ЗМЕНШЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ У БУДІВНИЦТВІ - ШЛЯХ ДО ПОКРАЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО КЛІМАТУ В КРАЇНІ | І М Власенко | Державне управління: удосконалення та розвиток №12 2017

Державне управління: удосконалення та розвиток № 12, 2017

УДК: 339.138

 

І. М. Власенко,

аспірант кафедри публічного адміністрування,

Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ

 

ЗМЕНШЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ У БУДІВНИЦТВІ - ШЛЯХ ДО ПОКРАЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО КЛІМАТУ В КРАЇНІ

 

I. M. Vlasenko,

postgraduate of the Department of Public Administration,

Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

 

REDUCING OF THE INVESTMENT RISKS IN CONSTRUCTION IS THE PATH TO IMPROVING THE ECONOMIC CLIMATE IN THE COUNTRY

 

У статті проаналізовано теоретичні засади та практичні аспекти процесу державного управлінням інвестиційними ризиками у будівництві. Результати аналізу показили, що одним із засобів державного регулювання інвестиційних ризиків незалежна експертиза проекту будівництва. Авторські рекомендації, за результатами дослідження, включають подальші спостереження та впровадження ефективних навчальних та передових практик в будівельній галузі, що впливатимуть на подальше зменшення ризиків інвестиційного процесу. Показано, що державне регулювання інвестиційних ризиків у будівництві повинно сприяти вирішенню таких питань: зростання інвестиційної підтримки економічної структурної реформи; збільшення ресурсів всіх джерел та інвестицій за рахунок їх ефективного використання; забезпечення визначення пільгового напряму та ефективне використання інвестицій.

 

The article analyzes the theoretical principles and practical aspects of the process of public management of investment risks in construction. The results of the analysis showed that one of the means of state regulation of investment risks is a national examination of the construction of an investment project. The author's recommendations, based on the results of the study, include further observations and the introduction of effective training and best practices in the construction industry, which will further reduce the risks of the investment process. It is shown that state regulation of investment risks in construction should contribute to solving the following issues: investment support for economic structural reform; to increase resources of all sources and investments due to their effective use; to provide a definition of preferential direction and effective use of investments.

 

Ключові слова: державне управління, інвестиційні ризики, будівельна галузь, державне регулювання інвестиційних ризиків.

 

Keywords: державне управління, інвестиційні ризики, будівельна галузь, державне регулювання інвестиційних ризиків.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Актуальність питання, що розглядається, визначається низкою факторів. Зокрема, у сучасній економіці, суб'єкти господарювання працюють у нестабільному середовищі та не мають повної інформації про своїх контрагентів. Відсутність вірогідної інформації створює передумови для виникнення інвестиційних ризиків, у більшості будівельних проектів. Враховуючи важливість та складність питань, пов'язаних із управлінням інвестиційними ризиками у будівництві, вони, на сьогодні, мають стати предметом як міжнародних, так і внутрішніх економічних досліджень [1, c. 258].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Процеси державного регулювання  інвестиційними ризиками у будівництві досліджуються такими вченими, як: О.В. Васюренко Дж. М. Кейнс, А. Маршал, Ф. Найт, Т.Ф. Нахкур, О. Моргенштейн, Дж. Нейман, Є.О. Романенко, О.М. Непомнящий, А.Ю. Попова, Ю.Г. Прав, і О.В. Тара та ін.

Формулювання цілей статті (постановка завдання): проаналізувати процес державного регулювання інвестиційних ризиків у будівництві.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів. Державне регулювання інвестиційних ризиків визначається наступними факторами: показники економічного та соціального розвитку України; державні та регіональні програми розвитку вітчизняного виробництва; місцевий  та державний бюджети надають фінансування в  інвестиційно-будівельній діяльності.

Уряд і муніципалітети керують  процесом регулювання інвестиційних ризиків та здійснюють конкретні заходи для його поліпшення, основою яких є:

• прогнози економічного та соціального розвитку України;

• схема розробки та розгортання продуктивності;

• цільові наукові, технічні та інтегровані програми;

• дослідження використання інвестицій.

Як форма державного регулювання, охоплена поточною концепцією адміністративного управління, одним із засобів державного регулювання інвестиційних ризиків є експертиза проектів будівництва. Відповідно до ст. 4 ч. 1 ст. 8 та ст. 12 Закону «Про інвестиційну діяльність» інвестор повинен одержати    позитивний    висновок    державної    експертизи інвестиційного   проекту   та  письмовий  звіт  експертизи  проекту  будівництва.

