English • На русском
Електронний журнал «Державне управління: удосконалення та розвиток» включено до переліку наукових фахових видань України з питань державного управління (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1643)
Державне управління: удосконалення та розвиток № 10, 2017
УДК 323.2
Ю. М. Руденко,
аспірант, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ
РОЛЬ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ ТА ЇХ ПОСАДОВИХ ОСІБ
Yu. M. Rudenko
THE ROLE OF PUBLIC CONTROL OVER THE ACTIVITIES OF TAX AUTHORITIES AND THEIR OFFICIALS
У статті охарактеризовано роль та основні особливості здійснення громадського контролю за діяльністю податкових органів та їх посадових осіб. В умовах трансформаційних перетворень в Україні відбуваються значні зміни у державному управлінні й відносинах держави та громадянського суспільства, в яких органи влади виступають як адміністративні структури, що надають послуги, а громадянин – як клієнт, що їх отримує. Запровадження нової парадигми функціонування органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування потребує переорієнтації форм і методів їхньої діяльності на задоволення потреб споживача публічних послуг, переосмислення концепції управління суспільною інформацією та забезпечення надійного зворотного зв’язку з особистістю, громадянином.
The article describes the role and main features of the implementation of public control over the activities of tax authorities and their officials. In the context of transformational transformations in Ukraine there are significant changes in the state administration and relations between the state and civil society, in which the authorities act as administrative structures providing services, and the citizen – as the client receiving them. The introduction of a new paradigm for the functioning of state executive bodies and local self-government bodies requires the reorientation of the forms and methods of their activities to meet the needs of the consumer of public services, rethinking the concept of management of general information and ensuring reliable feedback with the individual, the citizen.
Ключові слова: громадський контроль, структура громадського контролю, суб’єкт, об’єкт громадського контролю, податкова політика.
Keywords: public control, structure of public control, subject, object of public control, tax policy.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. Державна податкова політика не може бути ефективною без уваги державних органів влади до інтересів платників податків, оскільки це призводить до серйозних фінансових і соціальних ризиків. Тому саме в податковій сфері особливого значення набувають громадські ініціативи та громадський контроль. Позитивним кроком у реформуванні податкової системи України є залучення громадськості до обговорення найгостріших питань у сфері оподаткування, оптимізації діяльності Державної фіскальної служби (далі – ДФС), кадрових змін, стану дотримання дисципліни і законності посадовими і службовими особами ДФС України тощо.
Аналіз останніх публікацій за проблематикою та визначення невирішених раніше частин загальної проблеми. Громадський контроль здійснюється в країнах розвинутої демократії в різних сферах суспільного життя: політиці, економіці, освіті, охороні здоров’я тощо. Питання громадського контролю за діяльністю органів публічної влади висвітлювали у своїх наукових працях такі вчені, як Д. Ю. Арабаджиєв, В. О. Купрій, О. В. Літвінов, Н. М. Літвінова, О. І. Локшина, Б. О. Мосунов, Л. М. Паливода, В. І. Теремецький.
Особливої актуальності на сьогодні набуло здійснення громадського контролю в податковій сфері, де об’єктами спостереження є податкові органи, зокрема Державна фіскальна служба України, метою якої є перехід від фіскальних методів роботи до надання сервісних послуг у сфері оподаткування. Питаннями з’ясування сутності, змісту та значення громадського контролю за діяльністю контролюючих органів у сфері оподаткування, окремим аспектам реформування податкової системи, зокрема оптимізації державного управління у сфері оподаткування, приділяли увагу такі вітчизняні вчені, як О. М. Андрєєв, Ю. В. Борисова, І. Л. Бородін, Т. Гончарук, Н. К. Дніпренко, П. Є. Житний, В. А. Зуєв, В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, М. П. Кучерявенко, М. В. Лациба, О. В. Літвінов, O. В. Литвин, І. Г. Лук’яненко, В. М. Мельник, О. С. Орловський, P. Ю. Паславська, К. П. Проскура, Т. О. Проценко, О. П. Рябченко, Л. А. Савченко, В. І. Теремецький, О. В. Тинкован, І. В. Шумік.
