УДК 303.443.4:338.465

 

С. О. Сироватка,

аспірант, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ

 

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВЕДІНКИ УЧАСНИКІВ РИНКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

 

S. Syrovatka,

postgraduate, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv city

 

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BASIS FOR STUDYING THE BEHAVIOR OF THE HOUSING AND UTILITIES MARKET’S PARTICIPANTS

 

У статті проведено дослідження теоретико-методичних основ поведінки учасників ринку ЖКП. Зокрема проведено аналіз змістовного навантаження поняття «інтерес», на підставі якого сформульовано його визначення. Встановлено, що при дослідженні поведінки учасників ринку ЖКП доцільно застосовувати об’єктивно-суб’єктивний підхід до розкриття змісту категорії «інтерес». У статті сформульовано поняття «економічні інтереси», що є передумовою взаємодії економічних суб’єктів на ринку ЖКП. Доведено, що пізнання економічного інтересу та співставлення його з ціннісними установками слугує підґрунтям для формування мотиву діяльності. Також, встановлено, що економічні інтереси мають нерозривний зв'язок з економічними потребами. При цьому об'єктом, що безпосередньо спонукає людей до економічної діяльності, є економічні стимули – зовнішні спонукання, які мають цільову спрямованість. Вивчення понять потреби, мотиву, стимулу, інтересів дозволило визначити поняття "мотивація", яка як функція управління виступає не лише інструментом узгодження інтересів, але і виконує роль регулюючого механізму. Керуючись теоретичними здобутками, визначено економічні інтереси держави, споживачів, постачальників, виконавців послуг та їх взаємозв’язок на ринку ЖКП.

Також встановлено, що стимулююча роль економічних потреб, інтересів і сформованих на їхній основі мотивів господарської поведінки визначається соціально-економічним середовищем та специфічними рисами конкретної економічної системи. Доведено, що система ринкових відносин у сфері ЖКГ складна, неоднорідна, характеризується неадитивними властивостями, процес надання ЖКП являє собою складну взаємодію учасників цього ринку, що містить в собі ряд важливих проблем. Отже необхідно вдосконалити систему державного регулювання ринку ЖКП, що базуватиметься на побудові моделі раціональної поведінки учасників ринку ЖКП. Тобто постає проблема раціонального вибору, яка передбачає аналіз його критеріїв, умов, цілей, інструментів, механізму і процедури, що є предметом подальших розвідок у даному напрямі.

 

The article studies theoretical and methodical basics of the behavior of members of utility market. In particular the analysis of the semantic meaning of "interest" concept has been made, on the basis of which its definition is formulated. It has been established that on study of behavior of members of utility market it is advisable to use an objective-subjective approach to the disclosure of the content of "interest" category. The article defines the concept of "economic interests", which is a prerequisite of interaction of economic entities in the utility market. It has been proven that knowledge of the economic interest and its comparison with value judgments provides the basis for the formation of the motive of the activity. It has been also established that economic interests are intimately connected with the economic needs. Moreover, the object that directly encourages people to economic activities is economic incentives – external intentions that have a specific focus. The study of the concepts of need, motive, incentive and interests allowed defining the "motivation" concept, which as a management function acts as not only a tool for coordination of interests, but also performs the role of the regulatory mechanism. Based on the theoretical achievements, the economic interests of the state, consumers, suppliers, providers of services and their interaction in the utility market were determined.

It has been also established that an incentive role of economic needs, interests and motives of economic behavior formed on their basis is determined by the socio-economic environment and specific features of a particular economic system. It has been proven that the system of market relations in the utility sector is complex, heterogeneous, characterized by inadequate properties, the process of providing utility services is a complex interaction of members of the market that contains a number of important issues. Therefore, it is necessary to improve the system of the state regulation of the utility market that will be based on the construction of the model of rational behavior of members of the utility market. That is, a problem of rational choice arises, which involves the analysis of the criteria, conditions, objectives, tools, mechanisms and procedures being the subject of further research in this line.

 

Ключові слова: ринок житлово-комунальних послуг, учасники ринку житлово-комунальних послуг, раціональна поведінка, ринкові відносини, потреби учасників ринку, економічні інтереси, стимули.

