EnglishНа русском

Державне управління: удосконалення та розвиток № 10, 2016

УДК 351

 

А . С . Близнюк,

к . держ . упр., докторант Міжрегіональної академії управління персоналом

 

ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ КЛАСТЕРІВ В УКРАЇНІ

 

Andrii Bliznyuk,

Ph.D., Ph.D . student of the Interregional Academy of Personnel Management

 

THE ISSUE OF FORMATION AND FUNCTIONING OF RECRUITMENT CLUSTERS IN UKRAINE

 

Висвітлено питання формування та функціонування рекреаційної кластерної моделі, як форми територіальної організації рекреаційних підприємства, котра стимулює економічне зростання регіону . Обґрунтовано науково-практичні засади впровадження кластерної системи .

Доведено, що рекреаційний кластер є важливою формою співпраці місцевих органів державної влади, громадських, наукових, освітніх та бізнес-структур, що дає змогу підвищити ефективність функціонування механізму державного управління рекреаційною галуззю на регіональному рівні . Однак, на сьогоднішній день існує ряд проблем щодо формування кластерів у рекреаційному комплексі регіонів України, які можна об'єднати у дві групи: теоретичні проблеми та прикладні проблеми . До теоретичних проблем слід віднести всі питання, пов'язані з формуванням теоретичних основ створення кластерів у рекреаційному комплексі регіону . Серед практичних проблем функціонування і формування кластерів зазначено недостатню налагодженість механізмів узгодження інтересів учасників кластера та реалізацію їх через комплексні регіональні програми.

Зазначено, що в Україні є всі необхідні чинники, котрі створюють потенціал для розвитку високоефективного, конкурентоздатного рекреаційного комплексу міжнародного рівня, на основі якого формується сприятливий імідж регіону на міжнародній арені, що забезпечує зростаючі потреби населення в послугах, пов'язаних з відпочинком, лікуванням і туризмом . Проте ці фактори є необхідними, але недостатніми передумовами для формування кластерної стратегії рекреаційного комплексу країни . Головним чинником визначено чітко продуману та ретельно вивірену стратегію формування рекреаційного кластера, яка має передбачати: пошук спільних рис господарювання, ознак управління і функціонування, що створює передумови налагодження співпраці між такими сферами, як бізнес, влада, наука для отримання конкурентних переваг і синергетичного ефекту; розроблення концепції і програми розвитку рекреаційного регіону і вироблення механізмів ресурсного та інституційного забезпечення її реалізації.

Запропоновано методичні рекомендації стосовно запровадження інституційно-організаційних та економічних механізмів активізації рекреаційної кластеризації.

 

The issue of formation and functioning of the recreational cluster model as a form of territorial organization of a recreational enterprise, which stimulates economic growth of the region, is covered . The scientific and practical principles of the introduction of the cluster system are substantiated.

It is proved that the recreation cluster is an important form of cooperation between local authorities, public, scientific, educational and business structures, which enables to improve the efficiency of the mechanism of public administration of the recreational sector at the regional level . However, today there are a number of problems regarding the formation of clusters in the recreational complex of Ukrainian regions, which can be grouped into two groups: theoretical problems and applied problems . All the issues related to the formation of theoretical foundations for the creation of clusters in the recreational complex of the region should be included in theoretical problems . Among practical problems of functioning and formation of clusters, insufficient adjustment of mechanisms of coordination of interests of cluster members and their implementation through integrated regional programs is indicated.

It is noted that Ukraine has all the necessary factors that create the potential for the development of a highly effective, competitive recreational complex of an international level, on the basis of which a favorable image of the region in the international arena is formed, which provides the growing needs of the population in services related to rest, treatment and tourism However, these factors are necessary, but insufficient prerequisites for the formation of a cluster strategy of the country's recreational complex . A key factor is the well-thought out and carefully selected strategy for the formation of a recreational cluster, which should include: searching for common features, management and functioning, which creates the preconditions for establishing cooperation between spheres such as business, government, science to gain competitive advantage and synergy effect; development of the concept and program of development of recreational region and development of mechanisms of resource and institutional support for its implementation.

