English • На русском
Електронний журнал «Державне управління: удосконалення та розвиток» включено до переліку наукових фахових видань України з питань державного управління (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1643)
Державне управління: удосконалення та розвиток № 5, 2016
УДК: 351.86
А. О. Бойко,
заступник начальника відділу Держгеокадастру у Деражнянському районі
Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області
ТЕОРЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ НА РОЗВИТОК СИСТЕМИ ЯКОСТІ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН
Antonina Boyko,
Deputy Head of the State Geocodraw Department in the Derazhnyansky District
of the General Directorate of the State Geocodistra in Khmelnytskyi Oblast
THEORETICAL VIEWS FOR DEVELOPMENT OF QUALITY SYSTEM IN LAND RELATIONS
У статті зазначено, що забезпечення належного рівня якості державних (публічних) послуг в сфері земельних відносин, а також забезпечення якості реалізації державної політики у цій сфері визначальною мірою залежить від якості функціонування системи державного управління у вище означеній сфері, яка в свою чергу обумовлюється ефективністю впровадження систем якості. Зазначено, що з огляду на вимоги системного підходу до формування і реалізації державної політики в сфері земельних відносин наступними ключовими поняттями виступають «система якості в сфері земельних відносин» та «система управління якістю в сфері земельних відносин», які доцільно розглядати у сутнісній взаємодії як об’єкт і суб’єкт управління. Проведено аналіз наукових напрацювань сучасних концепцій систем управління якістю Розглянуто напрями реалізації державної політики у сфері управління якості.
The article states that ensuring the proper level of quality of state (public) services in the field of land relations, as well as ensuring the quality of implementation of state policy in this area depends to a large extent on the quality of functioning of the public administration system in the above-mentioned sphere, which in turn is conditioned by the efficiency of implementation quality systems. It is noted that in view of the requirements of a systematic approach to the formation and implementation of state policy in the field of land relations, the following key concepts are the "quality system in the field of land relations" and "quality management system in the field of land relations", which should be considered in the actual interaction as Object and subject of management .. The analysis of scientific developments of modern concepts of quality management systems The directions of realization of the state policy in the field of quality management are considered.
Ключові слова: механізми формування та реалізацій державної політики у сфері земельних відносин, державна політика у сфері земельних відносин, система якості в сфері земельних відносин.
Key words: mechanisms of formation and implementation of state policy in the field of land relations, state policy in the field of land relations, quality system in the field of land relations.
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Забезпечення належного рівня якості державних (публічних) послуг в сфері земельних відносин, а також забезпечення якості реалізації державної політики у цій сфері визначальною мірою залежить від якості функціонування системи державного управління у вище означеній сфері, яка в свою чергу обумовлюється ефективністю впровадження систем якості. Поняття «якість державного управління» є похідним від більш ширшого за обсягом поняття «якість управління», яке усталено розуміється через призму результативного та процесуального підходів і визначається як оцінка процесу державного управління, що відображає ступінь досягнення встановленої мети державного управління та раціональністю організації процесу її досягнення [1].
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що дослідженню механізмів формування та реалізації державної політики у сфері земельних відносин України присвячені роботи дослідників: Боклага В.А., Бізікіна С.В., Бойко Л.М., Базарко І.М., Браткова С.І., Гулько О.О., Гузій О.І., Дудич Г.М., Заставнюк Л.О., Пресіч П.Ю., Помаза-Пономаренко А.Л., Степенко О.В., Суворова В.П., Коваленко В.П., Худолей В.Ю., Шерстюкова К.Ю. та ін. Механізми державного управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин розглядали Маліхін Д.М., Сердюк С.А., Євграфов О.Є., Ковальський М.Р., Набока К.О., Пресіч П.В., Шапоренко О.І. та ін. Державне управління земельними ресурсами територіально-адміністративних одиниць вивчали науковці Бізікін С.В., Матюшенко О.І., Новаковська І.О., Охрій О.П., Пересоляк В.Ю., Сташенко В.Ю., Строкань В.І., Циплухіна В.С., Чеботарьова О.К. та ін. Розбудовою системи державного управління земельними відносинами займалися Боклаг В.А., Прокопович Т.Г., Шарий Г.І. та ін.
