УДК 341.16:379.85

 

Є. В. Козловський,

кандидат наук з державного управління, доцент кафедри міжнародного туризму

Київського національного університету культури і мистецтв

Н. В. Булгакова,

викладач кафедри міжнародного туризму

Київського національного університету культури і мистецтв

 

Основні напрями діяльності Всесвітньої туристичної організації як спеціалізованої установи ООН

 

Yevhen Kozlovsky,

PhD in Public Administration, Associate Professor,Assistant Professor of the Dept. of International Tourism,

Kyiv National University of Culture and Arts

Nataliya Bulgakova,

Assistant of the Dept. of International Tourism,

Kyiv National University of Culture and Arts

 

The main activities of the World Tourism Organization as a specialized agency of the United Nations

 

У статті розглянуто етапи створення, структура управління, основні напрями діяльності та перспективи подальшого розвитку Всесвітньої туристичної організації. Визначено напрями ефективного співробітництва ЮНВТО та спеціалізованих органів та установ ООН з метою визнання міжнародного туризму істотним фактором сприяння економічному зростанню та сталому розвитку. Встановлено, що важливими напрямами діяльності ЮНВТО є спрощення туристичних обмінів і формальностей, а також узгодження законодавчого порядку регулювання туризму за надзвичайних обставин. Особливу увагу приділено функціям спеціальних комітетів, які створені для розробки рекомендацій з управління програмами роботи організації. Запропоновано шляхи вирішення проблем розвитку туризму в Україні відповідно до тенденцій світового туристичного ринку та передових надбань найбільш розвинутих туристичних держав світу.

 

The article explored the stages of creation, management structure, basic ways of activity and the visions of further development of the World Tourism Organization. It was determined the guidelines of the effective cooperation of the UNWTO and the UN specialized agencies and organizations in order to identify international tourism as the significant factor in promoting economic growth and sustainable development. It was found that the important point of the UNWTO is to simplify tourism exchanges and formalities, as well as the harmonization of tourism legislation under extraordinary circumstances. Particular attention was given to the functions of special committees which had been created to develop the recommendations for the organizational program management. It was proposed the ways of solving the problems of tourism development in Ukraine in accordance with the trends of the global tourism market and the innovative achievements of the most progressive tourism destination.

 

Ключові слова: Всесвітня туристична організація, сталий розвиток туризму, міжнародні туристичні організації, міжнародне співробітництво, міжнародний туризм, державна туристична політика.

 

Keywords: World Tourism Organization, sustainable tourism, international tourism organizations, international cooperation, international tourism, national tourism policy.

 

 

Постановка проблеми. Динамічний розвиток індустрії туризму в другій половині ХХ століття, інтенсивне зростання обсягів і розширення кордонів міжнародного туризму, вихід його на позиції провідної галузі світової економіки зумовили необхідність створення міжнародних туристичних організацій з метою упорядкування та регулювання туристичної діяльності у різних державах. За цей період склалася ціла система організацій різного рівня та компетенцій.

Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) – спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй та провідна міжнародна організація у сфері туризму, яка відіграє вирішальну роль у розвитку та пропаганді сталого і доступного туризму, покликаного сприяти економічному піднесенню різних країн світу, міжнародному взаєморозумінню, миру, добробуту, взаємоповазі, а також реалізації основних прав і свобод громадян незалежно від національності, статі, мови та релігії.

На сучасному етапі розвитку вітчизняного туризму ЮНВТО для України – це насамперед джерело всеосяжного комплексу рекомендацій зі створення інфраструктури цивілізованого туристичного ринку, приклад міжнародного досвіду формування стандартів якості надання туристичних послуг і забезпечення безпеки туристів. Отже, дослідження основних напрямів діяльності Всесвітньої туристичної організації як спеціалізованої установи ООН є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній науці діяльність міжнародних туристичних організацій досліджувалась фрагментарно у працях таких вчених як М.Б. Біржаков, Ю.Е. Бусалов, В.П. Вахмістров, С.В. Вовк, М.І. Волошин, В.Ю. Воскресенський, О.В. Капрусь, Г.А. Папірян, В.С. Сенін, I.Ю. Тарасова, Т.І. Ткаченко, А.Д. Чудновський та ін. Слід констатувати, що комплексних досліджень організаційної структури управління та основних напрямів діяльності ЮНВТО з метою ефективного використання потенціалу даної організації для підвищення політичної та економічної стабільності, підняття престижу держави вченими майже не проводилося.

Мета статті полягає у визначені організаційної структури управління, основних напрямів діяльності та перспектив подальшого розвитку Всесвітньої туристичної організації, розробка на цій основі рекомендацій щодо вироблення програми дій, спрямованих на зміцнення позитивного іміджу нашої держави на міжнародній арені та зростання її туристичної привабливості.

Виклад основного матеріалу. Історія створення Всесвітньої туристичної організації розпочалася ще у 1925 p., коли в Гаазі (Нідерланди) був скликаний Міжнародний конгрес офіційних туристичних асоціацій. У 1934 р. цей заклад змінив свою назву на Міжнародний союз офіційних організацій з пропаганди туризму (МСООПТ), а після Другої світової війни (1947 р.) його було перетворено у Міжнародний союз офіційних туристичних організацій (МСОТО) з штаб-квартирою у Женеві (Швейцарія). МСОТО на той час виконував функцію технічної неурядової організації [1, с. 82].