The methodical recommendations for introduction of institutional and organizational and economic mechanisms of activation of recreational clusterization are suggested.

 

Ключові слова: рекреація, рекреаційна діяльність, кластери, кластеризація, рекреаційні кластери, кластерний механізм, державне регулювання, механізми державного регулювання.

 

Keywords: recreation, recreational activities, clusters, clustering, recreational clusters, cluster mechanism, state regulation, mechanisms of state regulation.

 

 

Вступ

Сучасні умови розвитку демократії, децентрація державної влади, а також необхідність підвищення ефективності управлінських рішень вимагають новітніх підходів до організації функціонування механізму державного управління, зокрема, в частині співпраці органів державної влади з науковими, освітніми, громадськими організаціями та бізнес-структурами, тобто так званої міжсекторальної співпраці . Вочевидь, організація та діяльність кластерних утворень в рекреаційній сфері є надзвичайно актуальною, оскільки кластер може бути одним з головних системо-утворюючих елементів організаційно-економічного механізму регулювання рекреаційної галузі та надати змогу більш ефективно використовувати антропогенні та природні рекреаційні ресурси, культурну й історичну спадщину, а також посилити вплив рекреаційної сфери на економічний розвиток регіону.

Постановка завдання

Пошук напрямів підвищення ефективності та результативності рекреаційної діяльності призвели до зростання популярності нових інвестиційно-інноваційних систем, в рамках котрих всі учасники рекреаційної сфери прагнуть об’єднатися . Такими інноваційними системами є кластери . У нашій країні, враховуючи умови не розвиненості рекреаційної інфраструктури, нераціонального використання рекреаційного потенціалу, недостатньої поінформованості рекреантів, роль подібних структур є надзвичайно важливою в аспекті модернізації усієї рекреаційної сфери . Однак, на сьогоднішній день, одним з недостатньо дослідженим вітчизняною наукою напрямом вивчення і моделювання рекреаційної діяльності є саме кластерний підхід . Проблемам процесу кластеризації, зокрема в рекреаційній сфері, приділялось недостатньо уваги, тому питання функціонування і розвитку рекреаційних кластерів взагалі і в Україні зокрема є досить актуальним, відтак потребує більш детального дослідження.

Результати

Кластери в рекреаційній сфері є порівняно новим підрозділом кластерної теорії та практики, який почав формуватися відносно недавно . Пов'язане це як зі специфічними особливостями послуг як товару (невідчутність, неможливість зберігання, невідривність від виробника та споживача), так і з технологічними особливостями надання різних видів послуг, кількість та різноманітність яких постійно зростає.

Загалом, визначаючи поняття кластер, вчені прийшли до спільної думки, що це географічно локалізована сукупність виробничо-активних суб'єктів економічної діяльності, територіальне об'єднання взаємозалежних підприємств та установ у межах відповідного промислового регіону, які тісно співпрацюють із науковими установами та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоздатності своєї продукції та економічного зростання регіону . Відтак, «кластер» доцільно звести до штучного, сконцентрованого за географічною ознакою об'єднання незалежних учасників партнерства навколо ядра - «джерела ресурсів» . При цьому, незалежними учасниками партнерства можуть бути підприємства або взаємопов'язані комплекси підприємств, що ведуть спільну роботу або обслуговують окремі сегменти галузі та пов'язані з ними організації, установи у інших сферах діяльності.

Кластери можуть формуватися як у розвинутих регіонах, так і у депресивних . Вони виконують однакове завдання - розвиток галузі, в якій вони сформовані та розвиток регіону загалом . Відмінність полягає у всіх інших аспектах формування, розвитку, функціонування кластерів . Тому перед створенням кластера в певній галузі передусім потрібно визначити структуру кластерної моделі, визначити умови її формування і подальшого функціонування, а також проаналізувати вплив на мікро-, мезо- і макрорівень.