Водночас, не зважаючи на вагомий науковий доробок актуальною залишається проблема розвитку системи якості в сфері земельних відносин.
МЕТА СТАТТІ
Мета статті полягає в дослідженні механізмів державного регулювання розвитку системи якості в сфері земельних відносин.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
Важливим з точки зору предмету нашого дослідження є розуміння поняття «якість процесів державного управління», яке згідно енциклопедичного визначення вміщує понятійні ознаки які характеризують точність, узгодженість за етапністю та цільовою спрямованістю, логікою розгортання механізмів реалізації управлінських дій, обґрунтованість обраної управлінської технології, раціональність структури управління, стиль управління, загальні економічні, соціальні, технічні, кадрові й часові витрати пов’язані із забезпеченням ефективного розгортання управлінських процесів. На нашу думку вищеозначені визначення вихідних понять утворюють базис дефініційного конструкту сутнісного розуміння поняття «якість реалізації державної політики в сфері земельних відносин», яке має вміщувати дві родові ознаки – цільову та процесуальні компоненти з огляду на їх якісні характеристики: це максимально можливе досягнення прогнозованих цілей і реалізація завдань відповідно до напрямів державної політики в сфері земельних відносин шляхом забезпечення точності, часової узгодженості, етапності, логіки, цільової відповідності механізмів державного управління цілям і завданням процесної організації реалізації управлінських рішень відповідно до напрямів функціональної діяльності органів державної влади у сфері земельних відносин.
З огляду на вимоги системного підходу до формування і реалізації державної політики в сфері земельних відносин наступними ключовими поняттями виступають «система якості в сфері земельних відносин» та «система управління якістю в сфері земельних відносин», які доцільно розглядати у сутнісній взаємодії як об’єкт і суб’єкт управління.
Система якості в сфері земельних відносин це сукупність чинних стандартів, норм, критеріїв і показників які визначають зміст організаційної структури управління, повноважень та відповідальності, процедур та актів управлінської діяльності в сфері земельних відносин покликаних забезпечити ефективну і результативну реалізацію функцій органів державної влади, посадових осіб в сфері земельних відносин. Таким чином, з огляду того, що система управління якістю в сфері земельних відносин виступає як суб’єкт управління до системи якості у цій сфері доцільно визначити його зміст шляхом застосування процесуального підходу: це впорядкована єдність взаємопов’язаних і взаємодіючих управлінських процесів спрямованих на розробку, впровадження, забезпечення удосконалення чинної системи якості формування та реалізації державної політики в сфері земельних відносин, контроль та моніторинг, організацію їх розгортання у відповідності до принципів та ключових закономірностей забезпечення якості, раціональне використання усіх видів забезпечення управлінської діяльності, нейтралізації викликів і загроз якісній реалізації органами державної влади, місцевого самоврядування своїх функцій і наданню державних (публічних) послуг у сфері земельних відносин.
Значної уваги науковцями приділяється теоретико-науковому обґрунтуванню вихідних засад розробки і впровадження моделей якості на основі сучасних концепцій систем управління якістю [2-6]. Узагальнюючи результати наукових пошуків дослідників можна констатувати, що на думку учених на сьогодні доцільно виокремлювати три рівня систем управління якістю: системи, які ґрунтуються на концепції всезагального управління якістю – TQM (Total Quality Management), системи, які за своєю організаційною та процесуальною архітектонікою відповідають вимогам стандартів серії ISO 9000 та 10000, системи, які відповідають критеріям національних або міжнародних (регіональних) премій, дипломів якості.
