УДК 351.82:329

 

М. С. Каракай,

к. н. з держ. упр., доцент, молодший науковий співробітник

Донбаська державна машинобудівна академія

 

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ МОЛОДІЖНИХ КОНСУЛЬТАТИВНО-ДОРАДЧИХ СТРУКТУР ПРИ ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 

M. Karakai,

PhD of Sciences in Public Administration, Associate Professor,

Junior Research Fellow Donbas State Engineering Academy

 

METHODICAL BASES FOR THE DEVELOPMENT OF YOUTH ADVISORY AND CONSULTATIVE STRUCTURES IN LOCAL GOVERNMENT BODIES

 

У статті визначено мету, цілі, принципи та завдання консультативно-дорадчих молодіжних центрів. Виявлено основні напрямки Центрів діяльності. Виділено основні функції молодіжних консультативно-дорадчих структур. Обґрунтовано створення консультативно-дорадчих молодіжних центрів територіальних громад, що мають стати частиною моделі регулювання  регіональної молодіжної політики в якості асоційованої до структури державного управління громадської організації.

 

The formation of modern youth is the years of transformation in all spheres of life of Ukrainian society, the period of new state building, at the time of changing the position of Ukraine on the world stage. Reforms can only be successful with the active participation of the younger generation. It is important that young citizens are now ready to actively engage with the state, to participate in solving various problems that exist in modern society. The relevance of the chosen topic is due to the fact that the creative potential and social resource of the youth is one of the most important components of the modernization of society. It is proved that youth is a specific socio-demographic group of society, whose activity is determined by the components of indicators of social, demographic and personal groups of characteristics, which allowed to form its socio-demographic portrait. In view of the above, the establishment of advisory and advisory structures within the local self-government bodies is a successful component of shaping the strategy of the state youth policy in the regions.

The main purpose of this scientific work is to create methodological foundations for the development of youth advisory and consultative structures at local governments.

Thus, the article defines the purpose, goals, principles and objectives of youth counseling centers. The main directions of the Activity Centers were identified. The main functions of youth advisory and advisory structures were highlighted. The creation of advisory and advisory youth centers of territorial communities, which should become part of the model of regulation of regional youth policy as an associate in the structure of public administration of a public organization was substantiated.

 

Ключові слова: державна молодіжна політика, стратегія молодіжної політики в регіоні, соціально-демографічна група, консультативно-дорадчі структури, програмно-цільове планування, місцеве самоврядування, територіальні громади, молодь, Україна.

 

Keywords: state youth policy, youth policy strategy in the region, socio-demographic group, advisory and consultative structures, program-targeted planning, local self-government, territorial communities, youth, Ukraine.

 

 

Постановка проблеми. Актуальність обраної теми зумовлена тим, що  творчий потенціал і соціальний ресурс молоді є одним з найважливіших складових модернізації суспільства. Доведено, що молодь – це специфічна соціально-демографічна група суспільства, діяльність якої визначається складовими показників соціальної, демографічної та особистісної груп характеристик, що дозволило сформувати її соціально-демографічний портрет. Зважаючи на вищенаведене, саме створення консультативно-дорадчих структур при органах місцевого самоврядування є успішною складовою формування стратегії державної молодіжної політики в регіонах.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Аспекти розвитку державної молодіжної політики в тій, чи іншій мірі вивчалися різними вченими та є висвітленими в працях таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як: В. Авер'янова, В. Буреги, П. Бернстайна, В. Голуб, Л. Корабельникової, В. Кифяка, В. Лагутiна, В. Малиновського,   Н. Нижник, В. Опаріна, О. Поважного та інших науковців. Але аналіз літератури свідчить, що, незважаючи на вагомі внески вчених з цієї проблематики достатньо великі, проте постановка питання стратегії розвитку молодіжної політики досі є актуальною, зокрема в регіонах і це безумовно є одним з нових напрямків наукового дослідження.

Формулювання цілей статті. Головна мета даної наукової роботи полягає у створенні методичних засад розвитку молодіжних консультативно-дорадчих структур при органах місцевого самоврядування.

