EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

ВПЛИВ ФАКТОРІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ В ПЕРІОД ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИХ ЗАГРОЗ НА ДЕРЖАВНУ ПОЛІТИКУ ПІДТРИМКИ ТА СТАБІЛІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ
Т. І. Ситник

УДК: 351

Т. І. Ситник

ВПЛИВ ФАКТОРІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ В ПЕРІОД ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИХ ЗАГРОЗ НА ДЕРЖАВНУ ПОЛІТИКУ ПІДТРИМКИ ТА СТАБІЛІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ

Анотація

При зустрічі з глобальними епідеміологічними кризами все більше зростає соціально-економічна невизначеність, а сама ступінь нестабільності настільки висока, що неможливо оцінити ймовірність наступних хвиль економічних загроз. І така криза супроводжується не лише глобальним характером втрат, а й самими витратами з обмеженими джерелами відшкодування і невизначеною тривалістю. Такі загрози є безпрецедентними подіями, які трансформують життя, епідеміологічні кризи швидко поширюються по світу, що призводить до світової економічної рецесії.
Для більшості підприємств епідеміологічна криза як обмежує багато можливостей для бізнесу, так і створює нові підприємства, які залежать від своїх покупців, постачальників, кадрового потенціалу. Закриття національних кордонів призводить до збоїв у логістиці та після виснаження запасів ставить під загрозу майже всіх інших суб’єктів ринку. Відповідно, епідеміологічні загрози показують, що всім необхідно розробити альтернативні плани дій в надзвичайних ситуаціях, що багато в чому зменшить можливості бізнес-структур, скорочуючи потенціал стратегій розвитку та відновлення.
Держави можуть переживати епідеміологічні загрози глобальних масштабів, до яких вони не були готові, і, навіть, не мати пропозицій ефективних стратегій подолання локальних епідеміологічних загроз, що підтверджує висновок про те, що потрібно в першу чергу розглядати саме невизначеність, а не ризики. Після епідеміологічних криз держави опиняються у колі більшої, а не меншої турбулентності, відповідно, що дійсно відрізняє поточну ситуацію принципово, так це важливість глобальних проблем: інфекційних захворювань, нерегульованого кіберпростору, інвестицій, посилених кризовими наслідками. До епідеміологічної кризи ефективність і витрати є головними критеріями, адже при епідеміологічній загрозі суттєвою причиною кризового стану багатьох видів бізнесу є нестабільність.
Для адаптації моделей антикризової поведінки необхідно формувати цілісне бачення ситуації, а не окремі локальні рішення, адже для подолання невизначеності немає можливості зробити єдиний оптимальний вибір, а багатоваріантність стратегій стає необхідністю. Основним способом виживання в розпал епідеміологічних загроз є економічна адаптація, що дозволяє об'єднати інтереси всіх учасників бізнес-моделей. Це може бути актуалізовано результатами цифрових трансформацій або системною взаємодію з кіберпростором.

T. Sytnyk

THE INFLUENCE OF SOCIO-ECONOMIC UNCERTAINTY FACTORS DURING THE PERIOD OF EPIDEMIOLOGICAL THREATS ON THE STATE SUPPORT POLICY AND STABILISM

Summary

In the face of global epidemiological crises, socio-economic uncertainty is growing, and the degree of uncertainty is so high that it is impossible to estimate the likelihood of subsequent waves of epidemiological threats. And such a crisis is accompanied not only by the global nature of losses, but also by the costs themselves with limited sources of compensation and indefinite duration. Such threats are unprecedented events that are transforming our lives, and epidemiological crises are spreading rapidly around the world, leading to a global economic recession and recession.
For most companies, the epidemiological crisis both limits many business opportunities and creates new companies that depend on their customers, suppliers, human resources. The closure of national borders leads to logistics disruptions and, after depletion, threatens almost all other market participants. Accordingly, epidemiological threats show that everyone needs to develop alternative contingency plans, which will greatly reduce the capacity of enterprises, reducing the potential of their development and recovery strategies.
States may experience global epidemic threats to which they were unprepared, and may not even have proposals for effective strategies to address local epidemiological threats, confirming the conclusion that uncertainty rather than risks should be considered first. After epidemiological crises, countries find themselves in a circle of greater rather than less turbulence, respectively, which really distinguishes the current situation in principle, so is the importance of global problems: infectious diseases, unregulated cyberspace, investment, exacerbated by the crisis. Before the epidemiological crisis, efficiency and cost are the main criteria, because in the case of an epidemiological threat, a significant cause of the crisis in many types of business is instability.
To adapt models of anti-crisis behavior, it is necessary to form a holistic view of the situation, rather than individual private decisions, because to overcome uncertainty there is no possibility to make a single optimal choice, and multivariate strategies become necessary. The main way to survive in the midst of epidemiological threats is technological adaptation, which allows to unite the interests of all participants in business models. This can be confirmed by the results of digital transformations or interaction with digital business.

№ 7 2018

Кількість переглядів: 732

Відомості про авторів

Т. І. Ситник

аспірант кафедри публічного адміністрування у сфері цивільного захисту, Національний університет цивільного захисту України

T. Sytnyk

Postgraduate student of the Department of Public Civil Administration Defense, National University civil defense of Ukraine

Як цитувати статтю

Ситник Т. І. Вплив факторів соціально-економічної невизначеності в період епідеміологічних загроз на державну політику підтримки та стабілізації діяльності бізнесу. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2018. № 7. – URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1658 (дата звернення: 25.06.2024).

Sytnyk, T. (2018), “The influence of socio-economic uncertainty factors during the period of epidemiological threats on the state support policy and stabilism”, Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, [Online], vol. 7, available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1658 (Accessed 25 Jun 2024).

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.