EnglishНа русском

Державне управління: удосконалення та розвиток № 12, 2016

УДК 351.82: 379.84:504.5ЧАЕС](477.42)

 

 

В. В. Камінецький,

аспірант кафедри публічного адміністрування

Міжрегіональної академії управління персоналом м. Київ

 

 

МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОЮ СФЕРОЮ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК ТЕРИТОРІЇ ПОСТРАЖДАЛОЇ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС

 

 

V. Kaminetskiy,

The Postgraduate student of the Department of Public Administration,

Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

 

 

MECHANISMS OF MANAGEMENT OF THE RESORT AND RECREATION AREA OF THE ZHITOMIR REGION AS A TERRITORY AFFECTED CHERNOBYL ACCIDENT

 

 

У статті порушено питання розвитку курортно-рекреаційної сфери Житомирської області, яка вимагає вирішення низки проблем, пов’язаних із характером і масштабами суспільної потреби в рекреації, ступенем її задоволення, розробкою основних форм курортно-рекреаційного природокористування регіону, а також формування шляхів і методів їх вдосконалення. Обґрунтовано, що відмінною особливістю цього регіону є віднесення його до територій постраждалих від аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). У статті подано аналіз поглядів науковців, які досліджували питання розробки та практики реалізації регіональної політики розвитку санаторно-курортної та рекреаційної сфери, територіальної організації рекреаційної діяльності.

Обґрунтовано теоретико-методичні аспекти розробки організаційно-економічних засад розвитку регіонального курортно-рекреаційного комплексу. З’ясовано, що формування організаційно-економічного механізму рекреаційного природокористування вимагає продовження наукових досліджень у сфері побудови еколого-орієнтованої системи управління курортно-рекреаційними територіями. У процесі дослідження розкрито сутність та значення механізму територіального управління курортно-рекреаційною сферою регіону. У статті проаналізовано сучасний стан та визначено пріоритетні напрями розвитку даної сфери в Житомирській області. Особливу увагу приділено природно-ресурсному потенціалу Житомирщини, який характеризується достатнім обсягом рекреаційних ресурсів, які представлені бальнеологічними, кліматичними, водними, лісовими, біотичними ресурсами та які органічно поєднано для організації санаторно-курортної та рекреаційної діяльності.

Автор доходить висновку, що екологізація механізму розвитку курортно-рекреаційної сфери Житомирщини повинна спиратися на комплексний підхід, заснований на принципах партнерства і комбінування джерел фінансування за умови гнучкого регулювання і можливості раціонального розподілу рентної плати за використання курортно-рекреаційних ресурсів між органами публічної влади.

 

 

The article deals with the development of the resort and recreational sphere of Zhytomyr region, which requires solving a number of problems related to the nature and scale of the public need for recreation, the degree of its satisfaction, the development of the basic forms of resort and recreational use of the region, as well as the formation of ways and methods of their improve. It is substantiated that its distinctive feature is its attribution to the territories affected by the Chornobyl Nuclear Power Plant (ChNPP) accident. The article presents the analysis of the views of the researchers who researched the issues of development and practice of implementation of the regional policy of development of the sanatorium and recreational sphere, territorial organization of recreational activity.

The theoretical and methodological aspects of the development of organizational and economic foundations of the development of the regional resort and recreation complex are substantiated. It has been found that the formation of an organizational and economic mechanism of recreational management requires the continuation of scientific research in the field of building an eco-oriented management system of resort and recreational areas. In the course of the research the essence and significance of the mechanism of territorial management of the resort and recreational sphere of the region are revealed. The article analyzes the current situation and identifies priority directions for the development of this field in the Zhytomyr region. Particular attention is paid to the natural resource potential of Zhytomyr region, which is characterized by a sufficient amount of recreational resources, which are represented by balneological, climatic, water, forest, biotic resources and which are organically combined for the organization of sanatorium-resort and recreational activities.

The author concludes that the greening of the mechanism of development of the resort and recreational sphere of Zhytomyr region should be based on a comprehensive approach based on the principles of partnership and combination of sources of financing, subject to flexible regulation and the possibility of rational distribution of rent for the use of resort and recreational resources between authorities.

 

 

Ключові слова: природні рекреаційні ресурси, навколишнє середовище, органи публічної влади, організаційно-економічний механізм, територіальне управління курортно-рекреаційною сферою.

 

 

Key words: natural recreational resources, environment, public authorities, organizational and economic mechanism, territorial management of the resort and recreational sphere.