 

Keywords: housing and communal services market, participants in the housing and communal services market, rational behavior, market relations, needs of market participants, еconomic interests, іncentives.

 

 

Постановка проблеми. У процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання життєвих благ у вигляді житлово-комунальних послуг (далі – ЖКП) економічні інтереси спонукають громадян вступати у відносини з іншими суб’єктами ринку ЖКП. Система цих відносин дуже багатовекторна і неоднорідна, ускладнюється трансформаційними процесами, які відбуваються в національній економіці, тому дослідження поведінки учасників ринку ЖКП набуває сьогодні особливого значення.

Перехід України на ринкову модель господарювання, вплив на її економіку інтеграційних процесів, різке скорочення запасів природних та енергетичних ресурсів, кардинальні зміни у законодавстві, радикальна зміна системи цінностей людини та її поведінки спонукають до пошуку моделі раціональної взаємодії учасників ринку ЖКП, яка передбачатиме збалансування інтересів суб’єктів господарювання, споживачів та держави при одночасному забезпеченні ефективності функціонування житлово-комунального господарства (далі – ЖКГ) і якості надання послуг. Передумовою формування такої моделі є необхідність розроблення теоретико-методичних основ поведінки учасників ринку ЖКП.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасних умовах житлово-комунальна сфера є одним із пріоритетних напрямів дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Аналіз останніх досліджень та публікацій демонструє, що увага вітчизняних науковців здебільшого сконцентрована на завданнях реформування галузі ЖКГ, питаннях функціонування підприємств цієї сфери, проблемах тарифної політики, основний акцент у роботах автори роблять на ринкову та виробничу інфраструктуру, залишаючи поза увагою соціальну [3, 9, 10, 11, 13].

Існуючі результати наукових досліджень, незважаючи на їх теоретичну і практичну цінність, не достатньо розкривають шляхи та механізми регулювання поведінки учасників ринкових відносин у сфері ЖКГ, відсутні наукові дослідження, спрямовані на аналіз потреб, інтересів, мотивів учасників ринку ЖКП.

Ціллю цієї статті є дослідження теоретико-методичних основ поведінки учасників ринку ЖКП, зокрема визначення особливостей інтересів держави, споживачів, виробників та виконавців послуг, як учасників цього ринку для подальшого формування раціональної моделі економічних відносин у цій сфері.

Виклад основного матеріалу. ЖКГ – це складна галузь економіки, в якій сфокусовані не тільки технічні та економічні компоненти, але також і соціальні та політичні реалії. Високий рівень складності підсистем ЖКГ визначається не лише різноманітністю науково-технічного і технологічного характеру діяльності підприємств, що надають послуги тепло-, електро-, водопостачання, водовідведення, з утримання будинків, споруд, прибудинкових територій, з прив’язкою їх функціонування в єдиній системі міського господарства, але і урахуванням різноманітних зв'язків і взаємозалежностей, процесів управління, підпорядкування і взаємодії, вирішення господарських і соціальних проблем.

Житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил [12]. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання ЖКП між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги» [12]. Згідно із зазначеним Законом відносини між учасниками ринку ЖКП здійснюються виключно на договірних засадах. Проте на практиці правовідносини між усіма без винятку учасниками виробництва, надання та споживання ЖКП лишаються не структурованими відповідним чином на договірній основі, що підсилює необхідність дослідження та регулювання поведінки учасників ринку ЖКП.

У сучасному розумінні ринок ЖКП розглядається як сфера суспільно-економічних відносин щодо просування ЖКП від їхніх виробників до споживачів. Процес виробництва і споживання ЖКП являє собою складну взаємодію інтересів громадян, бізнесу та держави. Тож для вивчення економічних процесів, що відбуваються на ринку ЖКП, необхідно зрозуміти інтереси учасників ринку цих послуг, принципи їх взаємодії та вплив цієї взаємодії на процес формування ринкових відносин.

