DOI: 10.32702/2307-2156-2020.3.8
УДК: 351:321:[659.3+316.7]:005
Г. П. Ситник
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ “ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ” У КОНТЕКСТІ ВЛАСТИВОСТЕЙ ІНФОРМАЦІЇ ЯК СПЕЦИФІЧНОЇ СУБСТАНЦІЇ
Анотація
У статті показано, що у науковців відсутня єдність у розумінні сутності інформаційної безпеки, що не дозволяє сформувати системні уявлення про проблемне поле формування адекватних управлінських рішень щодо реагування на небезпеки інформаційній безпеці. З’ясовано, що інформаційна безпека має об’єктивно-суб’єктивну природу та є невід’ємним атрибутом буття об’єктів живої природи і соціальних взаємодій, а її концептуалізація має здійснюватися у контексті властивостей інформації, як специфічної субстанції, серед яких принципово важливими є її фізичні властивості, дискретність, ціннісний аспект, розсіювання, можливість стискування (застосування процедури перекодування даних для зменшення їхнього обсягу, розміру, об'єму і транспортування) та старіння, внаслідок надходженням нової інформації. Показано, що в соціальних системах джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, соціальних утворень та мова, яка служить засобом спілкування, мислення, висловлювання думки, тому інформаційна безпека, як явище не існує поза межами соціальних взаємодій в процесі яких між їх учасниками здійснюється обмін інформацією, а відтак і вплив один на одного, може бути як позитивний, так і негативний, оскільки основою цієї взаємодії може бути як спільність, так і розбіжність інтересів, цілей, тощо її учасників. Доведено, що достовірність інформації не є її визначальною властивістю, а однією з суб’єктивно-об’єктивних її характеристик та вимог, що висуваються до неї з боку суб’єктів інформаційних відносин, а також що вказана інформація завжди є варіантною (залежною від ситуацій прийняття того, що вважається незаперечним чи інтуїтивно очевидним), через що достовірність інформації не є тотожною вірогідності інформації, яка має об'єктивну природу, що породжує проблему при оцінці ідентичності інформації (її тотожності) наявним знанням, зокрема, при ідентифікації небезпек інформаційній безпеці. Встановлено, що інформаційний простір є атрибутом буття об’єктів реального світу, функціональним призначенням якого є породження, сприйняття, накопичення, запам`ятовування, переробка та обмін інформацією між ними, а зміст цього простір є невичерпним (безмежним) через невичерпності матерії, тому кількість (обсяг) інформації в ньому є нескінченною, а ступінь її захищеності від негативного впливу факторів, які заперечують природню визначеність буття інформаційної компоненти об’єктів реального світу, зумовлює відповідний рівень інформаційної безпеки, який має об’єктивно-суб’єктивну природу.
Ключові слова: інформаційна безпека; інформація; інформаційний простір; властивості інформації; достовірність інформації; соціальні взаємодії; суб’єкти інформаційних відносин; небезпеки інформаційній безпеці.
Література
1. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну. Пер. с нем. В.Седельникова и Н.Федоровой; послесл. А.Филиппова. Москва: Прогресс. Традиции, 2000. 384 с.
2. Бауман З. Текучая современность. Пер. с англ. под ред. Ю.В.Асочакова. СПб.: Питер, 2008. 240 с.
3. Архипов О.Є., Архипова Є.О. Особливості розуміння понять “інформаційна безпека” та “безпека інформації” / О.Є. Архипов, Є.О. Архипова. Информационные технологии и безопасность: основы обеспечения информационной безопасности (ИТБ-2014): Материалы ХІV международной научно-практической конференции. Київ: ИПРИ НАН Украины, 2014. С.18-30.
4. Арістова І. В., Сулацький Д. В. Інформаційна безпека людини, як споживача телекомунікаційних послуг: монографія. Київ: «Право України»; Xарків: Право, 2013. 184 с.
5. Ільницька У. Інформаційна безпека України: сучасні виклики, загрози та механізми протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Політичні науки, Кн. 2, №. 1, 2016. С.27-32
6. Рижук О. Аналіз підходів щодо визначення поняття “інформаційна безпека” в умовах глобалізації. Міжнародні відносини Серія “Політичні науки” № 13. 2017. С.123-132.
7. Турчак А. Основні складові інформаційної безпеки держави. Аспекти публічного управління. Том 7. № 5, 2019. С.44-56
8. Шаньгин В.И. Информационная безопасность компьютерных систем и сетей: Учеб.пособие. Москва: ИД “Форум”: ИНФРА-М, 2008. 416 с.
9. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України від 09.01.07 р. № 537-V. Відомості Верховної Ради України. 2007. № 12. Ст.102.
10. Винер Н. Кибернетика, или Управление и связь в животном и машине / Пер. с англ. И.В. Соловьева и Г.Н. Поварова; Под ред. Г.Н. Поварова. 2-е издание. Москва: Наука; Главная редакция изданий для зарубежных стран, 1983. 344 с.
11. Gore A. The Gore Report on Reinventing Government: Creating a Government that Works Better and Costs Less. Report of the National Performance Review. A. Gore. New York : Times Books, 1993. Р. 24–25.