 

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Сприятливі курортно-рекреаційні умови і наявність природно-рекреаційних ресурсів, з одного боку та обмеженість рекреаційної мережі і рівень забруднення навколишнього середовища - з іншого, вимагають пошуку шляхів збереження курортно-рекреаційного сфери та оздоровлення рекреаційно-орієнтованих територій в масштабі як країни, так і її окремих регіонів. Одним із таких регіонів є Житомирщина. Розвиток курортно-рекреаційної сфери Житомирської області вимагає вирішення цілої низки проблем, пов’язаних із характером і масштабами суспільної потреби в рекреації, ступенем її задоволення, розробкою основних форм курортно-рекреаційного природокористування регіону, а також формування шляхів і методів їх вдосконалення. Даний факт спонукає органи публічної влади, підприємства постійно відслідковувати розвиток курортно-рекреаційної сфери регіону, щоб своєчасно вживати заходів із вирішення проблем та підвищення якості відповідних послуг. Для дослідження було обрано курортно-рекреаційну сферу Житомирської області як перспективну територію лікувально-оздоровчого спрямування. Відмінною особливістю цього регіону є віднесення його до територій постраждалих від аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС).

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Питанням розробки та практики реалізації регіональної політики розвитку санаторно-курортної та рекреаційної сфери, територіальній організації рекреаційної діяльності, особливостям розвитку територіально-рекреаційних систем присвячені роботи В. Азара, Н. Багрова, Ю. Веденіна, Л. Гринів, М. Долішнього, А. Живицького, П. Жука, І. Зоріна, Е. Котлярова, В. Кравціва, В. Куценко, С. Левцова, Т. Неровні, М. Нижник, М. Нудельмана, В. Преображенського, А. Тарасова, І. Твердохлєбова, В. Чижової та ін.

Важливе суспільне значення курортно-рекреаційної сфери обумовлює об'єктивну необхідність дослідження теоретико-методичних питань розробки організаційно-економічних засад розвитку регіонального курортно-рекреаційного комплексу. При цьому формування організаційно-економічного механізму рекреаційного природокористування вимагає продовження наукових досліджень у сфері побудови еколого-орієнтованої системи управління курортно-рекреаційними територіями.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка практичних пропозицій спрямованих на вдосконалення механізму територіального управління курортно-рекреаційною сферою Житомирської області. Досягнення визначеної мети зумовило необхідність послідовного розв’язання таких завдань: з’ясувати сутність та значення механізму територіального управління курортно-рекреаційною сферою регіону; проаналізувати сучасний стан та визначити пріоритетні напрями розвитку даної сфери в Житомирській області.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Розвиток курортно-рекреаційної сфери Житомирської області є одним із ключових напрямів її соціально-економічного розвитку, а якість оздоровлення та відпочинку - найважливішим чинником, для визначення відповідності позиціонування підприємствами територіального курортно-рекреаційного комплексу і одержуваного рекреантами набору послуг. Саме якість оздоровлення є тим “лакмусовим папірцем”, що дозволяє сформувати думку рекреанта про якість відпочинку і послуг індустрії гостинності курортно-рекреаційної сфери Житомирської області.

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) Житомирщини характеризується достатнім обсягом рекреаційних ресурсів, які представлені бальнеологічними, кліматичними, водними, лісовими, біотичними та які органічно поєднано для організації санаторно-курортної і рекреаційної діяльності.

На думку окремих науковців сумарний потенціал природних рекреаційних ресурсів Житомирщини становить 3,5% від загального по Україні, а частка ПРП Житомирщини в ПРП регіону складає 9,01%. При цьому забезпеченість мінеральними водами (у м³/особу) та лікувальними грязями Житомирської області оцінюється у 0,059 та 0,008 м³/особу відповідно; землі рекреаційного призначення – 80,3 тис га. Натомість рівень концентрації ПРП області складає: 10,569 (на 1000 км²), 0,235 (на 1 тис жителів) і 12,339 (на 1 тис рекреантів). Відповідні показники концентрації земельних рекреаційних ресурсів (тобто земель рекреаційного призначення): 2,686; 0,060 та 3,135 [3, с. 5-9]. Такий ПРП передбачає наявність розгалуженої курортно-рекреаційної інфраструктури та її належного матеріально-технічного забезпечення. За даними Головного управління статистики в Житомирській області функціонують: санаторії (“Дениші”, “Лісовий берег”, “Кам’яний Брід”, “Зарічани”, Державний комунальний обласний дитячий лікувально-санаторний центр радіаційного захисту, Дочірнє підприємство “Санаторій для батьків з дітьми “Тетерів” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”), санаторії-профілакторії (Іршанськ, “Полісся” ) та бази відпочинку, які готові надати близько 1800 місць проживання.