Перш за все доцільно визначити поняття «інтерес». Воно багатоаспектне, проте проведений аналіз його змістовного навантаження дозволяє визначити, що інтерес – це причина соціальних дій, яка визначається безпосередніми мотивами та ідеями індивідуумів, соціальних груп та класів, які беруть участь в них [6]. Узагальнюючий підхід до розкриття змісту категорії «інтерес» ґрунтується на об’єктивно-суб’єктивному підході, коли його сутність розглядається, з одного боку, на основі об’єктивних економічних відносин, а з іншого – за рахунок системи економічних потреб індивідуума, які визначаються його соціальним розвитком [6]. Саме такий підхід до поняття «інтерес» доцільно застосовувати при дослідженні поведінки учасників ринку ЖКП, адже він передбачає розкриття ролі інтересу як на мікроекономічному рівні – задоволення потреб економічних суб’єктів (учасників ринку ЖКП), так і на макроекономічному рівні – ефективний розвиток галузі.

Найбільш загальним критерієм для виокремлення видів інтересів є сфера їх прояву. У даному випадку ми говоримо про сферу ЖКГ – галузь національної економіки, а отже мова йде у першу чергу про економічні інтереси. Аналіз існуючих підходів вітчизняних та іноземних науковців до трактування поняття «економічні інтереси» [6], дозволив сформулювати їх наступне визначення. Економічні інтереси – це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди, спонукальний мотив чи стимул господарської діяльності, головною метою якої є не тільки максимізація прибутку, а й задоволення соціальних потреб, що виникають в результаті взаємодії суб’єктів економічної діяльності, в процесі реалізації та гармонізації економічних відносин виробництва, розподілу, обміну та споживання. Наявність економічних інтересів є передумовою взаємодії економічних суб’єктів.

Суб’єктами економічних інтересів у галузі ЖКГ є споживачі (окремі індивіди, сім’ї, домогосподарства), надавачі та виконавці послуг, держава. Об’єктом є результат суспільного виробництва, який іде на задоволення тієї потреби, з приводу якої складаються конкретні відносини між людьми (у даному випадку - житлово-комунальні послуги). Потреба виражає, що саме необхідно суб’єкту для його нормального функціонування, обумовлюючи появу інтересу для задоволення цієї потреби. Іншими словами, потреба є причиною існування інтересу, а інтерес ґрунтується на потребах [7, с. 39].

Потреби, як визначальний чинник доцільної поведінки економічних суб’єктів, є однією з фундаментальних категорій економічної науки. Знання теорій потреб, їх класифікації важливі в сучасних концепціях маркетингу послуг, оскільки саме потреби є головним ринковим орієнтиром у наданні послуг, формують поведінку споживачів. Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально-економічних відносин. «Потреби, - писав І. Шумпетер, - є одночасно і причиною і спрямовуючим началом економічної поведінки суб'єкта господарювання, являють собою його рушійні сили» [8, с. 58].

Потреба в житлово-комунальних послугах існує завжди, але попит на них нестабільний, він піддається значним коливанням залежно від сезонності (потреба в опаленні приміщень), днів, тижнів і годин доби (водо-, електроспоживання тощо). Економічні потреби мають нерозривний зв'язок з економічними інтересами. Сформовані, осмислені економічні інтереси спонукають їх суб'єктів до пошуку засобів задоволення економічних потреб і досягнення мети. Саме цим зумовлена провідна роль економічних інтересів у системі матеріального виробництва як рушійної сили різноманітних дій людей у межах усіх фаз суспільного відтворення.

Спосіб реалізації інтересів визначається індивідуальними особливостями суб'єкта, його становищем в існуючій системі економічних відносин. Рухомий власними інтересами, він може вступити в конфлікт з інтересами іншого суб'єкта і (або) всього суспільства, оскільки в усіх економічних відносинах закладені протиріччя. Очевидно, що для реалізації своїх інтересів та задоволення потреб суб'єкти вступають у взаємодію, яка в кінцевому рахунку виступає як взаємодія їхніх економічних інтересів. Іншими словами, у кожного з суб'єктів можуть бути як схожі, так і діаметрально протилежні з іншим (іншими) суб'єктом (суб'єктами) інтереси. [2].

