supporting the conclusion of cross-border agreements.
In some cases, regulators can benefit from working directly with businesses, innovators, and other players to set the rules for new technology development processes. For example, the decentralized global structure of the Internet did not defy to regulatory logic and required the creation of a new framework to address its revolutionary nature.
The principles described in the article establish actual regulatory structure that avoids the traditional process of publishing new rules in favour of a system of co-regulation and multi-stakeholder engagement. This format of the system can facilitate constructive dialogue between different stakeholders, who may otherwise be less inclined to compromise.

Keywords: usiness; government regulation; transnational companies; globalization; world economy.

References

1. Mazii, N. H. (2011), “Principles and mechanisms of state regulation of business development”, Demokratychne vriaduvannia, [Online], vol. 8, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2011_8_8. (Accessed 27 July 2020).
2. Abbott, K. W. Levi-Faur, D. and Snidal, D. (2017), “Theorizing regulatory intermediaries: The RIT model”, The ANNALS of the American academy of political and social science, vol. 670(1), pp. 14-35.
3. Bartley, T. and Smith, S. N. (2010). “Communities of practice as cause and consequence of transnational governance: the evolution of social and environmental certification”, Transnational communities: Shaping global economic governance, Cambridge Univ. Press, Cambridge, UK, pp. 347–374.
4. Braithwaite, J. (2000), Global Business Regulation, Cambridge, UK: Cambridge Univ. Press.
5. Carruthers, B. G. and Lamoreaux, N. R. (2016), “Regulatory races: The effects of jurisdictional competition on regulatory standards”, Journal of Economic Literature, vol. 54(1), pp. 52-97.
6. Djelic, M. (2006). “Marketization: from intellectual agenda to global policy-making”, Transnational Governance, Cambridge University Press, Cambridge, UK, pp. 53–73.
7. Hale, T. N. Hale, T. and Held, D. (Eds.). (2011), Handbook of transnational governance, Polity Press, Cambridge, UK.
8. Halliday, T. C. and Shaffer, G. (2015), Transnational legal orders, Cambridge University Press, Cambridge, UK.
9. Hood, C. (1999), Regulation Inside Government: Waste Watchers, Quality Police, and Sleaze-Busters, Oxford University Press, Oxford, UK.
10. Levi-Faur, D. (2011), Handbook on the Politics of Regulation, Cheltenham, UK, Edward Elgar, available at: https://econpapers.repec.org/bookchap/elgeebook/13210.htm (Accessed 27 July 2020).
11. Littoz-Monnet, A. (2017), The Politics of Expertise in International Organization, Routledge, New York, USA.
12. Meyer, J. (1996), “Otherhood: the promulgation and transmission of ideas in the modern organizational environment”, Translating Organizational Change, de Gruyter, Berlin, Germany, pp. 241–252.
13. Milgrom, P. R. North, D. C. and Weingast, B. R. (1990), “The role of institutions in the revival of trade: The law merchant, private judges, and the champagne fairs”, Economics & Politics, vol. 2(1), pp. 1-23.
14. Moran, M. (2002), “Understanding the regulatory state”, British journal of political science, vol. 32(2), pp. 391-413.
15. Shaffer, G. (2016). “Theorizing transnational legal ordering”, Annual Review of Law and Social Science, vol. 12, pp. 231-253.
16. Timmermans, S. and Epstein, S. (2010), “A world of standards but not a standard world: Toward a sociology of standards and standardization”, Annual review of Sociology, vol. 36, pp.69-89.
Vogel, D. (2008), “Private global business regulation”, Annual Review of Political Science, vol. 11, pp. 261–82.

№ 9 2020

Дата публікації: 2020-09-28

Кількість переглядів: 59

Відомості про авторів

Н. В. Рикова

аспірант кафедри економічної політики та врядування, Національна академія державного управління при Президентові України, Заступник начальника Юридичної служби, Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху»

N. Rykova

Postgraduate student of the Department of Economic Policy and Governance of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, Deputy Chief Legal service Communal enterprise «Center for traffic organization»

ORCID:

0000-0003-3765-932X

Як цитувати статтю

Рикова Н. В. Глобалізація як фактор трансформації державного регулювання бізнесу. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 9. – URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1733 (дата звернення: 25.10.2020). DOI: 10.32702/2307-2156-2020.9.103

Rykova, N. (2020), “Globalization as a factor in the transformation of government regulation of business”, Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, [Online], vol. 9, available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1733 (Accessed 25 Oct 2020). DOI: 10.32702/2307-2156-2020.9.103

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.