 

Забороняється   інвестування   в   об'єкти,    створення    і використання  яких  не  відповідає  вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних,   екологічних,   архітектурних   та    інших    норм, встановлених  законодавством  України,  а  також  порушує права та інтереси громадян,  юридичних  осіб  і  держави,  що  охороняються законом.

Державні правила регулювання інвестиційних ризиків  в будівельному секторі, засновані на прогнозованому споживанні, що поєднують у собі переваги приватного і державного утворень, досить великі стратегічні плани  щодо відсотка між накопиченням  інвестицій в державній економіці  та деякими адміністративними функціями, що були розроблені для інвестиційного договору і бюджету держави, що  впливає на ринок  нерухомості, включаючи оподаткування та інші заходи, але не обмежуються цим. Державні регулятори і ринкове саморегулювання влади на основі інвестицій в основному капіталі повинні внести свій внесок, в цілому, і в конкретну діяльність інфраструктури економічних відносин з оптимальною структурою і соціально-економічними окремими регіонами. [2].

Державне регулювання інвестиційних ризиків завжди ефективно може здійснюватися незалежно від індивідуально застосовуваних економічних і адміністративних органів, що на них не завжди можуть ефективно впливати окремо застосовані економічні, або адміністративні, регулятори в інвестиційному процесі.

При регулюванні інвестиційних ризиків у будівельній галузі, на мою думку, необхідно виділяти наступні  напрямки ринкової системи:

- антикризовий, антимонопольний закон;

- антизатратний;

- побудова організаційної структури та системи управління, достатній етап переходу до державної регульованої економіки.

Основними напрямками реформування системи регулювання інвестиційних ризиків у будівництві є наступні:

1. Посилення конкуренції.

2. Ліцензія на діяльність будівельних компаній.

3. Бюджетне та фінансове регулювання.

4. Оподаткування будівельних компаній.

5. Застосування посилених стандартів до періоду будівництва об'єкта.

7. Ціноутворення.

8. Іпотечне кредитування.

9. Диверсифікація. [3].

Серед принципів державного регулювання інвестиційних ризиків будівництва в Україні пропонується розглянути наступні:

• розширити роль внутрішньої пропозиції інвестицій у державній економіці та збільшити її частку;

• покращити нормативну базу для збільшення інвестиційної привабливості;

• забезпечити позитивну та інноваційну зміну мікроструктури;

• послідовна децентралізація інвестиційного процесу (перенесення функції інвестування на суб'єкт господарювання);

• збільшення частки власних коштів економічних суб’єктів  у фінансових інвестиційних проектах;

• розподіл бюджетних коштів на реалізацію проектів з метою забезпечення структурних змін в економіці, в основному, в напрямку державних пріоритетів, програм;

• надавати пріоритет попередньо сконструйованому будівництву, реконструкції технології та реконструкції існуючих компаній;

• обов'язкове державне вивчення кожної інвестиційної програми та проекту (для визначення актуальності та соціально-економічної ефективності цілей та пріоритетів);

• розширити джерело фінансування інвестиційних проектів (змішане фінансування);

• впровадження системи страхового інвестування;

  •здійснення управління для контролю над цільовим  використанням централізованих інвестицій відповідними державними органами. [2].

 

Міське планування, будівництво і цільове призначення території, в якості складової частини нормативних актів в сфері державного регулювання інвестиційних ризиків будівництва, а, також, нове будівництво, розширення, реконструкція, економічний реінжиніринг, реінжиніринг науково-технічної, екологічної і соціальної політик здійснюються через технічне переозброєння компанії, реорганізацію різних цілей будівель і споруд, створення умов взаємно- узгоджених дій предмета діяльності міського розвитку, державних та місцевих інтересів.

В умовах ринкової економіки, одночасно, працюють ринкові саморегулятори та методи державного управління і регулювання інвестиційних ризиків будівництва. Інвестиційні та будівельні роботи, сектор проектних робіт та інженерних послуг, будівельних матеріалів, конструкцій, матимуть конкуренцію та місце на ринку капітальних витрат. Саморегулювання ринку (попит, пропозиція, конкуренція) і державні заходи (податки, кредити, субсидії, бюджет, закон) виявилися не в силах зупинити тривалу кризу в державному регулюванні інвестиційних ризиків у будівництві та стабілізувати економіку.