На разі системи TQM в методологічному плані характеризують через набір концепцій, які відображають їх основні принципи та положення, які систематизовано і вичерпне визначено у праці Л. Федулової [7]. Основними концептами всезагального (тотального) управління якістю виступають:
– гнучкість і адаптованість, які знаходять своє відображення у відсутності нормативне закріплених до обов’язкового виконання вимог щодо забезпечення якості;
– парадигмальність, яка полягає у визначенні загальних, універсальних засад, принципів, закономірностей забезпечення систем якості;
- полівекторність та багатофункціональність, полягає у можливості вибору механізмів забезпечення якості продуцентам послуг в залежності від специфіки їх діяльності;
- функціональна структурованість, визначає сукупність концепцій управління якістю на основі виокремлення процесуальної або функціональної діяльності продуцента послуг, наприклад: забезпечення якості (Quality Assurance), управління якістю (Quality Control), статистичний контроль якості (Statistical Quality Control), система забезпечення якості (Quality Assurance System) та інші;
- цільової спрямованості, яка полягає у забезпеченні постійного поліпшення якості, мінімізацію виробничих витрат, здійснення робіт у встановлені терміни;
- перманентності здійснення постійного і повсякденного моніторингу і контролю за процесами удосконалення якості, безупинного її поліпшення;
- колегіальності і професійності, які полягають у залученні усього колективу до розробки систем якості відповідно до рівнів управління та функціональних обов’язків, здійснення навчання персоналу, впровадження персональної відповідальності за якість продукування послуг.
Наступним важливим блоком наявних систем управління якістю є системи які відповідають вимогам стандартам ISO 9000, які найбільшою мірою отримали наукове обґрунтування та нормативне закріплення на теренах України, що підтверджується низкою наукових праць вітчизняних вчених [8-11].
Більш детальна регламентація процесу розробки і впровадження систем якості наведена у ДСТУ ISO 9001:2015, яка визначає зміст наріжних концептів: принципів управління якістю, процесного підходу, циклічності – «плануй – виконуй – перевіряй – дій» та ризик-орієнтованого мислення. Важливим з точки зору розробки систем забезпечення якості реалізації державної політики в сфері земельних відносин є врахування вимог до організації перебігу і змісту процесів системи управління якістю у середовищі органів державної влади та місцевого самоврядування. Так, згідно вимог стандарту орган державної влади в сфері земельних відносин має визначати процеси, потрібні для системи управління якістю та порядок і алгоритм їх застосування, який має передбачати наступні елементи:
- визначити необхідні входи цих процесів і очікувані від них виходи;
- визначити послідовність і взаємодію процесів;
- визначити та застосовувати критерії та методики (зокрема моніторинг, вимірювання та відповідні показники дієвості), потрібні для забезпечення результативності функціонування та контролювання цих процесів;
- визначити ресурси, необхідні для цих процесів, і забезпечити їх наявність;
- призначити осіб з відповідальністю та повноваженнями щодо цих процесів;
- розглядати ризики та можливості, щодо успішного забезпечення ефективного перебігу процесів;
- оцінювати ці процеси та запроваджувати будь-які зміни, потрібні для забезпечування тощо, щоб ці процеси досягали передбачуваних результатів;
- поліпшувати процеси та систему управління якістю.
Вагомою складовою в системі вимог до розробки систем забезпечення якості є врахування ризиків і можливостей системи. На нашу думку, ризики доцільно представляти не через призму концепції ризик-менеджменту і управління ними, а зважаючи, що продуцентом послуг є органи державної влади та місцевого самоврядування, представляти через теорію державного управління національною безпекою, в якості викликів і загроз системі забезпечення якості реалізації державної політики в сфері земельних відносин. Згідно стандарту в процесі проектування систем необхідно визначати зміст викликів і загроз з метою формування дієвого комплексу заходів по протидії ним, а також для забезпечення:
- впевненості, що система управління якістю може досягти запланованих результатів;
- збільшити кількість і якість бажаних ефектів;
- запобігти небажаним ефектам або зменшити їх кількість;
- досягти поліпшення якості;
- якісного планування протидії наявним і можливим викликам і загрозам;
- інтеграції та запровадження комплексу заходів протидії до процесів її системи управління якістю;
- оцінювати результативність заходів протидії загрозам і викликам системі забезпечення якості реалізації державної політики в сфері земельних відносин.