Одним із дієвих механізмів успішного функціонування рекреаційної галузі території є створення рекреаційного кластера під яким слід розуміти об'єктивно існуюче, складне, частково самокероване сполучення підприємств матеріального і нематеріального виробництва, соціальної та рекреаційної сфери, що отримають прибуток від надання рекреаційних послуг [2].

Рекреаційний кластер – є системою інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії рекреаційних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг, спрямованих на створення спільного рекреаційного продукту . Ми переконані в тому, що така дефініція є дещо звуженою, оскільки абсолютно не відображає можливості участі у такій формі інших управлінських секторів - державного, громадського, наукового та освітнього . Відтак, нами визначено рекреаційний кластер як галузево-тери­торіальне добровільне об'єднання підприємницьких структур, що тісно співпрацюють з науковими установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоспроможності своїх рекреаційних послуг та сприяння економічному розвитку регіону.

Метою діяльності рекреаційного кластеру є об'єднання можливостей та потужностей партнерів з метою створення інноваційних рекреаційних послуг, диверсифікація рекреаційного продукту, його покращення та удосконалення, спільна розробка та реалізація маркетингової політики, реклама та брендінг рекреаційної дестинації, участь інвестиційних проектах та державних програмах розвитку рекреаційного регіону тощо [1].

Тобто створення кластерів або кластеризація - один з найважливіших шляхів інноваційного розвитку рекреаційної діяльності, поєднання традиційних та новітніх форм організації бізнесу, раціонального природокористування та громадських інституцій у сфері туризму.

При цьому варто зауважити, що кластерна модель передбачає не тільки взаємовигідну співпрацю, обмін інформацією, ідеями, технологіями, працівниками, а й обов'язково передбачає наявність конкуренції між ними.

Рекреаційні кластери можуть об'єднувати як незначну, так і велику кількість підприємств рекреаційного та споріднених і допоміжних секторів економіки . Вони можуть формуватися як з великих, так і з малих фірм у найрізноманітніших поєднаннях і відносинах [3].

Від інших форм організації спільної рекреаційної діяльності рекреаційні кластери відрізняються вищим рівнем взаємодії між підприємствами, організаціями, установами, інституціями, що входять до їх складу, варіюючи за формою від цільових об'єднань підприємств рекреаційного бізнесу до потужних, добре структурованих комерційно-конкурентних утворень . До того ж, кластерна модель організації рекреаційної діяльності відрізняється відсутністю централізованого впливу, дотриманням умов рівноправності, створенням умов для зростання ринкової конкуренції серед виробників рекреаційних послуг тощо.

Структура рекреаційного кластеру в різних регіонах може відрізняється залежно від територіального поєднання рекреаційних ресурсів і передумов концентрації рекреаційних підприємств різної спеціалізації . В умовах конкуренції рекреаційні кластери на території одного регіону схильні до кооперування, проведення спільної взаємодоповнюючої діяльності, а також до партнерства з іншими галузевими кластерами [2] . Саме цей процес характеризує формування регіонального рекреаційного кластеру.

Створені в регіонах України туристично-рекреаційні кластери мають суто декларативне спрямування та їх діяльність є абсолютно невідчутною для соціально-економічного розвитку країни [5] . Проблемами, які гальмують формування рекреаційного кластера є: недосконалість нормативно-законодавчої бази по створенню і діяльності кластерів; відсутнє єдине (основне) трактування поняття «кластер»; відсутність досвіду і достатнього інформаційного забезпечення по створенню і функціонуванню кластерів; низьке сприйняття підприємствами інновацій; недостатня зацікавленість малих та середніх підприємств об'єднуватись у великі виробничі системи; відсутність державної фінансової підтримки кластерних утворень . До того ж, проблемні питання стосуються системи управління, визначення органу, який виконував би організаційно-управлінську функцію . Ще одна важлива проблема, яка потребує вирішення, - це розроблення методичних рекомендацій до оцінки діяльності рекреаційного кластера . Зокрема, необхідний інтегральний показник, за допомогою якого можна було би визначити рівень інфраструктурних переваг та рівень сприятливості умов підприємництва.