Виклад основного матеріалу дослідження. Становлення сучасної молоді припадає на роки перетворень у всіх сферах життєдіяльності українського суспільства, на період нового державного будівництва, на час зміни становища України на світовій арені. Реформи можуть бути успішними лише за активної участі в них молодого покоління. Важливо, щоб в даний час молоді громадяни були готові до активної взаємодії з державою, участі у вирішенні різних проблем, що існують у сучасному суспільстві.

Частка молодих громадян в органах місцевого самоврядування вкрай мала. У той же час необхідність налагодження співпраці органів місцевого самоврядування з молоддю, молодіжними громадськими об'єднаннями та іншими організаціями, засобами масової інформації в інтересах вирішення молодіжних проблем величезна. Одночасно з цим існує проблема відсутності комплексних програм, які організовано і послідовно залучали б найбільш підготовлених молодих людей в життя регіону.

Для вирішення вищевказаних проблем необхідно формування дієвих молодіжних консультативно-дорадчих структур з лобіювання інтересів молоді на регіональному рівні. Досвід роботи молодіжних консультативно-дорадчих структур (Дум, палатами, Рад, Зборів, Парламентів) на національному рівні показав ефективність по залученню молоді до вирішення суспільно-політичних і соціально-економічних завдань.

У ряді регіонів України молодіжні консультативно-дорадчі структури мають реальне право виступати від імені всієї молоді, активно взаємодіяти з владою, сприяють вирішенню проблем молоді, активізують позицію самої молоді у вирішенні своїх проблем.

Усвідомлення цінності такого суб'єкта суспільно-політичних відносин, як громадські консультативно-дорадчі структури молоді, виявляє потребу в координації процесу становлення їх у регіонах. Необхідна аналітична робота з метою виявлення оптимальних моделей молодіжних урядових структур, визначення труднощів їх становлення і росту, розробки системного підходу до дослідження відповідної практики.

Молодіжна консультативно-дорадча структура - добровільний, самоврядний, консультативно-дорадчий, колегіальний орган молоді, створений при представницькому органі місцевого самоврядування і здійснює діяльність по стимулюванню і підтримці участі молоді у соціально-економічному, політичному і культурному розвитку регіону.

Мета діяльності молодіжних консультативно-дорадчих структур це залучення молоді до активної участі у життєдіяльність регіону, а також у розробку ефективних шляхів і методів вирішення соціально-економічних проблем, які зачіпають права і законні інтереси молоді.

Завдання діяльності молодіжних консультативно-дорадчих структур:

- сприяти створенню системи нормативних і правових актів у сфері молодіжної політики та з інших питань, що зачіпають права та інтереси молоді;

- сформувати дієвий механізм представництва і лобіювання інтересів молоді в органах місцевого самоврядування;

- створити систему виявлення та застосування ініціатив молоді, з вирішення молодіжних проблем в регіонах;

- забезпечити ефективну співпрацю представників молоді, молодіжних і громадських об'єднань з органами місцевого самоврядування регіонів;

- створити систему молодіжних консультативно-дорадчих структур при органах місцевого самоврядування, які дозволяють формувати активну громадянську позицію молоді і налагоджувати її діалог з владою та суспільством на основі партнерських відносин;

- створити умови для консолідації молоді та її участь у сфері молодіжної політики та з інших питань, що стосуються прав та інтересів молоді;

- створити умови для системного виявлення соціально активних молодих громадян, потенційних лідерів, забезпечення їх подальшого становлення і зростання.

Основними принципами розвитку молодіжних консультативно-дорадчих структур при органах місцевого самоврядування повинні стати:

- пріоритет лобіювання прав молоді та її об'єднань;

- доступність і відкритість системи молодіжних консультативно-дорадчих структур;

- легітимність створення, функціонування і розвитку різних форм, молодіжних консультативно-дорадчих структур;

- використання наукового підходу до діяльності молодіжних консультативно-дорадчих структур;

- раціональне поєднання представницької та просвітницької функцій молодіжних консультативно-дорадчих структур;

- взаємодія з іншими молодіжними об'єднаннями регіону;

- участь безпосередньо самої молоді в особі її активних представників у процесі розробки, прийняття та реалізації рішень у галузі молодіжної політики та з питань, що стосуються прав і законних інтересів молоді;

- соціально-економічна ефективність у діяльності молодіжних консультативно-дорадчих структур, створених при представницьких органах місцевого самоврядування.

