EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА СТРУКТУРНОГО РЕФОРМУВАННЯ ОБОРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
О. О. Усаченко

DOI: 10.32702/2307-2156-2019.2.29

УДК: 351

О. О. Усаченко

ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА СТРУКТУРНОГО РЕФОРМУВАННЯ ОБОРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Анотація

Зазначено, що сучасний стан оборонної промисловості характеризується структурною надмірністю створеного для інших стратегічних завдань і для інших потреб, і організаційної роздробленістю підприємств (за останні роки кількісний склад підприємств оборонної промисловості практично не скоротився), наявністю надлишкових потужностей (середньорічний рівень завантаження виробничих потужностей на основних підприємствах становить у середньому близько 20%).
Запропонована програма структурного перетворення, яка включає скорочується число виконавців державного оборонного замовлення, на цій основі звільнюються зайві, в результаті чого підвищується завантаження діючих виробничих потужностей. Це, в свою чергу, веде до скорочення витрат виробництва. Держзамовлення і експортні контракти концентруються на підприємствах корпоративного «ядра» оборонної промисловості. Навколо оборонно-орієнтованого ядра формується середовище, що сприяє залученню малих підприємств-виробників комплектуючих виробів різного рівня; одночасно вивільняються потужності перепрофілюються на випуск конкурентоспроможної цивільної продукції. При цьому ресурси концентруються на певних державою пріоритетних напрямках. Розгортаються роботи по технологічного переозброєння виробництва з використанням технологій подвійного призначення. Тим самим забезпечується рішення проблеми оновлення існуючого виробничого апарату як оборонного комплексу, так і інших галузей економіки; реалізується комплекс заходів, спрямованих на стимулювання процесів військово-цивільної інтеграції шляхом створення великих корпоративних структур, конкурентоспроможних на внутрішньому і зовнішньому ринках (це - головний напрямок реструктуризації). Таким чином, забезпечується сполучення ресурсів держоборонзамовлення, можливостей зовнішньоторговельного співробітництва, використання технологій подвійного призначення і диверсифікації виробництва, а також вихід і закріплення на ринках високотехнологічної продукції; відповідно до чинного законодавства забезпечується соціальний захист працівників. При цьому необхідно особливу увагу приділити містоутворюючим підприємствам.
Визначено, що за своєю концепцією реформа оборонної промисловості представляється масштабної. Серед основних напрямків реформи: відновлення розірваних виробничих ланцюжків, і як наслідок, - створення великих холдингів; усунення скорочення числа підприємств, збільшення мобілізаційних потужностей, які дублюють виробництв; збільшення фінансування за рахунок оптимізації фінансових потоків та нарощування внутрішнього оборонного замовлення. Вертикально інтегровані структури формуються по функціонально-технологічним принципом і орієнтовані, як правило, на випуск найбільш складної наукомісткої кінцевої продукції (літаки, вертольоти, космічні системи та тощо). Горизонтальна інтеграція орієнтована на об'єднання за принципом створення однотипної продукції і комплектуючих виробів багато серійного і масового виробництва (авіадвигунобудування, приладобудування, вимірювальні прилади та тощо).

Ключові слова: оборонна промисловість; державна цільова програма; структурне перетворення; конкурентоспроможної цивільної продукції; оборонно-орієнтоване ядро; військово-цивільна інтеграція.

Література

1. Грибов М.О. Модернизация ВПК СССР: научно-технический и социокультурный аспекты: на материалах Электростальского машиностроительного завода, 1927-1954. [Текст]: автореф. дис... канд. ист. наук : 07.00.02 / Грибов Михаил Олегович. - М., 2005.
2. Костин Д. Структура управления ВПК СССР / Д. Костин // Военно- промышленный курьер - №14. - 2004. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.vpk-news.ru/print.asp?pr_sign=archive.2004.31.articles.defence_01
3. Игнатов В.Г. Феномен эффективности советского государственного управления в Великой Отечественной войне / В.Г. Игнатов // История государственного управления России. [Электронный ресурс]. - 2002. Гл. 15. - Режим доступа: http://www.society.polbu.ru/ignatov_gosupr/ch80_i.html
4. Безбородов А.Б. Формирование военно-научно-промышленного комплекса в СССР / А.Б. Безбородов // Россия в XX веке: проблемы изучения и преподавания [Электронный ресурс]: Материалы науч. конф. М., 1999. - С. 130-132. - Режим доступа: http://liber.rsuh.ru/Conf/Russia_XX/
5. Бакланов О.Д. Отечественный Военно-промышленный комплекс и его историческое развитие [Текст] / О.Д. Бакланов, A.M. Батков. - М: Ладога-100, 2005 - 751 с.

