EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИКО-УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ
А. П. Радченко

DOI: 10.32702/2307-2156-2019.9.76

УДК: 351.18

А. П. Радченко

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИКО-УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ

Анотація

В статті в якості найбільш продуктивних методологічних підходів до дослідження політико-управлінської еліти визначені: структурно-функціональний, структуралістсько конструктивістський, неоінституційний.
В межах структурно-функціонального підходу політико-управлінська еліта - це люди, що виконують і здійснюють владні повноваження, необхідність яких визначається виключною важливістю функцій управління для суспільства. Іншими словами, елітою в тому чи іншому суспільстві є той, хто має владу, тому що очолює певні інститути влади. Методологія структурно-функціонального підходу досить успішно застосовується в емпіричних дослідженнях. Але очевидно, що структурний-функціоналізм практично повністю виключає ціннісний аспект поняття «політико-управлінська еліта».
Виходячи з структуралістського конструктивізму, «політико-управлінська еліта» - це сукупність груп, які: 1) мають ресурси і займають домінуюче становище - провідні економічні, культурні, професійні позиції, при цьому ресурси стають політичними, коли вони задіяні в процесі прийняття найважливіших стратегічних рішень; 2) об'єднані певними ціннісними установками, стереотипами, нормами поведінки, способом життя; 3) володіють схожими інтересами, а отже, є ймовірність вироблення ними подібною практики в рамках певного соціального простору; 4) вписані в структуру соціального простору, тобто до еліти відноситься не просто той, хто відомий (навіть з хорошого боку), а той, хто визнаний в якості еліти, тобто легітимний.
Застосування неоінституційної методології дає можливість досліджувати не тільки сутнісні характеристики політико-управлінської еліти, а й аналізувати розвиток політико-управлінської еліти як цілісного історичного, економічного і соціокультурного процесу.

Ключові слова: структурний функціоналізм; структуралістський конструктивізм; неоінституціоналізм; політико-управлінська еліта; методологія.

Література

1. Блау П.М. Различные точки зрения на социальную структуру и их общий знаменатель // Американская социологическая мысль: Тексты. М. 1994. С. 8-30
2. Бурдье П. Социальное пространство и генезис классов // Вопросы социологии. 1992. №1. С. 17-33
3. Гаман-Голутвина О.В. Политическая элита — определение основных понятий // Полис. 2000. №3. С. 100-103
4. Гельман В.Я. Постсоветские политические трансформации // Полис. 2001. №1. С. 16-29
5. Меркель В., Круассан А. Формальные и неформальные институты в дефектных демократиях // Полис. 2002 №1. С. 6-17
6. Норт Д. Институты институциональные изменения и функционирование экономики. М.: Начала. 1997.
7. Sartori G The Theory of Democracy Revised. Chatham House Publishers, Inc., Chatham House, N J. 1987

A. Radchenko

METHODOLOGY OF RESEARCH OF POLITICAL AND MANAGEMENT ELITE: PUBLIC MANAGEMENT ASPECTS

Summary

The article identifies as the most productive methodological approaches to the study of the political and managerial elite: structural-functional, structuralist-constructivist, neo-institutional.
Within the structural-functional approach, the political-managerial elite are people who exercise and exercise power, the need for which is determined by the exceptional importance of management functions for society. In other words, the elite in a society is the one who has power, because he heads certain institutions of power. The methodology of structural-functional approach is quite successfully used in empirical research. But it is obvious that structural-functionalism almost completely excludes the value aspect of the concept of "political and managerial elite".
Based on structuralist constructivism, the "political and managerial elite" is a set of groups that: 1) have resources and occupy a dominant position - leading economic, cultural, professional positions, while resources become political when they are involved in the most important strategic decisions. ; 2) united by certain values, stereotypes, norms of behavior, way of life; 3) have similar interests, and therefore there is a possibility that they will develop a similar practice within a certain social space; 4) inscribed in the structure of social space, ie the elite is not just someone who is known (even on the good side), but one who is recognized as an elite, ie legitimate.
The application of neo-institutional methodology makes it possible to study not only the essential characteristics of the political and managerial elite, but also to analyze the development of the political and managerial elite as a holistic historical, economic and socio-cultural process.

Keywords: structural functionalism; structuralist constructivism; neo-institutionalism; political and managerial elite; methodology.

References

1. Blau, P. (1994) Razlichnye tochki zreniya na social'nuyu strukturu i ih obshchij znamenatel' [Different points of view on social structure and their common denominator], American Sociological Thought. Texts, M, Russia.
2. Bourdieu, P. (1992) “Social space and the genesis of classes”, Questions of sociology, vol. 1, pp. 17-33.
3. Gaman-Golutvina, O.V. (2000) “Political elite - definition of basic concepts”, Polis, No. 3, pp. 100-103.
4. Gelman, V.Ya. ( 2001) “Post-Soviet political transformations”, Polis, vov. 1, pp. 16-29.
5. Merkel, V., Croissant A. (2002) “Formal and informal institutions in defective democracies”, Policy, vol. 1, pp. 6-17.
6. North, D. (1997) Instituty institucional'nye izmeneniya i funkcionirovanie ekonomiki [Institutions of institutional change and the functioning of the economy], M, Beginnings, Russia.
7. Sartori, G. (1987) The Theory of Democracy Revised. Chatham House Publishers, Inc., Chatham House, N J, USA.

№ 9 2019

Дата публікації: 2019-09-27

Кількість переглядів: 1010

Відомості про авторів

А. П. Радченко

магістрант

A. Radchenko

master

ORCID:

0000-0002-1010-9937

Як цитувати статтю

Радченко А. П. Методологія дослідження політико-управлінської еліти: державно-управлінські аспекти. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 9. – URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1652 (дата звернення: 25.06.2024). DOI: 10.32702/2307-2156-2019.9.76

Radchenko, A. (2019), “Methodology of research of political and management elite: public management aspects”, Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, [Online], vol. 9, available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1652 (Accessed 25 Jun 2024). DOI: 10.32702/2307-2156-2019.9.76

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.