Поєднання даних принципів дозволить створити умови, при яких молодіжні консультативно-дорадчі структури будуть представляти інтереси не окремих молодих людей, молодіжних громадських об'єднань та інших зацікавлених організацій, а інтереси молоді цілого регіону.

Досвід суб'єктів показав, що найбільш ефективною формою молодіжних консультативно-дорадчих структур, є форма створення молодіжної консультативно-дорадчої структури при представницьких органах місцевого самоврядування. Саме така форма, поряд з функцією підвищення дієвості системи участі молоді в процесі розробки, прийняття та реалізації рішень у галузі молодіжної політики, виконує функцію представлення і лобіювання інтересів молоді через участь у діяльності органів державної влади.

Дана організаційна форма характеризується тим, що молодіжна консультативно-дорадча структура створюється на основі рішення представницького органу місцевого самоврядування і діють на підставі затвердженого ним Положення. Будучи громадською консультативно-дорадчої структурою, вона бере участь у розробці нормативних правових актів та інших документів у сфері молодіжної політики та з інших питань, що стосуються прав і законних інтересів молоді на регіональному рівні, здійснює взаємодію з відповідними комітетами, комісіями, депутатами представницького органу місцевого самоврядування регіону.

Члени молодіжної консультативно-дорадчої структури, як правило, обираються від максимально можливої кількості молоді: освітніх установ, молодіжних громадських об'єднань та інших організацій. Визначення порядку (регламенту) роботи, у тому числі прийняття рішень, здійснюється самостійно молодіжної консультативно-дорадчої структурою.

Молодіжна консультативно-дорадча структура може отримати офіційний статус, наданий їй представницьким органам місцевого самоврядування. Офіційний статус молодіжної консультативно-дорадчої структури спрощує процес прийняття та реалізації її рішень через представницький орган місцевого самоврядування.

Для ефективної діяльності молодіжної консультативно-дорадчої структури необхідно:

- рішення нормативного правового акту відповідного представницького органу місцевого самоврядування;

- організувати легітимну систему представництва молоді в молодіжну консультативно-дорадчу структуру;

- розглянути можливість забезпечення поточної діяльності.

Компетенція молодіжних консультативно-дорадчих структур визначається представницьким органом місцевого самоврядування регіону, при якому він створений, шляхом прийняття відповідного нормативно-правового акту [1]. Будь-яке рішення молодіжної консультативно-дорадчої структури не може суперечити чинному законодавству.

Наприклад, пропонується створення Консультативно-дорадчих молодіжних центрів територіальних громад, що мають стати частиною моделі регулювання регіональної молодіжної політики в якості асоційованої до структури державного управління громадської організації (рис. 1.).

Основними напрямками Центрів діяльності доцільно визначити: здоров’я та спорт, дозвілля, освіта та кар’єра, житло та комфорт, громадська активність, політична позиція; кохання і шлюб, родинні стосунки; духовність та моральні цінності.

 

Рис. 1. Механізм формування та реалізації регіональної молодіжної політики

Складено автором за [2, 3]

 

Потенційними партнери з формування та  реалізації молодіжної політики в процесі функціонування запропонованого механізму доцільно визначити державні органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також суб’єктів інфраструктури молодіжної політики (рис. 2.)