Наступною важливою складовою, яка не відображена у попередньому стандарті є вимоги до забезпечення якості послуг, які надаються населенню в сфері земельних відносин органами державної влади, і які мають бути повністю враховані під час проектування систем забезпечення якості реалізації державної політики в сфері земельних відносин. Як визначено у стандарті, організація повинна забезпечувати впевненість у тому, що вона здатна задовольняти вимоги до послуг пропонованих замовникам і споживачам. Для цього необхідно враховувати здатність проектованої системи якості знаходити баланс між:
- вимогами і запитами споживачів послуг у сфері земельних відносин;
- вимогами не встановленими замовниками, але потрібні для встановленого чи передбаченого використання;
- вимогами установленими законодавством та регламентувальними вимогами щодо їх надання.
Вагомої уваги з боку держави надається процесам правового врегулювання та розвитку сфери управління якістю продукції, процесів та послуг. На разі діюча Концепція державної політики у сфері управління якістю продукції, процесів і послуг [12] визначає основні завдання реалізації державної політики у сфері управління якістю, а саме:
– визначення стратегічних напрямів, методів і механізмів реалізації державної політики у сфері управління якістю;
– формування загальної культури якості;
– постійне вдосконалення управління якістю в усіх галузях економіки.
Вагомим є факт, що законодавцем чітко визначається обов’язок врахування положень концепції у діяльності органів виконавчої влади, науково-дослідних установ і виробничих структур у сфері управління якістю та розвитку фундаментальних і прикладних досліджень. Основними напрямами реалізації державної політики у сфері управління якості є:
– удосконалення правових засад і нормативного забезпечення діяльності з поліпшення якості продукції та послуг;
– забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
– впровадження нових прогресивних технологій надання послуг:
– впровадження систем управління якістю та довкілля, що особливо актуально для управління земельними ресурсами;
– захист від недоброякісної і фальсифікованої продукції та послуг;
– пропагування поліпшення якості та конкурентоспроможності продукції та послуг.
ВИСНОВКИ
У зв’язку із вищенаведеним, на наше глибоке переконання, не втратила своєї актуальності, хоча і втратила чинність, програма запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади [13]. Зміст програми повністю і ґрунтовно відображає зміст вимог проаналізованих нами стандартів щодо розробки і впровадження систем управління якістю, а низка проблем які обумовлюють необхідність їх впровадження актуальна і донині, а деякі з них ще більше поглибились та набули усіх ознак загроз і викликів ефективному функціонуванню органів державної влади в цілому і зокрема в сфері земельних відносин. Такими джерелами загроз і викликів виступають:
- відсутність єдиних для всіх органів виконавчої влади стандартів і процедур діяльності;
- відсутність повної орієнтованості діяльності органів виконавчої влади на задоволення потреб споживачів, зокрема у сфері надання послуг;
- наявна низька якість значної кількості послуг, що надаються органами виконавчої влади;
- високий рівень корупції серед посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
Перспективою подальших розвідок даної проблематики, є на наш погляд аналіз сучасного стану функціонування державної політики у сфері земельних відносин України.
Література.
1. Енциклопедія державного управління: Т.1: Теорія державного управління / наук.-ред. колегія: В.М. Князев (співголова) та ін. – 2011. – 748 с.
2. Толкованов В. Актуальні питання впровадження системи якості в державному управлінні / В. Толкованов // Актуальні проблеми державного управління. – 2014. – Вип. 2. – С. 65-68. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2014_2_16.
3. Михайлишин В. Упровадження системи управління якістю як інвестиція в підвищення конкурентоспроможності місцевого самоврядування / В. Михайлишин // Державне управління та місцеве самоврядування – 2010 – № 2 (5) – Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2010/2010_02(5)/10mvdkms.pdf.
4. Ганоцька С., Гордієнко В. Моделі управління якістю: проблеми та перспективи запровадження в органах державної служби України / С. Ганоцька, В. Гордієнко // Державне управління та місцеве самоврядування – 2011 – № 1 (8) – Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2011/2011_01(8)/11gsodsu.pdf.
5. Сухінін Д. Концепція управління якістю TQM як підґрунтя оцінювання, моніторингу та контролю в органах місцевого самоврядування / Д. Сухінін // Державне управління та місцеве самоврядування – 2013 – № 1 (16) – Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2013/2013_01(16)/32.pdf.
6. Сухінін Д. Розробка моделі процесу «моніторинг-контроль». у сфері забезпечення якості муніципальних послуг: використання методології проектного підходу / Д. Сухінін // Державне управління та місцеве самоврядування – 2014 – № 4 (23) – Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2014/2014_04(23)/23.pdf.