Держава як учасник ринку ЖКГ має притаманні їй специфічні інтереси. Керуючись теоретичними здобутками економічної науки, можемо сказати, що безліч економічних інтересів держави в ЖКГ визначається потребами: забезпечення всіх споживачів житлово-комунальними послугами належної якості; створення умов відповідного економічного, податкового, правового середовища і т. д. для функціонування підприємств і організацій галузі; отримання економічної вигоди за допомогою податкових зборів з господарюючих суб'єктів; виконання функції тарифного регулятора; соціального захисту окремих категорій громадян; недопущення збоїв і перебоїв у забезпеченні громадян житлово-комунальними послугами, а також соціальних і інших конфліктів [4]. При цьому слід, також, враховувати і особисті інтереси конкретних посадових осіб, які приймають ті чи інші рішення.

Економічні інтереси всіх споживачів зводяться до отримання ЖКП належної якості за мінімальними цінами. Економічні інтереси підприємств та організацій - виробників, постачальників ЖКП незалежно від форми власності в основному зводяться до отримання прибутку від здійснюваної діяльності щодо забезпечення населення та інших споживачів житловими і комунальними послугами.

Точкою перетину інтересів всіх суб'єктів у галузі ЖКГ є ціна на ЖКП (тариф). Все інше - поліпшення якості послуг, що надаються, зниження собівартості послуг, підвищення рівня благоустрою, залучення інвестицій тощо - може входити в коло інтересів якоїсь пари суб'єктів, але не буде відповідати інтересам третього учасника. Наприклад, підвищення якості послуг відповідає тільки інтересам держави і споживача, а зниження їх собівартості - тільки інтересам постачальника і держави.

Поряд з тим слід зауважити, що інтереси, як спонукальний мотив виробництва – не той об'єкт, що безпосередньо спонукає людей до економічної діяльності. Таким чинником є економічні стимули - форма реалізації економічних інтересів відповідно до їх внутрішньої спрямованості. Термін "стимул" означає спонукання до дії, спонукальну причину [14]. Виходячи з етимології терміна, маємо всі підстави припускати, що в основі цих спонукальних дій лежать зовнішні чинники (матеріальні, моральні тощо). Отже, під стимулом розуміємо зовнішні спонукання, які мають цільову спрямованість.

Пізнання економічного інтересу та співставлення його з ціннісними установками слугує підґрунтям для формування мотиву діяльності [6]. Мотиви з’являються майже одночасно з виникненням потреб і інтересів та проходять певні стадії, аналогічні стадіям формування останніх. Мотив – це своєрідна реакція людей на інтереси, а отже, на усвідомлені потреби. За мотивом логічно відбувається певна дія, що породжує конкретний результат у вигляді задоволення потреби. Таким чином, утворюється логічний ланцюжок: потреба – інтерес – мотив – дія – результат (задоволення потреби).

Вивчення понять потреби, мотиву, стимулу, інтересів дозволяє визначити поняття "мотивація" як сукупність потреб, що визначають мотиви поведінки усіх учасників процесу, які спонукають до діяльності із задоволення їх інтересів. При цьому мотивація як функція управління виступає не лише як інструмент узгодження інтересів, але і виконує роль регулюючого механізму [8 с. 83].

Для економіки в цілому та зокрема для галузі ЖКГ є дуже важливим зв'язок між економічними потребами, економічними інтересами і поведінкою людини, між мотивацією і ставленням людей до економічної діяльності. Поряд з тим, у сучасній ринковій економіці домінує особистий інтерес споживача. Суспільство приходить до розуміння, що не субординація, а координація інтересів є найефективнішим засобом їх узгодження та реалізації.

На ринку ЖКП споживач є домінуючим (головним) учасником, його задоволеність залежить від гарантованого забезпечення в повному обсязі комунальними та житловими послугами належної якості. Пріоритетність інтересів споживачів очевидна, адже стає безглуздим наявність ЖКГ, яке не забезпечує або не здатне забезпечити комфортні умови проживання громадян.

Отже, у сфері ЖКГ економічні потреби та економічні інтереси реалізуються у споживанні ЖКП, яке є завершальним моментом і кінцевою метою суспільного виробництва. Споживання можна трактувати і як форму соціальної активності, що здійснюється через певні види діяльності й поведінки людини, і як один із важливих елементів системи соціальної взаємодії, якому притаманний ряд функцій: задоволення маси потреб людей, соціальних груп, стимулювання суспільного виробництва, виведення із суспільного обігу визначеної частини матеріального багатства, стабілізація сфери повсякденного життя тощо, а сферу споживання слід розуміти як сферу перебігу процесів споживання, діяльності споживача, що безпосередньо забезпечують задоволення його потреб [1].