Житомирська область входить до числа регiонiв з успiшною динамiкою росту основних показникiв рекреаційної дiяльностi. Цьому сприяє її зручне географічне положення та транспортні коридори, що перетинають територію Полісся. Адже добре розвинена транспортна інфраструктура сприяє розвитку міжнародних рекреаційних потоків, зокрема, Європейського міжнародного транспортного коридору №3 – Берлін – Дрезден – Львів – Київ, який проходить через Житомир. Наступною перевагою є багаті рекреаційні ресурси, як природні, так і соціально-культурні, які роблять можливим розвиток на Житомирщині різноманітних видів санаторно-курортної і туристичної діяльності. 

На користь розвитку курортно-рекреаційної сфери свідчить і наявність об’єктів матеріально-технічного забезпечення, діяльність яких направлена на підтримання життєдіяльності рекреантів (заклади розміщення, харчування, транспортні організації) та їх специфічних потреб (установи, що займаються лікуванням, оздоровленням, організацією дозвілля тощо). Не зважаючи на те, що Житомирська область має достатньо потужний ПРП, проте рекреаційні ресурси недостатньо використовуються у курортно-рекреаційній індустрії. Це пояснюється відсутністю чіткої політики в сфері рекреації на місцевому рівні, недосконалістю курортно-рекреаційної інфраструктури, невідповідністю сервісних умов регіону європейським стандартам, недостатньою поінформованістю потенційних рекреантів про ПРП регіону, безвідповідальним ставленням місцевого населення до навколишнього середовища в межах історичних ареалів м. Житомира та відсутність контролю і господарського ставлення місцевої влади до таких історичних місць. Доповнює цей перелік і близькість території до зони відчуження. Адже Житомирська область - територія, яка постраждала від аварії на ЧАЕС і зазнала радіоактивного забруднення, пов’язана з постійно діючим радіаційним фактором, обмеженістю “чистих“ ресурсів, переходом на фінансову самостійність, кадровими та іншими проблемами.

Розвиваючи цю думку, Н. Алєшугіна вважає, що перешкодою подальшого формування рекреаційного господарства може бути складна економічна ситуація. Найбільш серйозною в регіоні виступає проблема радіаційного забруднення, яке не тільки вилучило з числа територій рекреаційного освоєння значні площі, але і служить відлякуючим чинником для розвитку рекреаційної діяльності на незабруднених територіях південної частини Житомирської області [1].

Необхідно зауважити, що за останні роки в процесі реалізації загальнодержавних і місцевих Чорнобильських програм державі вдалося домогтися того, що постчорнобильська ситуація знаходиться під контролем і практично повністю керована. Як результат, сьогодні радіоекологічна, соціально-економічна і соціально-психологічна обстановка на забруднених територіях стабільна. У даний час ставиться більш висока мета - відродження постраждалих районів Житомирщини. Цього можна досягти не лише шляхом забезпечення безпечних умов проживання, господарської діяльності, а й розвитком курортно-рекреаційної та туристичної сфери. Як не парадоксально, але туризм може розвиватися у цьому регіоні, хоча цього ніхто і не очікував. За даними Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке опікується зоною відчуження навколо ЧАЕС, у 2015 р. місце аварії відвідало близько 10 тис. осіб, у 2014 р. - 70 тис, а в 2016 р. кількість відвідувачів уже становила 75 тис, із них 80% - іноземці. Серед іноземних держав рекордсменами стали Велика Британія (15 738 туристів), Польща (9 378), Німеччина (7 826), США (5 580) та Чехія (4 063). Українців серед гостей зони також було чимало – 22 468 осіб.

Тож як бачимо, Чорнобиль та прилеглі до нього території стали “магнітом для багатьох західних туристів. Такі дані наводять Державне агентство з управління зоною відчуження та компанія “Чорнобиль-Тур“, яка є одним із найбільших операторів, що організовують подорожі до місця катастрофи. Американське видання “Форбс“ 2009 року опублікувало рейтинг найбільш унікальних туристичних місць. На першому місці виявилася Україна, а саме – Чорнобильська зона відчуження [7]. Чорнобиль де-факто є брендом України, але кожен бренд повинен мати наповнення. Чорнобиль повинен бути позитивним брендом України, а Чорнобильська зона має стати місцем світової спадщини ЮНЕСКО. Адже туризм для нас - це нові робочі місця, це інвестиції в інфраструктуру, яка зараз в жахливому стані. Уже зараз іноземні туристи, які мають на меті відвідати Чорнобиль, привозять до України близько 10 мільйонів доларів на рік, і потенціал зростання цього фінансового потоку є величезним.

