EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

ПУБЛІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ У ПУБЛІЧНІЙ ПОЛІТИЦІ: ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ
Н. Г. Єршова

DOI: 10.32702/2307-2156-2019.4.102

УДК: 323.2-042.5/.8:316.3

Н. Г. Єршова

ПУБЛІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ У ПУБЛІЧНІЙ ПОЛІТИЦІ: ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

Анотація

Стаття присвячена визначенню базових понять публічної комунікації у публічній політиці. Проаналізовано основні наукові підходи до розуміння змісту понять «комунікація», «соціальна комунікація», «спілкування», «політична комунікація», «публічна комунікація». З’ясовано співвідношення зазначених понять. Установлено, що у контексті об’єктно-предметної сфери дослідження є цілком коректною синонімізація понять «комунікація» і «соціальна комунікація», не буде помилкою й використання терміна «спілкування» при викладенні отриманих результатів.
Запропоновано визначення політичної комунікації як різновиду соціальної комунікації, що представляє собою особливу форму інформаційного обміну – обміну політично значущою інформацією, систему взаємодій політичних акторів з приводу влади, владних відносин, результатом яких є цілеспрямований уплив акторів один на одного та соціальну структуру (суспільство) у цілому.
Сформульовано визначення публічної комунікації як форми соціальної комунікації, яка реалізується у публічній сфері (просторі), представлена системою взаємодій політичних і неполітичних акторів в умовах, які дають можливість активізувати участь громадян у політичному процесі і через соціально-політичний дискурс сформувати суспільно значущі цілі.

Ключові слова: комунікація; соціальна комунікація; політична комунікація; публічна комунікація; взаємодія.

Література

1. Основы теории коммуникации : учебник [Электронный ресурс] / под ред. проф. М. А. Василика // Электрон. б-ка фак. журналистики Белорус. гос. ун-та. – М. : Гардарики, 2003. – 615 с. – Режим доступа : http://journ.bsu.by/elib/l-o/93-osnovy-teorii-kommunikatsii-pod-red-m-a-vasilika-m-2003.html
2. Макаренко Л. П. Політична комунікація як визначальна складова демократичної політичної системи / Л. П. Макаренко // Гілея : науковий вісник. – Серія : Політичні науки. – 2014. – Вип. 82. – С. 425–430.
3. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации / Г. Г. Почепцов. – М. : «Рефл-бук» , К. : «Ваклер», 2001. – 656 с.
4. Грачев М. Н. Политическая коммуникация: понятие, сущность / М. Н. Грачев // Политическая коммуникативистика: теория, методология и практика / под ред. Л. Н. Тимофеевой. – М. : Рос. ассоц. полит. науки (РАПН) ; Рос. полит. энцикл. (РОССПЭН), 2012. – С. 77–90.
5. Грачев М. Н. Политика: коммуникационное измерение : моногр. / М. Н. Грачев. – Тула : Изд-во Тул. гос. педагог. ун-та им. Л. Н. Толстого, 2011. – 172 с.
6. Публічна політика : навч. посіб. / авт. кол. : С. О. Телешун, С. В. Ситник, І. В. Рейтерович та ін. ; за заг. ред. С. О. Телешуна, д-ра політ. наук, проф. – Київ : НАДУ, 2016. – 340 с.
7. Наумов С. А. Игра как способ представления реальности публичных коммуникаций [Электронный ресурс] / С. А. Наумов // Вопросы философии. – 2008. – Режим доступа : http://naukarus.com/igra-kak-sposob-predstavleniya-realnosti-publichnyh-kommunikatsiy
8. Романенко Є. О. Публічна комунікація як засіб транспарентності державного управління / Є. О. Романенко // Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка. – Київ : НАДУ, 2014. – Вип. 1. – С. 15–26.
9. Кривоносов А. Д. PR-текст в системе публичных коммуникаций [Электронный ресурс] / А. Д. Кривоносов. – 2-е изд., доп. – СПб. : «Петербургское Востоковедение», 2002. – Режим доступа : http://www.studmed.ru/view/krivonosov-ad-pr-tekst-v-sisteme-publichnyh-kommunikaciy_d3d4e9d0057.html
10. Рейтерович І. В. Особливості розвитку публічної сфери в Україні: проблеми та перспективи / І. В. Рейтерович // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – Серія : Політичні науки. – 2015. – № 4. – С. 55–61.