Не дивлячись на важливість, питання громадського контролю за діяльністю податкових органів у вітчизняній науці є малодослідженими і потребують наукового обґрунтування, чим і обумовлена актуальність даного дослідження.
Формулювання цілей (мети) статті. Основною метою дослідження є наукове обґрунтування особливостей здійснення громадського контролю за діяльністю податкових органів та їх посадових осіб в Україні.
Виклад основних результатів та їх обґрунтування. В Україні за останні роки створено відповідну нормативно-правову базу для забезпечення громадської участі у виробленні та реалізації державної податкової політики. Серед нормативно-правових актів слід назвати Указ Президента України від 24.03.2012 р. №212/2012 «Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації», Постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 р. №976 «Про затвердження порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади», Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 р. №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. №2939-VI тощо.
Без активної участі інститутів громадянського суспільства у виробленні податкової політики та дієвої взаємодії податкових органів з громадськістю неможливе виконання Державною фіскальною службою України покладених на неї завдань, зокрема:
– реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів;
– внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску тощо;
– розробка форми податкових декларацій (розрахунків), звітності та інших документів;
– здійснення адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів;
– контроль своєчасності подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску, митних та інших платежів;
– здійснення контролю за дотриманням податкового і митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та іншого законодавства;
– здійснення обліку платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;
– забезпечення ведення обліку податків і зборів, платежів;
– здійснення диференціації платників податків тощо [8].
Реформування сучасної податкової системи передбачає якісно нові взаємовідносини з інститутами громадянського суспільства, співробітництво податкових органів із населенням, зокрема: вивчення громадської думки, обговорення актуальних проблем реформування податкової системи, формування і удосконалення податкового законодавства, вирішення конфліктних ситуацій, що виникають між сторонами податкових відносин, громадський контроль за діяльністю податкових органів та їх посадових осіб. Для реалізації діалогу податкових органів та громадськості при ДФС створено Департамент комунікацій як своєрідний майданчик взаємодії між податківцями та інститутами громадянського суспільства у виробленні та реалізації державної податкової політики. Завданнями вищеназваного Департаменту є:
– забезпечення співпраці з інститутами громадянського суспільства, участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики за напрямами діяльності ДФС;
– організація роз’яснювальної роботи у засобах масової інформації щодо практики застосування законодавства з питань, що належать до компетенції ДФС;
– забезпечення інформування громадськості про реалізацію податкової та митної політики через мережу Інтернет – інформування суспільства про показники роботи, напрями та підсумки діяльності органу та ін. [5].
Ефективна взаємодія ДФС України з інститутами громадянського суспільства ґрунтується на використанні різних форм громадського контролю, зокрема: громадської експертизи, громадської антикорупційної експертизи чинних нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, громадського моніторингу.
Громадський контроль за діяльністю податкових органів та їх посадових осіб є безперервним процесом, який включає спостереження інститутів громадянського суспільства за діяльністю ДФС України, її територіальними органами, посадовими і службовими особами, з метою визначення якості прийнятих рішень у сфері оподаткування, оцінки стану дотримання працівниками дисципліни і законності, визначення ризиків порушення прав та інтересів платників податків, формулювання пропозицій щодо оптимізації діяльності ДФС України тощо.
Основними завданнями громадського контролю за діяльністю податкових органів та їх посадових осіб є: вивчення та аналіз громадської думки щодо діяльності ДФС України та результатів проведення податкової реформи, вдосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку вітчизняної податкової системи, забезпечення своєчасного реагування контролюючих органів на пропозиції інститутів громадянського суспільства, оцінювання ефективності діяльності ДФС, забезпечення прозорості і відкритості ДФС України для громадськості, запобігання корупції, налагодження зворотнього зв’язку та співробітництва між ДФС інститутами громадянського суспільства тощо.
Об’єктом громадського контролю є діяльність ДФС, її територіальних органів, посадових та службових осіб.
