DOI: 10.32702/2307-2156-2018.10.200
І. О. Дробот
РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ: МАНУІЛОВА К.В. ТРАДИЦІЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ: ВІД РОЗПІЗНАВАННЯ ДО КОНСТРУЮВАННЯ
Анотація
Розбудова демократичної, правової та соціальної української держави, так само, як створення нової моделі публічного управління неможливе без збереження і врахування традицій організації публічної влади. Під впливом часу традиції набувають найбільш оптимальних форм. Саме тому збереження й застосування традицій зазвичай позитивно сприймається більшістю населення, адже в них відбивається історична пам’ять і менталітет народу, вони стають чинником стійкого розвитку публічних інститутів, а через нагромадження відповідного досвіду забезпечується спадковість соціальної, політичної та правової організації суспільства, його стабільність і відтворення.
Процеси формування та розвитку політики децентралізації державного управління на сучасному етапі в Україні відбуваються зі значними складнощами й суперечностями. Це зумовило нагальну необхідність пошуку та розробки оптимальних і ефективних шляхів реформування вітчизняних органів державної влади через процеси децентралізації. Як свідчить європейський досвід створення децентралізованої моделі публічного управління, успіх системних реформ багато в чому залежить від урахування вітчизняних традицій і здобутків інших держав. Це свідчить про те, що система вітчизняної публічної влади має бути побудована на засадах європейських надбань, а також із урахуванням і збереженням вітчизняних традицій децентралізації державного управління. Все це актуалізує й підкреслює потребу в ґрунтовному дослідженні феномену традиції децентралізації, здійснення подальшого пошуку ефективних шляхів удосконалення законодавства у цьому напрямі. Попри наявність за темою децентралізації значної кількості публікацій проблема “традиції децентралізації публічної влади України” досліджена недостатньо.
З огляду на це, дослідження К. В. Мануілової «Традиція децентралізації публічної влади України: від розпізнавання до конструювання» є надзвичайно своєчасним й корисним науковим доробком, адже у ньому визначено теоретико-методологічні засади феномену традиції врядування; здійснено класифікації традицій публічної влади, визначені етапи та форми традиції децентралізації на теренах України, окреслено проблеми впровадження політики децентралізації державного управління в сучасній Україні.
Монографія стала результатом багаторічного вивчення авторкою витоків і засад традиції децентралізації публічної влади на європейських та українських теренах. Робота є однією з перших серед досліджень науки державного управління у якій робиться спроба обґрунтування проблеми становлення та розвитку традицій децентралізації публічної влади України в різні історичні періоди, а також ретроспективно реконструювати державну владу у публічну владу.
Авторкою монографічного дослідження опрацьовано велику кількість матеріалу (список використаних джерел і літератури складає 658 найменувань). К. В. Мануілова творчо використала наукові дослідження, врахувала наукові здобутки дослідників, які займались означеною тематикою. Необхідно відзначити велику джерельну базу монографії. Дослідницею використано літописи, нормативно-правові акти, опрацьовано статистичні й аналітичні матеріали, проаналізовано думки експертів, напрацювання вітчизняних урядовців, розглянуто програми, резолюції, висновки провідних українських та міжнародних організацій.
Суттєвим авторським доробком є визначення ознак децентралізованої публічної влади, що містяться в аналізі еволюції публічної влади минулого періоду української державності. В роботі виокремлено найважливіші кроки у напрямі створення органів публічної влади України, а також обґрунтовано перспективну модель функціонування публічної влади в сучасних умовах державотворення.
Новизна рецензованої монографії полягає в тому, що в дослідженні розроблено наукові положення й отримано результати, що в сукупності вирішують важливу проблему в галузі науки державного управління – теоретико-методологічне і науково-практичне обґрунтування напрямів удосконалення системи публічної влади в Україні на основі традиції децентралізації. Визнаючи заслуги попередників і підсумовуючи стан досліджень різних аспектів децентралізації публічної влади, сутнісні виміри концептів «децентралізація» та «централізація» публічної влади, їх ґенезу та тенденції утвердження засад у світі й на українських теренах, авторка наголошує, що досі недостатньо висвітленою залишається проблема традицій децентралізації публічної влади України на науковому рівні й тому означена проблематика потребує подальшого уточнення й опрацювання.
Структура монографії є логічною та ретельно продуманою, завдяки чому авторці вдалось усебічно, послідовно та повно розкрити тему дослідження.
У першому розділі викладено теоретико-методологічні засади традицій децентралізації публічної влади із розкриттям понятійно-концептуальних підходів і уточненням змісту сутнісних понять «публічна влада», «традиції», «децентралізація». Зокрема, авторка наголошує на тому, що публічна влада у країнах з децентралізованим державним управлінням є розгалуженою та багаторівневою; проаналізовано численні тлумачення поняття традиції у різних наукових школах на фоні чого визначене авторське розуміння «традиція врядування». К.В. Мануіловою наголошено, що в науковій літературі представлено чимало тлумачень багатоаспектного концепту «децентралізація публічної влади». Однак, ні в теорії, ні на практиці не склалося єдиної універсальної концепції децентралізації, її складових, типів, моделей, наслідком чого є запровадженням майже кожною країною моделі децентралізації зі збереженням її базових ознак.