Таким чином можемо сказати, що суперечлива взаємодія виробництва та споживання, інтересів, потреб і стимулів є рушійною силою соціально-економічного розвитку галузі ЖКГ. Економічний інтерес лежить в основі спонукальних мотивів до господарської діяльності людини, тому через економічні інтереси можна впливати на ефективність виробництва. Водночас слід відмітити, що стимулююча роль економічних потреб, інтересів і сформованих на їхній основі мотивів господарської поведінки визначається соціально-економічним середовищем та специфічними рисами конкретної економічної системи.

Система відносин у сфері ЖКГ складна, неоднорідна, характеризується неадитивними властивостями її складових елементів, наявністю монополізму, відсутністю досконалої конкуренції, нееластичністю попиту та пропозиції, недосконалістю тарифної політики. Головними особливостями послуг як спеціального виду товару є їх невідчутність, невіддільність виробництва і споживання, нездатність до зберігання й висока ступінь невизначеності або мінливості. У силу своєї природи послуги не мають гарантованих стандартів якості. Інакше кажучи, послугам властивий високий ступінь невизначеності. Ця обставина ставить споживача послуг у невигідне положення тому, що результат послуги, її корисний ефект він має змогу оцінити лише після її надання. Крім того, взаємовідносини між учасниками ринку ЖКП формують непрозорі умови здійснення діяльності, що дозволяє господарюючим суб'єктам зловживати своїм становищем на ринку. Закон попиту та пропозиції в міському господарстві поступається місцем економічним інтересам підприємств-монополістів, що диктують свої умови споживачам послуг.

Заданий на державному рівні вектор реформування галузі ЖКГ передбачає перехід до ринкових відносин між державою, підприємствами ЖКГ і споживачами. Та, на жаль, на сучасному етапі функціонування вітчизняного ринку ЖКП не створені економічно привабливі умови для ведення господарської діяльності у галузі ЖКГ. Реальна конкуренція між організаціями ЖКГ неможлива через технологічні особливості надання послуг, а потенційна конкуренція стримується великим розміром початкових витрат для організації альтернативних джерел тепло-, водо-, газопостачання, а також обмеженістю фінансових ресурсів і чинними правовими актами [2].

Монополістичні тенденції в комунальному господарстві ще більше посилюються в результаті фінансової нестійкості підприємств сектора, його непривабливості для інвестицій і, як наслідок, відсутністю інтересу до діяльності у потенційних альтернативних учасників. На наш погляд, саме монополізм підприємств у галузі ЖКГ, нерозвиненість цивільно-правових механізмів відповідальності за кількість і якість послуг, що надаються, неузгодженості економічних інтересів задіяних сторін не дозволяють створити ефективну систему взаємовідносин на ринку ЖКП та захищати інтереси споживачів в сфері надійності обслуговування і якості послуг, які сьогодні знаходяться на безпрецедентно низькому рівні.

Поряд з тим розвиток ринку ЖКП вважається стійким за умови, якщо забезпечується відтворення матеріально-технічної бази галузі на основі сучасних ресурсозберігаючих технологій з дотриманням санітарних та екологічних вимог, а економічно обґрунтована тарифна політика сприяє раціоналізації витрат і зниженню соціальної напруженості в процесі задоволення споживачів в якісних і своєчасно наданих ЖКП [2]. На сьогодні ж ці умови також не виконуються і очевидно, що соціально-економічне середовище та економічна система ринку ЖКП потребують ефективного державного регулювання та удосконалення.

У зв'язку з цим для підвищення стимулюючої ролі економічних потреб, інтересів і сформованих на їхній основі мотивів поведінки учасників ринку ЖКП задля забезпечення ефективності функціонування і сталого розвитку галузі ЖКГ необхідне створення системи державного регулювання ринку ЖКП з урахуванням раціонального використання нових сучасних технологій, що базуватиметься на побудові моделі раціональної поведінки учасників ринку ЖКП. Створення такої моделі обумовлено необхідністю дослідження проблеми вибору та мотивації в господарській діяльності економічних агентів на ринку ЖКП. Останні, як відомо, діють за умов обмежених ресурсів, що актуалізує проблему вибору такого варіанта їх використання, який максимізує вигоду (корисність, добробут) індивіда. Адже безпідставно вести мову про реалістичну економічну теорію, що прагне пояснювати і передбачати лише «поведінку» ринків та інституцій, оскільки економічна поведінка – це людська поведінка, пов’язана з вибором і прийняттям рішень стосовно раціонального використання ресурсів (грошей, матеріальних ресурсів, простору, енергії, часу, зусиль) з метою задоволення потреб [6, с. 73].