До того ж, існує певна проблема в застосуванні стратегій діяльності рекреаційних кластерів . Структурні елементи, якими є підприємства рекреаційної сфери та суміжних галузей, на різному рівні розвитку, що не дає змоги залучити єдину стратегію розвитку для всіх підприємств.

Слід зазначити, що в Україні є всі необхідні чинники, котрі створюють потенціал для розвитку високоефективного, конкурентоздатного рекреаційного комплексу міжнародного рівня, на основі якого формується сприятливий імідж регіону на міжнародній арені, що забезпечує зростаючі потреби населення в послугах, пов'язаних з відпочинком, лікуванням і туризмом . Проте ці фактори є необхідними, але недостатніми передумовами для формування кластерної стратегії рекреаційного комплексу країни . На нашу думку, головним чинником повинна бути чітко продумана та ретельно вивірена стратегія формування рекреаційного кластера, яка має передбачати: пошук спільних рис господарювання, ознак управління і функціонування, що створює передумови налагодження співпраці між такими сферами, як бізнес, влада, наука для отримання конкурентних переваг і синергетичного ефекту; розроблення концепції і програми розвитку рекреаційного регіону і вироблення механізмів ресурсного та інституційного забезпечення її реалізації.

При формуванні кластерної стратегії має бути врахований тип побудови кластеру: географіч­ний, горизонтальний, вертикальний, латеральний, технологічний, фокусний, якісний [4] . Для рекре­аційної сфери характерне поєднання декількох галузей чи секторів економіки . Це свідчить про пріоритетність горизонтального типу побудови рекреаційних кластерів . Для виявлення типу побудови кластеру та кластерних ініціатив доцільно використати методи локалізації, аналізу на мікрорівні, аналізу непрямих ознак.

Ефективно побудована стратегія рекреаційного кластеру дозволить: встановити взаємозв'язки, які роблять учасників кластера сильнішими в порівнянні з тими підприємствами, які працюють самостійно; зорієнтувати діяльність кожного учасника на потребі ринку за рахунок узгодженої загальної стратегії кластера; значно розширити збут, підвищити повноту і своєчасність постачання, зменшити витрати на постачання і збут за рахунок розвитку внутрішньої системи постачання і єдиної системи поширення продукції і послуг, побудованою на принципах довіри; стабілізувати господарську діяльність учасників (навіть в умовах кризи), що дозволить збільшити кількість робочих місць і рівень заробітної плати; створити унікальні передумови для розвитку інноваційної діяльності, підвищення якості продукції, продуктивності і рентабельності підприємств-учасників кластера; спростити доступ до ринкової інформації (її вільний обмін усередині кластера) за рахунок створення загальної кластерної інформаційно-аналітичної системи, мережі корисних контактів; полегшити для учасників кластера доступ до новітніх технологій, передових методів організації виробництва, підвищити професійний рівень освіти.

Оскільки метою формування рекреаційного кластера є соціо-еколого-економічний розвиток регіону та рекреаційної сфери . Для досягнення цієї мети потрібно вирішити такі завдання: розробити проекти створення нових об'єктів та розвитку наявних об'єктів рекреаційної сфери; об'єднати матеріальні, трудові, фінансові та інформаційні ресурси суб'єктів рекреаційної сфери для реалізації запропонованих проектів; освоїти нові види природних рекреаційних ресурсів, рекреаційних місць та об'єктів з метою розширення асортименту рекреаційних послуг; об'єднати зусилля з метою захисту і відновлення довкілля; залучити до підприємств, що займаються рекреаційною діяльністю, фінансові установи, науково-освітні організації, торговельні підприємства, заклади громадського харчування тощо.