Державне регулювання інвестиційних ризиків у будівництві, у даній статті, пропонується розуміти як систему законодавчого, виконавчого та контролюючого характерів, що здійснюється відповідальними органами державної влади для вирішення основних проблем будівельної галузі, для державного регулювання інвестиційних ризиків у будівництві, що відображають ситуацію в будівельній сфері.

Світовий досвід показує, що на загальному шляху ринкового саморегулювання інвестиційних ризиків будівництва, уряд не завжди виступав за важливі фактори економічного та соціального розвитку. Але економічний розвиток неможливий без зростання інвестицій на основний капітал та підвищує їх ефективність. Невтручання держави в цей процес призвело до серйозних економічних наслідків. На мою думку, ця проблема повинна бути вирішена на основі розумної цінової політики, включаючи ефективний державний контроль за ціною монополій, тому зниження економічного попиту досягло так званої «рівноважної ціни». Це не може бути монополією. [2].

Основними пріоритетами державного регулювання інвестиційних ризиків будівництва є наступні: стабілізація політичної ситуації в Україні; формування стабільного правового середовища для бізнесу; розвиток зовнішньої інформованої інвестиційної підтримки іноземних інвесторів державою; інформування іноземних інвесторів в Україні щодо інвестиційного проекту та його програмного забезпечення; створення інфраструктури для організаційно-правового забезпечення інвестиційної діяльності; впровадження рекламної кампанії; випуск спеціалізованого інформаційного бюлетеня [4, c. 4].

У зв’язку з цим, доцільно створити, підконтрольну системі державного управління, систему незалежних організацій, що будуть розробляти та проводити експертизу інвестиційних проектів; страхові компанії, що здійснюватимуть страхування комерційних і некомерційних ризиків при реалізації виробничих проектів; інформаційно-консалтингові фірми, інвестиційні фонди. Зниження податкового навантаження сприятиме підвищенню формування сприятливого інвестиційного клімату для розширення залучення інвестицій та подальшого розвитку економіки України, тим самим сприяючи збільшенню внутрішнього валового продукту.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Отже, поліпшити механізм державного контролю за регулюванням інвестиційних ризиків у будівництві в умовах суворого дотримання принципу контролю суб'єкта влади, можливо завдяки  впровадженню механізмів характерних впровадженню механізмів звичних для  міжнародного ринку, для створення привабливих інвестиційних умов, прийняття  нормативних актів, що регулюють  питання державного  контролю в будівельній галузі з урахуванням законодавства провідних країн світу .

 

Література.

1. Свідрик Т.І., Борщук І.В. Фінансові ризики у будівельних проектах: сутність, причини виникнення, страхування // Збірник науково-технічних праць. Науковий вісник. – 2006. – 16.6. – С. 258-261

2.Державне регулювання економіки та економічна політика [Текст]: навч. посіб. /  Г. С. Третяк, К. М. Бліщук.  Львів  : ЛРІДУ  НАДУ,  2011. —128 с.   [Електронний ресурс]. –  Режим доступу: http://pidruchniki.com/1354091138727/ekonomika/derzhavne_regulyuvannya_investitsiynoyi_diyalnosti

3. Сутність регулювання та методи державного регулювання інвестиційно-будівельної діяльності: [Електронний ресурс]. –  Режим доступу: http://stud.com.ua/19015/ekonomika/regulyuvannya_investitsiyno_budivelnoyi_diyalnosti

4. Биба В.В. Стан та перспективи розвитку будівельної галузі України / Биба В.В., Гаташ В.С // Збірник наукових праць (галузеве машинобудування, будівництво). – 2013. – №4. – С. 3-9.

 

References.

1. Svidrik, T.I., Borshchuk I,V, (2006), “Financial risks in construction projects: the nature, causes, insurance”, Zbirnyk naukovo-tekhnichnykh prats, vol. 16.6, pp. 258-261.

2. Tretiak, G. S. and Blischuk, K. M. (2011), Derzhavne rehulyuvannya ekonomiky ta ekonomichna polityka [State regulation of the economy and economic policy], LRIDU  NADU, Lviv, Ukraine.

3. Stud.com.ua (2016), “The essence of regulation and methods of state regulation of investment and construction activity”, available at: http://stud.com.ua/19015/ekonomika/regulyuvannya_investitsiyno_budivelnoyi_diyalnosti (Accessed 4 December 2017).

4. Buba, V.V. and Gatash, V.S. (2013), “Status and prospects of the construction industry in Ukraine ”, Stan ta perspektyvy rozvytku budivel'noyi haluzi Ukrayiny, vol. 4, pp. 3-9.

 

Стаття надійшла до редакції 11.12.2017 р.