12. Shannon C. E. Collected Papers, edited by N. J. A. Sloane and A. D. Wyner. New York: IEEE Press. 1993. 924 pp.
13. Філософський енциклопедичний словник: довід.видання / В.І.Шинкарук (гол. редкол.) та ін. Київ: НАН-Інс-т філос.ім. Г.С.Сковороди. Вид-во: Абрис. 2002. 742 с.
G. Sytnyk
THE CONCEPTUALIZATION OF “INFORMATION SECURITY” IN THE CONTEXT OF PROPERTIES OF INFORMATION AS A SPECIFIC SUBSTANCE
Summary
The article shows that scientists have not unity in understanding of essence of information security which does not allow creating system representation about the problem sphere of formation of adequate management decisions on response to dangers of information security. It is found out, that, information security has been found to have an objective and subjective nature and is an integral attribute of the existence of wildlife and social interactions. Its conceptualization should be carried out in the context of the properties of information as a specific substance, among which its physical properties, discretion, value aspect, dispersion, compression capability (application of data recoding procedure to reduce their volume, size, volume and transportation) and aging, as new information arrives. It is shown that in social systems the source of information is the cognitive activity of people, social entities and language, which serves as a means of communication, thinking, and expression. Therefore, information security, as a phenomenon that does not exist outside of social interactions in the course of which information is exchanged between their participants and, therefore, influence on each other, can be both positive and negative, as the basis of this interaction can be both community and divergence of interests, goals, etc. of its participants. It is proved that the reliability of information is not its defining property, but one of its subjectively-objective characteristics and requirements imposed on it by the subjects of information relations. Also that the information given is always variant (depending on the situations of acceptance of what is considered indisputable or intuitively obvious), therefore the reliability of the information is not identical to the probability of the information, which is objective in nature, which creates a problem in assessing the identity of the information (its identity) knowledge, in particular when identifying information security hazards. It is established that the information space is an attribute of being real-world objects whose functional purpose is the creation, perception, accumulation, storage, processing and exchange of information between them, and the content of this space is inexhaustible (infinite) due to inexhaustible matter. Therefore, the amount (amount) of information in it is infinite, and the degree of its protection against the negative influence of factors that deny the natural certainty of being an information component of real-world objects, determines the appropriate level of information security, which is objectively subjective.
Keywords: information security; information; information space; information properties; reliability of information; social interactions; subjects of information relations; dangers of information security.
References
1. Bek, U. (2000), Obshhestvo riska. Na puti k drugomu modern [Risk Society. On the way to another modernity], Progress, Moscow, Russia.
2. Bauman, Z. (2008), Tekuchaja sovremennost' [Flowing modernity], Peter, St. Petersburg, Russia.
3. Arkhypov O.Ye., Arkhypova Ye.O. (2014), “Features of understanding the concepts of “information security” and “information security”, Informacionnye tehnologii i bezopasnost': osnovy obespechenija informacionnoj bezopasnosti (ITB-2014): Materialy HІV mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii [Information technology and security: the basics of information security (ITB-2014): Materials of the XIV International Scientific and Practical Conference], Kyiv, Ukraine, pp.18-30.
4. Aristova, I. V., Sulats'kyj, D. V., (2013), Informatsijna bezpeka liudyny, iak spozhyvacha telekomunikatsijnykh posluh: monohrafiia [Information security of the person as the consumer of telecommunication services], Right, Kharkiv, Ukraine.
5. Il'nyts'ka, U. (2016), “Information security of Ukraine: just wikis, threats and mechanisms of negative information and psychological pressures”, Politychni nauky, vol. 2, no. 1, pp. 27-32.
6. Ryzhuk, O. (2017), “Analysis of approaches to defining the concept of "information security" in the context of globalization”, Mizhnarodni vidnosyny Seriia "Politychni nauky", vol. 13, pp. 123-132.
7. Turchak, A. (2019), “The main components of information security of the state”, Aspekty publichnoho upravlinnia, vol. 7, no. 5, pp. 44-56.
8. Shan'gin, V.I. (2008), Informacionnaja bezopasnost' komp'juternyh sistem i setej: Ucheb.posobie [Information Security of Computer Systems and Networks: Textbook], INFRA-M, Moscow, Russia.
9. The Verkhovna Rada of Ukraine (2007), The Law of Ukraine “About the Basic principles of development of information society in Ukraine for 2007-2015”, Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, vol.12.
10. Viner, N.(1983), Kibernetika, ili Upravlenie i svjaz' v zhivotnom i mashine [Cybernetics, or Control and communication in the animal and machine], 2nd ed, Nauka; Glavnaja redakcija izdanij dlja zarubezhnyh stran, Moscow, Russia.
11. Gore, A. (1993), “The Gore Report on Reinventing Government: Creating a Government that Works Better and Costs Less, Report of the National Performance Review”, Times Books, New York, USA, pp.24–25.
12. Shannon, C. E. (1993), Collected Papers, IEEE Press, New York, USA.
13. NAS-Ins-t Philos. GS Skovorodi (2002), Filosofs'kyj entsyklopedychnyj slovnyk: dovid.vydannia [Encyclopedic Dictionary of Philosophy: Reference Edition], NAS-Ins-t Philos. GS Skovorodi, Abris, Kyiv, Ukraine.
№ 3 2020
Дата публікації: 2020-03-27
Кількість переглядів: 1574