Nadiia Yershova

PUBLIC COMMUNICATION IN PUBLIC POLICY: DETERMINATION OF THE MAIN CONCEPTS

Summary

The article is devoted to the definition of basic concepts of public communication in public policy. The basic scientific approaches to the understanding of the content of concepts “communication”, “social communication”, “conversation”, “political communication”, “public communication” are analyzed. The correlation between these concepts is revealed. It has been established that in the context of the object-scope of the study, the synonymization of the concepts of “communication” and “social communication” is completely correct, it will not be a mistake to use the term “conversation” when presenting the results. Without attention to the technical and biological aspects of communication, the terms “communication” (in its social sense), “social communication” refers to the processes of information exchange in society through verbal (linguistic) – “communication”, and nonverbal (facial expressions, gestures, intonation, material carriers of culture, etc.) of means.
The definition of political communication as a kind of social communication is proposed: it is a special form of information exchange – the exchange of politically meaningful information, the system of interactions of political actors in relation to power, power relations, the result of which is the purposeful influence of actors on each other and the social structure (society) as a whole.
There is formulated the definition of public communication as a form of social communication, which is implemented in the public sphere (space), is represented by a system of interactions between political and non-political actors in conditions that enable to increase the participation of citizens in the political process and to form socially significant goals through socio-political discourse.
The general features of the approach to the distinction between public and political communications are outlined: “public communication” in a certain sense is a broader concept than “political communication”, since it includes, for example, actions of non-political actors, formally organized and informal (citizens, groups of interests); “public communication” reflect only the range of political communications that corresponds to the level of rational democracies.

Keywords: communication; social communication; political communication; public communication; interaction.

References

1. Vasilik, M. A. (2003), Osnovy teorii kommunikacii [Fundamentals of the theory of communication], P. 615, [Online], available at: http://journ.bsu.by/elib/l-o/93-osnovy-teorii-kommunikatsii-pod-red-m-a-vasilika-m-2003.html
2. Makarenko, L. P. (2014), "Political Communication as a Defining Element of a Democratic Political System", Hileia: naukovyi visnyk. – Seriia : Politychni nauky, vol. 82, pp. 425–430.
3. Pochepcov, G. G. (2001), Teorija kommunikacii [Communication Theory], Moscow: «Refl-buk» , Kyiv: «Vakler», P. 656.
4. Grachev, M. N. (2012), Politicheskaja kommunikacija: ponjatie, sushhnost' [Political Communication: Concept, Essence], Political Communication Studies: Theory, Methodology and Practice / ed. L. N. Timofeeva, Russian Association of Political Science; Russian Political Encyclopedia, Moscow, Russia, P. 77-90.
5. Grachev, M. N. (2011), Politika: kommunikacionnoe izmerenie [Politics: communication dimension], Izd-vo Tul. gos. pedagog. un-ta im. L. N. Tolstogo, Tula, Russia, P. 172.
6. Teleshun, S. O. Sitnik, S. V. Rejterovich, І. V. and others (2016), Publіchna polіtika [Public Policy], NADU, Kyiv, Ukraine, P. 340.
7. Naumov, S. A. (2008), "The game as a way of presenting the reality of public communications", Voprosy filosofii, [Online], available at: http://naukarus.com/igra-kak-sposob-predstavleniya-realnosti-publichnyh-kommunikatsiy
8. Romanenko Ye. O. (2014), "Public Communication as a Means of Transparency of Public Administration", Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, vol. 1, pp. 15–26.
9. Krivonosov, A. D. (2002), PR-tekst v sisteme publichnyh kommunikacij [PR text in the public communications system], [Online], available at: http://www.studmed.ru/view/krivonosov-ad-pr-tekst-v-sisteme-publichnyh-kommunikaciy_d3d4e9d0057.html
10. Reiterovych, I. V. (2015), "Features of the Public Sector Development in Ukraine: Problems and Prospects", Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. – Seriia : Politychni nauky, vol. 4, pp. 55–61.

№ 4 2019

Дата публікації: 2019-04-25

Кількість переглядів: 71

Відомості про авторів

Н. Г. Єршова

магістр публічного управління та адміністрування

Nadiia Yershova

Master's Degree in Public Management and Administration

ORCID:

0000-0001-6923-6570

Як цитувати статтю

Єршова Н. Г. Публічні комунікації у публічній політиці: визначення основних понять. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 4. – URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1418 (дата звернення: 20.05.2019). DOI: 10.32702/2307-2156-2019.4.102

Yershova, Nadiia (2019), “Public communication in public policy: determination of the main concepts”, Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, [Online], vol. 4, available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1418 (Accessed 20 May 2019). DOI: 10.32702/2307-2156-2019.4.102

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.