Важливим кроком на шляху впровадження кластерної моделі розвитку рекреаційної сфери в Україні є розроблення та впровадження Концепції створення рекреаційних кластерів в Україні та Концепції Національної стратегії формування та розвитку транскордонних рекреаційних кластерів, які б започаткували б процес формування інституційного середовища для реалізації кластерної моделі розвитку рекреаційної сфери України . При цьому, вкрай необхідним є прийняття відповідної програми створення рекреаційних кластерів на регіональному рівні.

Вважаємо, що формування рекреаційного кластера має передбачати розроблення стратегії співпраці, яка повинна передбачати: пошук спільних рис господарювання, ознак управління і функціонування, що створює передумови налагодження співпраці між такими сферами, як бізнес, влада, наука для отримання конкурентних переваг і синергетичного ефекту; розроблення концепції і програми розвитку рекреаційного регіону і вироблення механізмів ресурсного та інституційного забезпечення її реалізації.

Організаційна структура рекреаційного кластеру повинна спиратись на зв'язки та взаємозалежність між фірмами, об'єднаними в мережеву структуру для виробництва послуг та інновацій.

У складі кожного кластера повинна діяти юридично-аудиторська служба, котра дає можливість забезпечити комплексне юридичне обслуговування і постійний контроль за господарською діяльністю кластера в цілому . Доцільно вести до складу кластера структуру, яка б забезпечувала маркетинговий супровід діяльності рекреаційних підприємств, розробляла б рекламну програму . Важливо те, що об'єднання багатьох компаній однієї рекреаційної спеціалізації дасть можливість учасникам кластера досить ефективно відстоювати свої інтереси на рівні місцевих органів влади та місцевого самоврядування, а також брати участь у великих інвестиційних програмах.

На наше переконання до складу кластерів у рекреаційній сфері доцільно включати об'єкти природно-заповідного фонду, що сприятиме впровадженню товарно-грошових відносин у процеси приро­докористування.

Організаційна структура рекреаційного кластерного утворення повинна передбачати створення дорадчого органу, який через комітет з питань регіонального розвитку та некомерційні організації має впливати на функціонування кластеру . В той же час, створенню рекреаційних кластерів має передувати процес формування не­обхідних інституцій, зокрема інноваційних центрів, суспільних організацій тощо.

Забезпечення збалансованого розвитку рекреаційних кластерів можливе за умови використання інституційно-організаційних технологій, за допомогою яких відбувається об­мін інформацією, установлюються єдині критерії якості, правила підготовки персоналу, посилен­ня конкурентних переваг тощо . Збалансований розвиток регіонального рекреаційного кластера повинен здійснюватися при всебічному врахуванні наступних обставин: можливостей, умов і способів консолідації активів; необхідності й доцільності децентралізації управління (в т . ч . організаційних, економічних, маркетингових, технологічних, фінансових та ін.); корисності перетворення (реорганізації, реструктуризації) окремих підрозділів (фірм, служб, виробництв) і зв'язків між ними; розвиток партнерських відносин між учасниками кластера; активізації інвестиційної діяльності та росту інноваційного потенціалу.

Аналізуючи функціонування національних рекреаційних кластерів, з’ясовано відсутність методичних рекомендацій щодо показників визначення ефективності їхнього функціонування . На нашу думку, для оцінки ефективнос­ті функціонування кластерів може бути використана низка таких показників як: інтенсивність потоків відпочивальників, доходи від рекреаційної діяльності та надходження до бюджету, рівень забезпеченості дестинацій ресурсами та їхня атрактивність, частка зайнятих у сфері обслуговування рекреантів, кількість навчальних закладів, що готують фахівців рекреаційного спрямування, розвиненість транспортної та комунікативної інфраструктур тощо.

Для підвищення ефективності функціонування і розвитку регіональних рекреаційних кластерів необхідний організаційно-економічний механізм управління, основу дії якого становить узгодження цілей і завдань з методами і засобами досягнення намічених ре­зультатів реалізації прийнятих рішень . Важливою функцією організаційно-економічного механіз­му управління має стати формування принципово нових підходів адаптації учасників кластера до взаємодії, коопераційних зв'язків, готовності розвитку форм і методів внутрішньо-сітьового співробі­тництва . Інноваційний підхід результативно-орієнтованого спрямування повинен об'єднувати увесь управ­лінський цикл від планування і закінчуватися контролем.