Суб’єктами громадського контролю діяльності ДФС України можуть бути різні інститути громадянського суспільства, діяльність яких регламентується чинним законодавством України, а саме: громадські організації, аналітичні центри, моніторингові комітети, профспілки, політичні партії, громадські ради, засоби масової інформації тощо.
На сьогодні ДФС ефективно взаємодіє з Національною спілкою журналістів України, Українським союзом промисловців і підприємців, Асоціацією платників податків України та ін.
Асоціація платників податків України (АППУ) – добровільна неприбуткова та неполітична всеукраїнська громадська організація громадян, що створена на основі єдності інтересів для спільної реалізації своїх прав і свобод, на засадах добровільності та рівноправності, з метою представництва і захисту прав, економічних, соціальних, інших інтересів платників податків на місцевому, регіональному, галузевому, всеукраїнському рівнях, а також з метою координації та консолідації дій своїх членів у сфері соціально-трудових та економічних відносин.
Головними завданнями Асоціації платників податків України є:
- моніторинг законодавчих ініціатив, дій владних структур в сфері формування податкового законодавства з метою розширення та повної реалізації законних прав та інтересів платників податків;
- представлення інтересів платників податків в органах державної влади, управління та місцевого самоврядування при формуванні та реалізації державної податкової і економічної політики;
- підвищення рівня знань платників податків з метою сприяння добровільній і своєчасній сплаті податків, зростання соціального престижу українського платника податків;
- забезпечення реалізації комплексної системи ефективної взаємодії бізнесу і влади для оптимального поєднання їхніх інтересів;
- налагодження співпраці з іншими громадськими об’єднаннями, в тому числі і міжнародними, з метою обміну досвідом, а також захисту законних прав членів Асоціації;
- забезпечення необхідних правових і соціальних умов для ширшого залучення громадян до підприємницької діяльності.
Потужний потенціал Асоціації, досвід захисту своїх членів і робота в цілому реалізовується в тому числі й через представництво Асоціації в дорадчих органах при державних органах влади всіх рівнів – громадських радах. Для Асоціації, як і для інших громадських об’єднань, що ведуть свою діяльність у сфері вироблення та реалізації податкової політики, характерними напрямами діяльності є:
– організація та проведення конференцій, симпозіумів, семінарів;
– моніторинг податкового законодавства;
– поширення аналітичних матеріалів від експертів та аналітиків;
– ініціювання та участь у громадському обговоренні законопроектів і програм соціально-економічного розвитку, проведення їх незалежної громадської експертизи, надання своїх висновків зацікавленим особам;
– розробка проектів програм і нормативних актів для внесення їх в установленому порядку на розгляд відповідних державних органів;
– організація зустрічей із представниками органів державної влади та місцевого самоврядування;
– організація зустрічей представників бізнесових кіл із керівництвом структур влади для узгодження позицій, пошуку шляхів вирішення питань у сфері оподаткування [7].
Слід зазначити, що інститути громадянського суспільства, серед яких і АППУ, виконують комплекс соціальних та правозахисних функцій, зокрема: проведення консультацій, надання допомоги у вирішенні конфліктних ситуацій, що виникають з податковими органами, надання юридичних послуг, захист інтересів платників податків у всіх інстанціях, роз’яснювальна та консультативна робота щодо податкового законодавства, постійний моніторинг норм Податкового кодексу України та нормативних актів ДФС з метою вилучення норм, що допускають неоднозначне тлумачення та ускладнюють адміністрування податків.