Таким чином ми виходимо на проблему раціонального вибору, що передбачає аналіз його критеріїв, умов, цілей, інструментів, механізму і процедури, що стане підґрунтям для формування певної моделі раціональної економічної поведінки. Досліджуючи поведінку економічних агентів на ринку ЖКП в реальній дійсності, на нашу думку, доцільно відмовитись від жорстких передумов неокласичної теорії (аксіоми повної раціональності, абсолютної поінформованості, досконалої конкуренції, максимізації корисності) та зосередити особливу увагу на проблемах мотивації людської поведінки, залучивши до економічного аналізу і соціокультурні, психологічні, історичні, морально-етичні фактори, які до останнього часу залишалися поза увагою економістів.

Висновки з даного дослідження. Проведений аналіз формує основні поведінкові аспекти учасників ринку ЖКП, закладає підґрунтя для формування моделі раціональної поведінки економічних суб’єктів, що взаємодіють на цьому ринку. Вивчення понять потреби, мотиву, стимулу, інтересів та їх зв’язку в системі виробництва, надання та споживання ЖКП дозволяє сформувати науково-теоретичне уявлення про механізм взаємодії учасників ринку ЖКП, зрозуміти спонукальні мотиви їх поведінки та закладає основи для її раціоналізації.

Теоретико-методичні основи дослідження соціально-економічного середовища та специфічних рис економічної системи на ринку ЖКП доводить наявність масштабних проблем у цій галузі та необхідність створення системи державного регулювання ринку ЖКП на основі моделі раціональної поведінки учасників ринку ЖКП. Створення такої моделі виводить дослідження на проблему раціонального вибору, яка передбачає вивчення як «поведінки» ринків та інституцій, так і людської поведінки в системі ринку ЖКП.

Таким чином перспективи подальших розвідок у даному напрямі передбачають дослідження раціональності та раціонального вибору в системі ЖКГ, умов та характеристик раціональної поведінки учасників ринку ЖКП. У подальшому існує необхідність дослідження механізмів впливу держави на формування раціональної моделі поведінки учасників ринку ЖКГ та обґрунтування умов їх ефективного застосування.

 

Список використаних джерел.

1. Беккер Г. Человеческое поведение: экономический подход: обр. тр. з екон. теории / Беккер Г.С. // науч. ред. пер. Р.B. Капелюшников; пер. с англ. Е.В.Батракова. – М. : ГУВШЭ, 2008. – 671 с.

2. Волох И. А. Взаимодействие основных участников рынка жилищно-коммунальных услуг / Волох И. А. // Творчество молодых ученых. – 2014. - № 3. – С. 87 – 89

3. Гуцул Я. В. Проблеми державного регулювання розвитку підприємств житлово-комунального господарства міста / Гуцул Я. В. // Економіка. Управління. Інновації. - 2014. - № 1 (11). - С.11 - 20.

4. Дегтярева И. В. Экономические интересы государства как участника корпоративних отношений и пути их реализации / Дегтярева И. В., Зайнутдинова Л. Р. // Вестник УГАТУ. - 2006. - Т. 8. - № 2 (18)

5. Діденко О. Теоретичне дослідження науково-методичних підходів до дослідження сутності поняття «Економічний інтерес» [Електронний ресурс] / О. Діденко // Демократичне врядування: Наук. вісн. ЛРІДУ НАДУ: Електронне фахове видання. – 2013. – вип. 12 – Режим доступу: http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik12/fail/Didenko.pdf

6. Довбенко М. Криза економіки – не криза науки : монографія / Михайло Довбенко. - К. : – Ц «Академія», 2009. – 304 с.

7. Економічна теорія: Політекономія : Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. ‑ 7-ме вид., стер. ‑ К. : Знання-Прес, 2008. ‑ 719 с.