Ініціатором створення рекреаційного кластера повинні бути суб'єкти рекреаційної діяльності . Натомість місцеві органи державної влади зобов'язані визначити концептуальні основи взаємодії з іншими секторами, а сам процес має бути налагодженим таким чином, щоб громадські, наукові, освітні організації та бізнес-структури стали надійними партнерами в прийнятті управлінських рішень . Важливо не допускати, щоб недержавні управлінські сектори перетворювались у суто лобістські групи чи інститути тиску на місцеві органи державної влади.

Висновки

Отже, рекреаційний кластер є важливою формою співпраці місцевих органів державної влади, громадських, наукових, освітніх та бізнес-структур, що дає змогу підвищити ефективність функціонування механізму державного управління рекреаційною галуззю на регіональному рівні . Однак, на сьогоднішній день існує ряд проблем щодо формування кластерів у рекреаційному комплексі регіонів України, які можна об'єднати у дві групи: теоретичні проблеми та прикладні проблеми . До теоретичних проблем слід віднести всі питання, пов'язані з формуванням теоретичних основ створення кластерів у рекреаційному комплексі регіону . Серед практичних проблем функціонування і формування кластерів можна зазначити недостатню відлагодженість механізмів узгодження інтересів учасників кластера та реалізацію їх через комплексні регіональні програми.

 

Література.

1 . Андрєєва Н . Екологічні кластери в рекреаційно-туристичній сфері як модель регіонального розвитку підприємництва / Н . Андрєєва // Економічний форум . – 2013 . - № 3 . – С . 1-6.

2 . Крайник О. Кластери як інструмент регіонального розвитку регіону / О. Крайник // Нуковий вісник "Демократичне врядування". - 2010. - Вип . 5 . Режим доступу: http://lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik5/fail/+Krajnyk.pdf

3 . Ніколаєв Ю . Туристичні кластери в Україні / Ю . Ніколаєв // Вісник соціально-економічних досліджень . – 2012 . – Вип . 4 (47) . – С . 336-341.

4 . Дацій О.І., Гаман М.В., Дацій Н.В . Інноваційна модель розвитку економіки України в умовах глобалізації: монографія / О.І . Дацій, М.В . Гаман, Н.В . Дацій . – Донецьк: Юго-Восток, 2010 . – 370 с.

5 . Тищенко О . Кластери як вектор розвитку економіки: організація, сутність і концепції / О . Тищенко // Теоретичні та прикладні питання економіки . - К . : Київський університет, 2010 . - Вип . 21 . - С . 74-81.

 

References.

1  . Andreeva N . (2013), “Ecological clusters in the recreational and tourist sphere as a model of regional development of entrepreneurship”, Ekonomichnyj forum, vol . №3, pp . 1-6.

2 . Krainyk, O. (2010), "Clusters as an Instrument for the Regional Development of the Region", Nukovyi visnyk "Demokratychne vriaduvannia", vol. 5, [Online], available at:  http://lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik5/fail/+Krajnyk.pdf

3  . Nikolaev Y . (2012), “Tourist clusters in Ukraine”, Visnyk sotsial'no-ekonomichnykh doslidzhen', vol . №4 (47), pp . 336-341.

4  . Datsii, O.I., Haman, M.V . and Datsii, N.V . (2010), Innovatsijna model' rozvytku ekonomiky Ukrainy v umovakh hlobalizatsii [Innovative model of economic development of Ukraine in the conditions of globalization] , Yuho-Vostok, Donets'k, Ukraine.

5  . Tishchenko O . (2012), “Evaluation of the effectiveness of the cluster”, Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky, vol . №21,  pp . 74-81.

 

Стаття надійшла до редакції 20.10.2016 р.