Важливим кроком у запровадженні громадського контролю за діяльністю податкових органів та їх посадових осіб стало всеукраїнське громадське обговорення у жовтні – листопаді 2011 р. «Методи громадського впливу на органи державної влади з метою захисту інтересів платників податків». У рамках цього всеукраїнського обговорення відбулась підсумкова конференція «Методи громадського впливу на органи державної влади з метою захисту інтересів платників податків» за участю як громадських організацій, ділових кіл, засобів масової інформації, так і органів державної влади. У результаті проведення конференції було ухвалено Резолюцію, основними положеннями якої стали: відновлення діяльності Держкомпідприємництва з одночасним наданням йому права зупиняти дію нормативних актів, що негативно впливають на ведення бізнесу; внесення зміни до Податкового кодексу України в частині суттєвого зміцнення законних прав сумлінних платників податків; підвищення відповідальності державних службовців та посадових осіб за безумовне виконання чинного законодавства тощо [6].
На жаль, задекларовані завдання та наміри громадських організацій не завжди реалізовуються на практиці. Однією з причин цього є те, що в умовах відсутності дієвих правових механізмів відстоювання своїх інтересів за допомогою цивілізованого лобіювання та домінування тіньових схем представництва інтересів в органах влади чимало організацій підприємців змушені використовувати усі доступні способи впливу на державну політику, у тому числі у формі громадських ініціатив. Оскільки в українських умовах лояльність до державної влади є запорукою успішності ведення господарської діяльності, то діяльність асоціацій підприємців, що представляють інтереси у першу чергу великого бізнесу, спрямовані на пошук компромісних рішень з владою, у податковій сфері. Саме тому державні органи, що відповідають за здійснення податкової політики, ідуть в першу чергу на співпрацю з лояльними громадськими об’єднаннями великого бізнесу. Зокрема, у звітах ДФС України чітко простежується тенденція до висвітлення та конкретизації спільних заходів зі своїми давніми партнерами, серед яких чимало великих асоціацій бізнесу [4, с. 103].
В українських реаліях лише великі асоціації підприємців здатні акумулювати значні фінансові та організаційні ресурси для здійснення масштабних громадських ініціатив – громадських обговорень, помпезних акцій на кшталт нагородження «сумлінних платників податків», що проводить АППУ, та просвітницьких семінарів. Дійсно, попри порівняно невисокий рівень лобістської складової громадських асоціацій у справі відстоювання інтересів платників податків, значення спільної з податковими органами роз’яснювальної роботи серед населення та малих підприємців щодо новацій та особливостей податкової політики держави важко переоцінити. Завдяки подібній роботі громадяни здобувають масу необхідних і корисних роз’яснень щодо оподаткування. Однак, тут важливо розуміти, що подібні акції не тільки не заважають роботі податкових органів, але завдяки здебільшого демонстраційній готовності цих органів до співпраці, орієнтують у першу чергу на ефект створення позитивного іміджу влади як відкритої, демократичної, налаштованої на діалог із громадськістю [4, с. 103].
Проблеми, наявні в податковому контролі і податковій відповідальності, можна вирішити шляхом їх удосконалення, яке досягається такими заходами, як:
- зменшення кількості перевірок та підвищення їх якості шляхом більш ефективного відбору підприємств для перевірок, скорочення та ліквідація недоїмки залучення до оподаткування «тіньових» коштів через відстеження товарно-грошових потоків;
- висвітлення в засобах масової інформації проблем у сфері українського кримінального і податкового контролю;
- законодавче встановлення персональної відповідальності працівників податкових органів за умисні та невмисні помилки в роботі;
- запровадження податкових компромісів з використанням механізмів розстрочення чи відстрочення, договірних податкових кредитів [2].
Але все-таки процес удосконалення є дуже складним і він повинен в повній мірі враховувати інтереси як податкових органів, так і платників податків і має відбутися таким чином, щоб забезпечити не тільки повне і своєчасне надходження коштів до бюджетів та державних цільових фондів, а й дотримання прав усіх суб’єктів податкових відносин та можливість ефективного використання ними юридичних засобів захисту своїх прав, як це має відбуватися у правовій демократичній країні.