Створити в Чорнобилі туристичну зону запропонувала ООН. У пропозиції йшлося про те, що, незважаючи на перевищення допустимої норми рівня радіації, ООН вважає можливим запрошувати в Чорнобиль туристів, а гроші, виручені від “екстремального туризмуˮ, пішли б на допомогу і лікування тисячам незаможних українців, постраждалих від Чорнобильської трагедії [6].

Однак такі тури спрямовані на вузький сегмент споживачів. Створення бюджетних програм, впровадження інноваційних заходів підтримки є обов’язковими, оскільки нехтування природними ресурсами може призвести до знищення заповідних природних комплексів [2, c. 153].

Визначальним у цьому зв’язку є розвиток туризму, який має стати одним із напрямів відродження причорнобильських територій, зокрема “туризму після радіаційної аварії у тому числі транскордонного туризму. Розвитку туристичної сфери сприяє і багата історико-культурна спадщина Житомирщини. Кожен район насичений історико-культурними рекреаційними ресурсами. Давні церкви, фортеці та будинки є свідками історичних подій княжої доби, польсько-литовського та московського володарювання, козацької держави. Із землями області пов’язаний життєвий шлях відомих діячів української та світової культури, історичних осіб, громадських і політичних діячів. 

Економіка туризму є найважливішим критерієм оцінки галузі. Відповідно до Державного реєстру суб’єктів туристичної діяльності станом на 01.01.2014 у Житомирській області зареєстровано 22 туристичні підприємства – юридичні особи (6 туроператорів, 14 турагентів, 2 суб’єкти екскурсійної діяльності) та 36 фізичних осіб –  підприємців (32 турагенти та 4 суб’єкти екскурсійної діяльності). Протягом 2013 р. туристичні підприємства та фізичні особи – підприємці забезпечили обслуговування 9,6 тис. туристів та 1,1 тис. екскурсантів (0,3% та 0,2% відповідно від загальних по Україні) [5]. Проте, починаючи з 2015 р. спостерігається позитивна тенденція до зростання внутрішніх і зовнішніх туристичних потоків. Основна мета подорожі - дозвілля та “туризм після радіаційної аварії.

Органічно доповнюють туристичну діяльності природні рекреаційні ресурси Житомирської області, які визначають види рекреаційної діяльності, ініціюють її інноваційну спрямованість і технології щодо забезпечення ефективного лікування і оздоровчого відпочинку. У підсумку - це є фундаментом курортно-рекреаційної потужності курортно-рекреаційної сфери регіону. Оскільки природно-рекреаційні ресурси обмежені і вельми чутливі до антропогенного впливу, виникає задача постійного моніторингу та забезпечення їх ефективного використання.

Імператив управління економікою рекреаційно-орієнтованого регіону полягає в організації ефективної взаємодії господарюючих суб'єктів у рамках єдиної науково-обґрунтованої еколого-соціально-економічної стратегії розвитку Житомирщини з урахуванням пріоритетів гуманізації її економічного зростання [4]. При цьому, екологічне регулювання курортно-рекреаційної сфери являє собою систему способів і заходів впливу місцевих органів влади на екологізацію регіону за допомогою гармонійного поєднання механізмів адміністративного управління (нормативно-правових та організаційно-господарських) і економічного стимулювання. Тільки таке поєднання економічних і адміністративних методів управління, дозволить створити дієвий механізм управління курортно-рекреаційною сферою Житомирської області.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Механізм управління курортно-рекреаційною сферою Житомирської області як території постраждалої від аварії на ЧАЕС передбачає активне та ефективне використання курортно-рекреаційних ресурсів (природних, лікувально-оздоровчих, туристичних, культурно-історичних, розважальних об’єктів), які можуть бути задіяні для організації курортно-рекреаційної діяльності, і здатні підвищити потенціал регіону за рахунок надходження коштів від туристичних (у т.ч. “туризму після радіаційної аварії), оздоровчих та рекреаційних послуг для зовнішніх і внутрішніх споживачів.

У зв’язку з цим постає необхідність визначити перспективні напрями діяльності органів публічної влади щодо модернізації курортно-рекреаційної сфери Житомирської області шляхом:

використання курортно-рекреаційних можливостей території, по якій проходить транспортний коридор для організації різних видів оздоровлення та відпочинку;

сприяння переходу від реабілітації територій області постраждалих від аварії на ЧАЕС до їх подальшого відродження і сталого соціально-економічного розвитку при безумовному забезпеченні більш привабливих умов для надання курортно-рекреаційних послуг;

виготовлення карт і створення кадастрів усіх природно-лікувальних ресурсів, а також паспортизації туристичних територій регіону, які в сукупності сформують модель комплексної оцінки курортно-рекреаційної сфери території;