8. Мацелюх Н. П. Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка : Навч. посіб. 2-ге вид. перероб та доп. / Мацелюх Н. П., Максименко І. А. – К. : «Центр учбової літератури», 2014. – 382 с.

9. Напрями реформування державної житлової політики України : аналіт. доп. / О. А. Більовський. – К. : НІСД, 2013. – 55 с.

10. Оксененко С. П. Особливості функціонування сфери житлово-комунальних послуг України / Оксененко С. П. // Проблеми економіки. - 2012. - № 4. - С.90-93.

11. Панасенко І. О. Житлово-комунальне господарство як об’єкт державного регулювання / Панасенко І. О. // Теорія та практика державного управління. - 2013. - Вип. 3 (42). - С. 3-11.

12. Про житлово-комунальні послуги : Закон України від 24 черв. 2004 р. № 1875-IV : за станом на 11 черв. 2017 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1875-15.

13. Салуквадзе І. М. Споживчий ринок житлово-комунальних послуг: регіональний аспект / Салуквадзе І. М. // Молодий вчений. - 2015. - № 2 (17). - С. 37-40.

14. Философия: Энциклопедический словарь [ред. – упоряд . А. А. Ивин]. – М. : Гардарики., 2004 – 138 с.

 

References.

1. Bekker H. (2008), Chelovecheskoe povedenie: ekonomicheskiy podhod [Human Behavior: An Economic Approach], HUVSHЕ,  Moskva, UK.

2. Volokh Y.A. (2014) “Interaction of the main participants of the market of housing and communal services”, Tvorchestvo molodyih uchenyih, vol. 3, pp. 87 – 89.

3. Hutsul Ia.V. (2014), “Problems of state regulation of development of enterprises of housing and communal services of the city”, Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii, vol. 1 (11), pp. 11 – 20.

4. Degtyareva I. V., Zaynutdinova L. R. (2006), “Economic interests of the state as a participant of corporate relations and ways of their realization”, Vestnik UGATU, vol. 2 (18). pp. 33 – 45.

5. Didenko O. (2013), “Theoretical study of scientific and methodological approaches to the study of the essence of the concept “Economic Interest”, Demokratychne vriaduvannia: Naukovyi visnyk LRIDU NADU: Elektronne fakhove vydannia, vol. 12, available at: http://lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik12/fail/Didenko.pdf  (Accessed 15 Aug 2017).

6. Dovbenko M. (2009), Kryza ekonomiky – ne kryza nauky [The economic crisis is not a crisis of science], Ts “Akademiia”, Kyiv, Ukraine.

7. Bazylevych V.D. (2008), Ekonomichna teoriia: Politekonomiia [Economic theory: Political economy], 7 rd ed, Znannia-Pres, Kyiv, Ukraine.

8. Matseliukh N. P. (2014), Istoriia ekonomiky ta ekonomichnoi dumky. Politychna ekonomiia. Mikroekonomika. Makroekonomika [History of Economics and Economic Thought. Political Economy. Microeconomics. Macroeconomics], 2nd ed, Tsentr uchbovoi literatury, Kyiv, Ukraine.

9. Bilovskyi O.A. (2013), Napriamy reformuvannia derzhavnoi zhytlovoi polityky Ukrainy [Areas of reform of the state housing policy of Ukraine], NISD, Kyiv, Ukraine.

10. Oksenenko S. P. (2012), “Features of functioning of the sphere of housing and communal services of Ukraine”, Problemy ekonomiky, vol. 4, pp. 90-93.

11. Panasenko I. O. (2013), “Housing and communal services as an object of state regulation”, Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, vol. 3, pp. 3-11.

12. The Verkhovna Rada of Ukraine (2004), The Law of Ukraine “About housing and communal services”, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 (Accessed 15 August 2017).

13. Salukvadze I. M. (2015) “Consumer market of housing and communal services: a regional aspect”, Molodyi vchenyi, vol. 2 (17), pp. 37-40.

14. Ivin A. A. (2004), Filosofiya: Entsiklopedicheskiy slovar [Philosophy: An Encyclopedic Dictionary], Gardariki, Moskva, UK

 

Стаття надійшла до редакції 18.08.2017 р.