Базуючи свою діяльність на пріоритетних напрямках молодіжної політики, чітко уявляючи цілі, завдання та очікувані результати від заходів, що проводяться, та будучи консолідуючою структурою фінансово-організаційного потенціалу громади Центри мають реалізовувати наступне функціональне навантаження:

- соціологічні дослідження пріоритетних напрямків молодіжної політики;

- створення єдиного реєстру молодіжних організацій громади різних статутних рівнів;

- кооперація молодіжного потенціалу;

- проектна консолідація коштів потенційних  партнерів проектів;

- підготовка пропозицій у профільні цільові програми;

- сприяння грандово-проектній діяльності молодіжних організацій;

Можна виділити наступні основні функції молодіжних консультативно-дорадчих структур:

1. Представлення інтересів молоді в органах місцевого самоврядування регіону. Слід визнати, що існує головна об'єднуюча функція молодіжної консультативно-дорадчої структури - виявлення та представлення інтересів молоді регіону, підвищення ефективності участі молоді в житті регіону. Молодіжні консультативно-дорадчі структури дозволять ефективно формулювати і доводити проблеми та інтереси молоді до органів місцевого самоврядування регіону. Це буде сприяти досягненню конкретних соціальних і економічних результатів, залученню молодих громадян у суспільно-політичні процеси, підвищення загальної правової культури, громадянської та суспільно-політичної активності молоді [4].

 

Рис. 2. Інфраструктура молодіжної політики

Складено автором за [5, 6, 7].

 

2. Участь у нормотворчій діяльності, перш за все у сфері молодіжної політики. Створення умов для участі самої молоді у формуванні законодавчого поля для забезпечення своїх прав і свобод є важливим моментом для формування довірчих відносин між органами місцевого самоврядування та молодими громадянами. Участь молоді та її об'єднань в обговоренні нормативно-правових актів, підготовка і висування своїх нормотворчих ініціатив дають можливість їм впливати на визначення основних напрямків молодіжної політики, видаткової частини бюджету регіону по розділам, передбаченими для фінансування місцевих програм, які стосуються прав і законних інтересів молоді [4].

3. Участь у здійсненні контролю над реалізацією нормативних правових актів у сфері молодіжної політики та з інших питань, що стосуються прав та інтересів молоді. Участь молоді та її об'єднань у здійсненні контролю над реалізацією нормативно-правових актів, що стосуються прав і інтересів молоді, дає можливість їм впливати на реалізацію молодіжної політики, у відповідному регіоні [4].

4. Підготовка кадрів. Молодіжні консультативно-дорадчі структури - поле для виявлення молодих лідерів, які цікавляться суспільно-політичної тауправлінською діяльністю. Застосування різних форм і методів підготовки молодих кадрів дозволяє одночасно отримувати деякі академічні знання і набувати практичних навичок управлінської роботи. У той же час з числа членів молодіжних консультативно-дорадчих структур формується група однодумців з активною життєвою позицією, готових підтримати і спільно реалізовувати ідеї та програми органів місцевого самоврядування, спрямованих на розвиток відповідного регіону. Практична робота молодих людей і їх знайомство з правотворчої, управлінської та громадською діяльністю є важливим компонентом підготовки грамотних фахівців для відповідного регіону. Молодіжні консультативно-дорадчі структури можуть лобіювати інтереси найбільш гідних і професійних представників для роботи в органах місцевого самоврядування через участь у виборах до органів місцевого самоврядування відповідного регіону [4].

5. Сприяння проведенню соціально значимих заходів. Молодіжні консультативно-дорадчі структури беруть активну участь у сприянні реалізації місцевих програм і окремих соціально значимих акціях, що проводяться на рівні відповідного регіону. До роботи по здійсненню цих заходів можуть залучатися не тільки члени молодіжних консультативно-дорадчих структур, але і ті суспільні об'єднання, які вони представляють (молодіжні громадські організації, студентські профспілки, активи сільської молоді і т.д.).

6. Просвітницька діяльність. Це, з одного боку, організація навчання молодих людей - членів молодіжних консультативно-дорадчих структур, створених при органах місцевого самоврядування. З іншого боку, це - просвітницька діяльність в широкому молодіжному середовищі, спрямована на підвищення правової культури молодих громадян і доступності суспільно-політичної інформації, формування активної громадянської позиції молодих громадян. У реалізації цього напряму діяльності партнерами можуть стати виборчі комісії всіх рівнів, вищі та середні навчальні заклади, громадські організації і так далі [4].