7. Федулова Л. І. Сучасні концепції менеджменту: навч. посіб. // Л. І. Федулова. – Режим доступу: www.ebooktime.net/book_68.html.
8. Коваленко О. Впровадження в державне управління України міжнародних стандартів ISO серії 9 000 та ISO серії 10 000 / О. Коваленко // Державне управління та місцеве самоврядування – 2015 – № 4 (27) – Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2015/2015_04(27)/16.pdf.
9. Чопенко А. Особливості впровадження в органах державної влади України систем управління якістю за вимогами міжнародного стандарту ISO 9001 / А. Чопенко // Державне управління та місцеве самоврядування – 2010 – № 4 (7) – Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2010/2010_04(7)/10cavvms.pdf.
10. Іванюта П. В. Стандартизація в системі державного управління якістю / П. В. Іванюта // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 24. – С. 149–152. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2010_24_39.
11. Маматова Т. Впровадження систем управління якістю при наданні муніципальних послуг: існуючі практики та напрями вдосконалення / Т. Маматова // Аспекти публічного управління – 2013 – № 1(1) – Режим досутпу: https://doi.org/10.15421/151317.
12. Про затвердження Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції, процесів та послуг. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 серп. 2002 р. № 447-р. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/447-2002-%D1%80.
13. Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 614 (втратила чинність). – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/614-2006-п.
References.
1. Kovbasiuk, Y.V. (2011), “Encyclopedia of Public Administration”, [Vol. 1, Teoriya derzhavnogo upravlinnya], NADU, Kyiv, Ukraine.
2. Tolkovanov, V. (2014), “Topical issues of quality management system implementation in public administration”, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2014_2_16 (Accessed 10 April 2016).
3. Mikhailishin, V. (2010), “Implementation of the quality management system as an investment in increasing the competitiveness of local self-government”, available at: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2010/2010_02(5)/10mvdkms.pdf (Accessed 10 April 2016).
4. Ganotka, S., Gordienko, V. (2011), “Models of quality management: problems and prospects of implementation in the civil service of Ukraine”, available at: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2011/2011_01(8)/11gsodsu.pdf (Accessed 10 April 2016).
5. Sukhinin, D. (2013), “The Concept of TQM Quality Management as the Ground for Evaluation, Monitoring and Control in Local Government Bodies”, available at: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2013/2013_01(16)/32.pdf (Accessed 11 April 2016).
6. Sukhinin, D. (2014), “Development of the model of the process of "monitoring-control". in the field of quality assurance of municipal services: use of the methodology of the project approach”, available at: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2014/2014_04(23)/23.pdf (Accessed 11 April 2016).
7. Fedulova, L.I. (2007), “Contemporary Management Concepts” [navchal`ny`j posibny`k], available at: www.ebooktime.net/book_68.html (Accessed 11 April 2016).
8. Kovalenko, O. (2015), “Implementation in the state administration of Ukraine of international standards ISO series 9 000 and ISO series 10 000”, available at: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2015/2015_04(27)/16.pdf (Accessed 11 April 2016).
9. Chopenko, A. (2010), “Features of implementation of quality management systems in state authorities of Ukraine in accordance with the requirements of the international standard ISO 9001”, available at: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2010/2010_04(7)/10cavvms.pdf (Accessed 12 April 2016).
10. Ivanuta, P.V. (2010), “Standardization in the system of state quality management”, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2010_24_39 (Accessed 12 April 2016).
11. Mamatova, T. (2013), “Implementation of Quality Management Systems in the Provision of Municipal Services: Existing Practices and Directions of Improvement”, available at: https://doi.org/10.15421/151317 (Accessed 13 April 2016).
12. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine (2002), “On approval of the Concept of state policy in the field of quality management of products, processes and services”, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/447-2002-%D1%80 (Accessed 13 April 2016).
13. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine (2006), “On approval of the Program for the introduction of a quality management system in executive bodies”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/614-2006-п (Accessed 13 April 2016).
Стаття надійшла до редакції 20.05.2016 р.