Для вдосконалення системи перевірок, що проводяться податковими органами, необхідно:
- запровадити прозорі критерії для визначення періодичності перевірок,
- передбачити можливість участі у процесі перевірок третіх осіб, зокрема представників громадських організацій;
- дозволити фіксувати процес перевірок аудіовізуально;
- формувати своєрідний рейтинг підприємств, які не перевірялись протягом двох останніх років або є потенційними порушниками податкового законодавства;
- виходячи зі змісту господарських операцій ретельно добирати законодавчу та нормативну базу, яка була чинною протягом періоду, що перевіряється;
- додержуватись меж компетенції, не припускати в акті висновків, які ґрунтуються не на документальних даних, а на різного роду припущеннях; кожну донараховану за результатами перевірки суму обґрунтовувати первинними документами. [1, с. 57]
Потребує зміни порядок залучення платників податків до відповідальності за податкові правопорушення, оскільки передбачене чинним законодавством право посадових осіб податкових органів притягати платників до відповідальності несумісне з принципом презумпції невинності останніх.
З метою підвищення ефективності і доступності правосуддя в законодавстві слід встановити певний розмір витрат з оплати допомоги представника, які відшкодовуються платнику у разі визнання судом рішення податкового органу недійсним [3, с. 68].
Постає питання в кадровому оновленні, комплексній перебудові роботи ДФС, яка полягає в максимальному зменшенні впливу людського фактору шляхом автоматизації процесів адміністрування, розвитку електронних сервісів, підвищенні ролі громадського контролю, недопущенні неправомірних дій або рішень та проявів неповаги до платників податків.
Тому виникає необхідність в підвищенні відповідальності посадових осіб за неправомірні дії або рішення. З метою оптимізації організаційно-розпорядчих процесів необхідно виключити дублюючі функції підрозділів ДФС.
Не менш важливими є здорова робоча атмосфера в колективі, стимулювання до командної роботи, залучення висококваліфікованих експертів, працівників.
Для досягнення ефективності антикорупційних заходів необхідно подолати причини корупційної діяльності – низькій рівень зарплати чиновників, неадекватне податкове навантаження на бізнес, відсутність державного контролю за статками чиновників та членів їх сімей, неоднозначність норм законодавства, створення правових колізій, а також активніше залучати громадськість для контролю за діяльністю служби та недопущення корупційної діяльності посадових осіб ДФС.
У відносинах з громадськістю необхідно створити умови для більш плідної роботи з інститутами громадянського суспільства, організації проведення громадської експертизи проектів нормативних та регуляторних документів, залучення експертів від громадськості для збалансування позицій контролюючого органу та бізнесу та отримання зворотного зв’язку щодо діяльності органів ДФС.
З цієї точки зору, саме громадські ради при органах ДФС можуть стати майданчиком для зворотного зв’язку та громадського контролю, який дозволить налагодити партнерські відносини з бізнесом та підвищити ефективність діяльності служби.
Також доцільним є запровадження процедур розстрочки платежів, запровадження процедур мирової угоди, оскільки дуже важливим є збереження бізнесу, робочих місць, а не їх руйнування виключно з мотивів досягнення контролюючими органами гарних показників контрольно-перевірочної роботи (планів донарахувань), навіть без їх подальшого забезпечення реальними надходженнями податків.
Діяльність служби повинна оцінюватися не тільки за показником виконання планів, але і за показниками динаміки податкового боргу, якості перевірок, оцінюваних за результатами оскарження платниками рішень контролюючих органів, кількості банкрутств платників податків, кількості скарг платників податків на роботу органу ДФС тощо.
Висновки.
З огляду на вищевикладене, можна дійти висновку, що основною метою громадського контролю за діяльністю податкових органів та їх посадових осіб є підвищення прозорості діяльності ДФС України, а також реалізація державної податкової політики в інтересах платників податків.
Громадський контроль за діяльністю податкових органів та їх посадових осіб повинен базуватися на партнерстві, взаєморозумінні та співпраці громадськості та ДФС у створенні сприятливого податкового клімату, оптимізації діяльності податкових органів в Україні, захисту прав та інтересів платників податків.