Для ефективної реалізації даних функцій необхідно дотримуватись наступних загальних принципів взаємодії молодіжних консультативно-дорадчих структур з органами місцевого самоврядування:

- органи місцевого самоврядування можуть взяти на себе зобов'язання по навчанню членів молодіжних консультативно-дорадчих структур основ соціального і економічного управління, правотворчості, парламентської процедури і розробки нормативних правових актів;

- органи місцевого самоврядування можуть створювати необхідні і достатні умови для легітимного і демократичного формування молодіжних консультативно-дорадчих органів, їх функціонування та розвитку;

- молодіжні консультативно-дорадчі структури можуть сприяти органам місцевого самоврядування у виконанні покладених на них функцій, виявляючи розумну ініціативу [4].

В якості механізму розвитку молодіжних консультативно-дорадчих структур слід наголосити на необхідності розробки на основі даних рекомендацій положень або концепцій та цільових програм розвитку молодіжних консультативно-дорадчих структур на регіональному рівні.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Отже, зважаючи на вищенаведене, необхідно формування дієвих молодіжних консультативно-дорадчих структур з лобіювання інтересів молоді на муніципальному рівні. Досвід роботи молодіжних консультативно-дорадчих структур (Рад, Зборів, Парламентів тощо) на національному, регіональному та місцевому рівнях показав ефективність по залученню молоді до вирішення суспільно-політичних і соціально-економічних завдань. У ряді регіонів України молодіжні консультативно-дорадчі структури мають реальне право виступати від імені всієї молоді, активно взаємодіяти з владою, сприяють вирішенню проблем молоді, активізують позицію самої молоді у вирішенні своїх проблем. Основними напрямками Центрів діяльності доцільно визначено: здоров’я та спорт, дозвілля, освіта та кар’єра, житло та комфорт, громадська активність, політична позиція; кохання і шлюб, родинні зв’язки; духовність та моральні цінності.

 

Список використаних джерел.

1. Абашина О.В. Аналіз і напрями удосконалення регіональної політики зайнятості молоді. Економіка промисловості. 2006. № 3. С.220-228.

2. Авер'янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституцiйиi засади i шляхи реформування. Х.: Право. 1998. С. 30-38.

3. Чемерис А.О., Лесечко М.Д., Каляєв А.О., Ципук В.М. Адміністративні послуги місцевих органів державної виконавчої влади: [монографія]. Львів: ЛРІДУ НАДУ. 2004. 152 с.

4. Декларація «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 року № 2859-XII (зі змінами).

5. Василишина С.О. Особливості державного регулювання ринку праці молоді. Економіка та держава. 2009. №3. С.91-94.

6.Метьолкіна Н.Б. Механізми формування і реалізації державної молодіжної політики в Україні [Електронний ресурс] Державне будівництво. 2008. №1. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/ebook/n_1_2008/doc/1/14.pdf

7.Корчун М. Щляхи підвищення економічної активності та зайнятості молоді на ринку праці України. Україна : аспекти праці. 2008. № 1. С.35-39.

 

References.

1. Abashina, O.V. (2006), “Analysis and directions of improvement of regional youth employment policy”, Economics of industry, Vol. 3, pp. 220-228.

2. Averyanov, V.B., Krupchan, O.D. (1998), “Executive power: constitutional principles and ways of reform”, Kh: Pravo, pp. 30-38.

3. Chemeris, A.O., Lesechko, M.D., Kalyaev, A.O., Tsipuk, V.M. (2004), “Administrative services of local state executive bodies”: [monograph]. Lviv: LRIDU NADU, 152 p.

4. Declaration "On the General Principles of State Youth Policy in Ukraine" of December 15 (1992), No. 2859-XII (as amended).

5. Vasilishina, S.O. (2009), “Features of state regulation of youth labor market”, Economy and the state, Vol. 3, pp. 91-94.

6. Metiolkin, N.B. (2008), “Mechanisms of formation and implementation of state youth policy in Ukraine”, State building, Vol. 1, available at: http://www.kbuapa.kharkov.ua/ebook/n_1_2008/doc/1/14.pdf

7. Korchun, M. (2008), “Ways to increase economic activity and youth employment in the Ukrainian labor market”, Ukraine: aspects of work, Vol. 1, pp. 35-39.

 

Стаття надійшла до редакції 20.10.2017 р.