Заслуговує на увагу здійснене у дослідженні порівняння різних країн світу за індексами централізації-децентралізації. Здійснене порівняння наочно свідчить про те, що низький рівень децентралізації влади призводить до встановлення недемократичного або авторитарного режиму в державі внаслідок чого погіршується управління державою, підвищується рівень корупції та збільшуються ризики конфліктів у країні.
Другий розділ монографії присвячено розгляду ознак децентралізації публічної влади на європейських та українських теренах. Цікавим і глибоким є аналіз децентралізації публічної влади у європейських країнах, що, безумовно, збагатило дослідження. Авторка виокремлює чотири «хвилі» децентралізації в історії Європи, що так чи інакше впливали на українську модель врядування. У дослідженні проаналізовані складні процеси від зародження ознак децентралізації влади на українських землях до формування сучасного бачення вітчизняної моделі децентралізації. Дослідниця виокремилює ознаки децентралізації, що були притаманні публічній владі в Україні в різні історичні періоди. На основі аналізу функціонування вітчизняних органів публічної влади в минулому, авторка визначає позитивні та негативні наслідки децентралізації на різних етапах історії України.
В останньому розділі розглянуто соціально-економічне значення та політико-правові засади децентралізації публічної влади й підбито поточні підсумки запровадження реформи державного управління в Україні. У контексті розгляду проблеми впливу децентралізації публічної влади на соціально-економічний розвиток держави, авторка порівнює індекси демократії якості державного управління, людського розвитку, процвітання, щастя, прогресу в європейських країнах з найбільш децентралізованим державним управлінням (Норвегії, Швейцарії, Данії) й Україною та робить висновки про те, що процес децентралізації позитивно впливає на якість державного управління, демократизацію суспільства, людський розвиток, процвітання, щастя і прогрес.
У дослідженні здійснено аналіз нормативно-правових актів, що були прийняті протягом незалежності України та запропонована авторська періодизація процесів державотворення в контексті децентралізації. В роботі наголошено на досягненнях у реформуванні державного управління України. Зокрема, дослідниця розглядає процеси об’єднання територіальних громад, визначає коло проблем, що виникають у зв’язку із запровадженням політики децентралізації влади.
Оцінюючи позитивно представлену монографію, варто вказати на дискусійні питання, положення й зробити окремі зауваження.
На нашу думку, робота значно виграла б, якби авторка оцінила не лише інституціональний аспект децентралізації, але й розвиток фінансової децентралізації, проаналізувала динаміку і структуру місцевих бюджетів при здійсненні реформи державного управління.
У монографії наголошується на необхідності сполучати принцип децентралізації із принципом деконцентрації (дисперсії). Однак останній принцип не знайшов в роботі свого належного теоретичного обгрунтування.
Не виразно прописані окремі поняття і терміни дослідження. Зокрема, дещо спрощено виглядає термін «децентралізація публічної влади». Адже «публічною» влада стає після децентралізації державного управління і засобу його здійснення державної влади. Тому, ще раз здійснювати децентралізацію вже децентралізованої влади є, на нашу думку, не зовсім коректно.
Втім, означені зауваження не применшують наукової і практичної цінності отриманих результатів, які є обґрунтованими і достовірними, а деякі з них можуть стати підставою для подальших наукових досліджень.
У цілому поставлена в рецензованій монографії мета досягнута, визначені завдання реалізовані, покладена в основу дослідження наукова позиція автора себе виправдала. Наукова праця К.В. Мануілової «Традиція децентралізації публічної влади України: від розпізнавання до конструювання» виконана на належному професійному рівні, достатньо проілюстрована довідковим матеріалом. Монографічне дослідження написане науковою мовою, визначається послідовністю викладення матеріалу, а наведені в роботі матеріали досліджень, наукові положення, висновки й рекомендації забезпечують доступність їх сприйняття. Науково-практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в монографії теоретичні положення, пропозиції, висновки та рекомендації можуть бути використані в подальшій науково-дослідній, навчальній, правотворчій і управлінській діяльності, а також можуть бути основою для подальших наукових досліджень і дискусій із проблем застосування традицій в організації публічної влади.
Ihor Drobot
MANUILOVA K.V.“THE TRADITION OF DECENTRALIZATION OF PUBLIC AUTHORITY IN UKRAINE: FROM RECOGNITION TO DESIGN”
№ 10 2018
Дата публікації: 2018-10-31
Кількість переглядів: 1864