З метою забезпечення ефективності громадського контролю за діяльністю ДФС та її посадових осіб він має охоплювати всі процеси її функціонування. Громадський контроль за діяльністю податкових органів та їх посадових осіб покликаний забезпечити прозорість діяльності ДФС України, активне залучення інститутів громадянського суспільства до участі в управлінні та прийнятті рішень у податковій сфері, дотримання дисципліни та законності, сумлінне виконання своїх обов’язків посадовими і особами ДФС України тощо.
Список використаних джерел:
1. Іванов Ю.Б. Податкова система: підр. / Ю.Б. Іванов, А.І. Крисоватий, О.М. Десятнюк // – К.: Атіка, 2011. – 920 с.
2. Іванова Т. С. Податковий контроль і податкова відповідальність як функція податкового менеджменту: Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, Донецьк – 2011 р.
3. Карпінський Б. А. Податковий контроль в Україні: концептуальні засади функціонування й удосконалення / – Донецьк: ДонДУЕТ, 2011. – С.53-70.
4. Кашпур Л. М. Удосконалення податкової політики в умовах розвитку громадянського суспільства в Україні [Текст] : дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Кашпур Леся Миколаївна; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Київ, 2016. – 204 с.
5. Завдання і функції Департаменту комунікацій Державної фіскальної служби України [Електронний ресурс] // Офіційний веб-портал Державної фіскальної служби України. – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/pro-sfsukraini/struktura-/aparat/06-departament_kom/zavdannya-i-funktsii/.– Назва з екрана.
6. Звіт про діяльність АППУ у 2012 році [Електронний ресурс] // Інтернет-сайт Асоціації платників податків України. – Режим доступу: http://srv.appu.org.ua/present/zvit2012/. – Назва з екрана.
7. Місія, мета та завдання АППУ [Електронний ресурс] // Інтернет-сайт Асоціації платників податків України. – Режим доступу: http://appu.org.ua/pro_APPU/Misiya_meta_ta_zavdannya_APPU/. – Назва з екрана.
8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Державну фіскальну службу України» №236 від 21.05.2014 [Електронний ресурс] // Інтернет-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/236-2014-п. – Назва з екрана.
References:
1. Ivanov, Yu.B. Krysovatyj, A.I. and Desiatniuk, O.M. (2011), Podatkova systema [Tax system], Atika, Kyiv, Ukraine, p. 920.
2. Ivanova, T. S. (2011), Podatkovyj kontrol' i podatkova vidpovidal'nist' iak funktsiia podatkovoho menedzhmentu [Tax control and tax liability as a function of tax management], Donets'kyj natsional'nyj universytet ekonomiky i torhivli im. Mykhajla Tuhan-Baranovs'koho, Donets'k, Ukraine.
3. Karpins'kyj, B. A. (2011), Podatkovyj kontrol' v Ukraini: kontseptual'ni zasady funktsionuvannia j udoskonalennia [Tax Control in Ukraine: Conceptual Principles for Functioning and Improvement], DonDUET, Donets'k, Ukraine, pp.53-70.
4. Kashpur, L. M. (2016), "Improvement of tax policy in the conditions of development of civil society in Ukraine", Abstract of Ph.D. dissertation, 25.00.02, Nats. akad. derzh. upr. pry Prezydentovi Ukrainy, KyivUkraine, p. 204.
5. State fiscal service of Ukraine, "Tasks and functions of the Department of Communications of the State Fiscal Service of Ukraine", available at: http://sfs.gov.ua/pro-sfsukraini/struktura-/aparat/06-departament_kom/zavdannya-i-funktsii/.– Nazva z ekrana.
6. Report on the activities of the APPU in 2012, [Online], available at: http://srv.appu.org.ua/present/zvit2012/
7. Internet site of the Association of Taxpayers of Ukraine, "Mission, purpose and objectives of the APPU", [Online], available at: http://appu.org.ua/pro_APPU/Misiya_meta_ta_zavdannya_APPU/. – Nazva z ekrana.
8. Cabinet of Ministers of Ukraine (2014), Resolution "On the State Fiscal Service of Ukraine" available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/236-2014-p
Стаття надійшла до редакції 17.10.2017 р.