здійснення регіональної програми моніторингу якості сучасного стану і використання природно-лікувальних ресурсів;

забезпечення підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, які експлуатують лікувальні ресурси, розроблення і затвердження проектів зон санітарної охорони курортів, ресурсів, технологічних схем раціональної експлуатації, організації режимних спостережень і контролю;

розроблення методики визначення граничних і оптимальних курортних і рекреаційних навантажень на території з урахуванням перспектив розвитку курортно-рекреаційного будівництва;

розвиток альтернативних видів туризму, які відзначаються вдалим поєднанням природних та культурно-пізнавальних, культурно-розважальних, історичних, археологічних, архітектурних, етнографічно-краєзнавчих, техногенних та інших соціально-економічних рекреаційних ресурсів;

сприяння промоушену курортно-рекреаційних можливостей території серед вітчизняних та зарубіжних споживачів рекреаційного продукту шляхом створення бренду і бренд-буку області для підвищення репутаційного капіталу регіону, оздоровлення демографії та міграційних потоків.

Екологізація механізму розвитку курортно-рекреаційної сфери Житомирщини повинна спиратися на комплексний підхід, заснований на принципах партнерства і комбінування джерел фінансування за умови гнучкого регулювання і можливості раціонального розподілу рентної плати за використання курортно-рекреаційних ресурсів між органами публічної влади.

У перспективі, для підвищення дієвості моделі партнерства, з одного боку, необхідно розширити права і делегувати повноваження місцевим органам влади, з іншого – створити на цих територіях локальні об’єднання, які прямо чи опосередковано беруть участь у створенні рекреаційного продукту (рекреаційних кластерів), що дозволить значно підвищити його якість.

 

 

Література

1. Еколого-географічний атлас України // Офіційний веб-сайт / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://only-maps.ru/sovremennye-karty/ekologo-geografichnij-atlas-ukra%D1%97ni.html

2. Інновінг в туризмі : монографія / А.А. Мазаракі, С.В. Мельниченко, Г.І. Михайліченко, Т.І. Ткаченко та ін. ; за заг. ред. А.А. Мазаракі. – Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2016. – 532 с.

3. Куценко В. І. Диверсифікація ринку туристичних послуг в Україні як передумова підвищення їх конкурентоспроможності / В. І. Куценко // Актуальні проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку індустрії туризму в Україні та Польщі: матеріали. ІV міжнар. наук.- практ. конф. – Житомир: ЖФ КІБІТ, 2010. – С. 5-9.

4. Неровня Т. Н. Регион с рекреационно-ориентированной экономикой как пространство реализации природоохранной политики [Електронний ресурс] / Т. Н. Неровня. – Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/region-s-rekreatsionno-orientirovannoy-ekonomikoy-kak-prostranstvo-realizatsii-prirodoohrannoy-politiki

5. Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2020 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://economy-zt.gov.ua/files/Strateg/strategia2020.pdf.

6. Чорнобиль: туристичні аспекти. 2001. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Local/ChornobylTourism.html#3

7. Urban exploration, 2008. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.infiltration.org/.

 

 

References.

1. Ecological-geographical atlas of Ukraine (2016), available at: http://only-maps.ru/sovremennye-karty/ekologo-geografichnij-atlas-ukra%D1%97ni.html (Accessed 02 November 2016).

2. Mazaraki, A. A. (2016), Innovinh v turyzmi : monohrafiia, [Innovation in tourism: a monograph], Kyiv, Ukraine.

3. Kutsenko, V. I. (2010), Diversification of the tourist services market in Ukraine as a prerequisite for increasing their competitiveness, Aktual'ni problemy, suchasnyj stan ta perspektyvy rozvytku industrii turyzmu v Ukraini ta Pol'schi : materialy. IV mizhnar. nauk.- prakt. konf., pp. 5-9.

4. Nerovnia, T. N. (2012), A region with a recreation-oriented economy as a space for the implementation of environmental policy, available at: https://cyberleninka.ru/article/n/region-s-rekreatsionno-orientirovannoy-ekonomikoy-kak-prostranstvo-realizatsii-prirodoohrannoy-politiki (Accessed 28 November 2016)

5. Development strategy of Zhytomyr region for the period up to 2020 (2015), available at: http://economy-zt.gov.ua/files/Strateg/strategia2020.pdf. (Accessed 28 November 2016).

6. Chernobyl: tourist aspects (2001), available at: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Local/ChornobylTourism.html#3. (Accessed 28 November 2016).

7. Urban exploration (2008), available at: http://www.infiltration.org/ (Accessed 20 November 2016).

 

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2016 р.