Oleksandr Usachenko

STATE TARGET PROGRAM OF STRUCTURAL REFORM OF THE DEFENSE INDUSTRY OF UKRAINE

Summary

It is noted that the present state of the defense industry is characterized by structural redundancy created for other strategic tasks and for other needs, and organizational fragmentation of enterprises (in recent years, the quantitative composition of defense industry enterprises has practically decreased), availability of excess capacity (average annual capacity utilization of production facilities is about 20% on average).
The proposed structural transformation program, which includes a reduced number of contractors of the state defense order, on this basis is released unnecessarily, resulting in increased utilization of existing production facilities. This, in turn, leads to a reduction in production costs. Government orders and export contracts concentrate on enterprises in the corporate core of the defense industry. Around the defense-oriented core is formed an environment that facilitates the involvement of small enterprises-manufacturers of components of various levels; at the same time, the released capacity is being redeployed to produce competitive civilian products. In doing so, resources are concentrated on state-specific priority areas. Work is underway on technological re-equipment of production using dual-purpose technologies. This provides a solution to the problem of updating the existing production apparatus of both the defense complex and other sectors of the economy; a set of measures is being implemented aimed at stimulating the processes of civil-military integration by creating large corporate structures that are competitive in the domestic and foreign markets (this is the main direction of restructuring). Thus, the combination of resources of state defense orders, opportunities of foreign trade cooperation, use of dual-purpose technologies and diversification of production, as well as access and consolidation in the markets of high-tech products; according to the current legislation, social protection of employees is ensured. Special attention should be paid to town-forming enterprises.
It is determined that the defense industry reform concept is large-scale in its concept. Among the main areas of reform: the restoration of broken production chains and, as a consequence, the creation of large holdings; elimination of reduction of the number of enterprises, increase of mobilization capacities that duplicate production; increasing funding by streamlining financial flows and increasing domestic defense procurement. Vertically integrated structures are formed on the basis of functional and technological principles and are oriented, as a rule, to the production of the most complex high-tech end-products (aircraft, helicopters, space systems, etc.). Horizontal integration is focused on unification on the principle of creating the same products and components of many serial and mass production (aircraft engine, instrumentation, measuring instruments, etc.).

Keywords: defense industry; national target program; structural transformation; competitive civilian products; defense-oriented core; military-civilian integration.

References

1. Gribov, M.O. (2005), “Modernization of the military-industrial complex of the USSR: scientific, technical and sociocultural aspects: based on materials from the Elektrostal Engineering Plant, 1927-1954”, Ph.D. Thesis, History, Moscow, Russia.
2. Kostin, D. (2004), “Management structure of the military-industrial complex of the USSR”, Voenno- promyshlennyj kur'er, [Online], vol. 14, available at: http://www.vpk news.ru/print.asp?pr_sign=archive.2004.31.articles.defence_01 (Accessed 25 Jan 2019).
3. Ignatov, V.G. (2002), “The phenomenon of the effectiveness of Soviet public administration in the Great Patriotic War”, Istorija gosudarstvennogo upravlenija Rossi, [Online], vol. 15, available at: http://www. society.polbu.ru/ignatov_gosupr/ch80_i.html (Accessed 25 Jan 2019).
4. Bezborodov, A.B. (1999), “The formation of the military-scientific-industrial complex in the USSR”, Materialy nauch. Konf, [Online], available at:
http://liber.rsuh.ru/Conf/Russia_XX/ (Accessed 25 Jan 2019).
5. Baklanov, O.D. and Batkov, A.M. (2005), Otechestvennyj Voenno-promyshlennyj kompleks i ego istoricheskoe razvitie [Domestic military-industrial complex and its historical development], Ladoga-100, Moscow, Russia.

№ 2 2019

Дата публікації: 2019-02-28

Кількість переглядів: 179

Відомості про авторів

О. О. Усаченко

кандидат наук з державного управління,докторант Інституту законодавства Верховної Ради України

Oleksandr Usachenko

Candidate of Sciences in Public Administration,Doctoral student of the Legislation Institute of The Verkhovna Rada of Ukraine

ORCID:

0000-0002-5458-8976

Як цитувати статтю

Усаченко О. О. Державна цільова програма структурного реформування оборонної промисловості України. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 2. – URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1475 (дата звернення: 30.05.2020). DOI: 10.32702/2307-2156-2019.2.29

Usachenko, Oleksandr (2019), “State target program of structural reform of the defense industry of Ukraine”, Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, [Online], vol. 2, available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1475 (Accessed 30 May 2020). DOI: 10.32702/2307-2156-2019.2.29

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.