У 1967 р. держави-члени МСОТО запропонували перетворити його на спеціальний міжурядовий орган, уповноважений на світовому рівні вирішувати усі нагальні питання, пов’язані з розвитком міжнародного туризму. В 1969 р. Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято відповідну резолюцію щодо провідної ролі, яку повинен відігравати трансформований Міжнародний союз офіційних туристичних організацій в рамках системи ООН.

На виконання цієї резолюції у травні 1975 р. в Мадриді (Іспанія) МСОТО було реорганізовано у Всесвітню туристичну організацію. Секретаріат ВТО на запрошення іспанського уряду, розташувався у столиці цієї країни. У 1976 р. Всесвітня туристична організація отримала статус Виконавчої агенції Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), а у грудні 2003 р. – спеціалізованої установи ООН [2].

Члени ЮНВТО поділяються на наступні три категорії: дійсні члени, асоційовані члени та члени, що приєдналися. Статус дійсного члена доступний для всіх суверенних держав. Статус асоційованого члена надається територіям, які не мають право реалізації своїх зовнішніх відносин. Території можуть стати асоційованими членами, якщо їх кандидатури попередньо схвалені урядом держави, до якої вони належать. Членами, що приєдналися можуть бути підприємства, установи та заклади, які безпосередньо працюють у сфері туризму або у суміжних галузях. До них належать туроператори, авіакомпанії, транспортні підприємства, готелі, ресторани, банківські установи, страхові компанії, консультаційні центри [3, с. 238].

Керівними органами Всесвітньої туристичної організації є: Генеральна Асамблея, Виконавча Рада, Регіональні комісії, Комітети та Секретаріат.

Найвищий орган ЮНВТО – Генеральна Асамблея – збирається один раз на два роки для обговорення бюджету і програми діяльності організації. Генеральна Асамблея складається з делегатів країн-членів ЮНВТО, які мають право постійного голосу. Під час голосування кожен дійсний член має один голос. Рішення з усіх питань ухвалюють переважно більшістю голосів присутніх дійсних членів. Асоційовані члени, а також члени, що приєдналися та представники інших міжнародних туристичних організацій беруть участь у роботі Генеральної Асамблеї у якості спостерігачів (без права голосу). Раз на чотири роки члени Генеральної Асамблеї (за пропозицією Виконавчої Ради) обирають Генерального секретаря ЮНВТО [5, с. 61].

Генеральною Асамблеєю створено шість постійних Регіональних комісій: для Європи, Африки, Північної та Південної Америки, Східної Азії та Тихоокеанського регіону, Близького Сходу, Південної Азії. Регіональні комісії виконують поточні завдання щодо реалізації рекомендацій Генеральної Асамблеї у межах відповідних регіонів. Вони проводять свої засідання не менше одного разу на рік та складаються з усіх дійсних і асоційованих членів відповідного регіону світу.

Регіональні комісії забезпечують наступну роботу: зустрічаються з керівниками туристичної галузі країн кожного регіону для обговорення актуальних питань та вироблення рішень; забезпечують контакти між туристичними відомствами і організаціями, що фінансують розробки цільових проектів розвитку туризму; представляють організацію на туристичних заходах національного та регіонального рівня; влаштовують національні семінари з тематики, що викликає інтерес для тієї або іншої країни; допомагають налагоджувати ефективні контакти між туристичним бізнесом і органами державної влади; проводять регіональні конференції з метою обміну досвідом та визначення спільних для вирішення завдань [5, с. 62].

У період між сесіями Генеральної Асамблеї функціонує Виконавча Рада – керівний орган ЮНВТО, що відповідає за виконання організацією своєї програми діяльності згідно встановленого бюджету. Цей орган складається з членів, які обираються Генеральною Асамблеєю з розрахунку одне місце у Раді на п’ять дійсних членів. Під час виборів керуються правилами, затвердженими Генеральною Асамблею та принципом справедливого і рівного географічного розподілу. Іспанія як країна, де розташована штаб-квартира ЮНВТО, має одне постійне місце у Виконавчій Раді. Термін повноважень членів – чотири роки, однак, кожні два роки половина членів Виконавчої Ради переобираються. Асоційовані члени, а також члени, що приєдналися, беруть участь у роботі цього органу ЮНВТО тільки на правах спостерігачів. Виконавча Рада проводить свої засідання двічі на рік. Зі складу членів Виконавчої Ради щороку обираються голова та два його заступники [4, с. 46].

Секретаріат, яким керує Генеральний секретар, має у своєму складі понад 100 співробітників, що працюють на відповідних посадах у штаб-квартирі ЮНВТО у Мадриді. Генеральний секретар забезпечує юридичне представництво ЮНВТО, виконує вказівки Генеральної Асамблеї та Виконавчої Ради, а також звітує про діяльність, адміністративні рахунки, проект загальної програми роботи організації та бюджетні поправки. Генеральному секретарю допомагають його заступники – виконавчі директори за різними напрямами роботи. Генеральним секретарем Всесвітньої туристичної організації з січня 2010 р. є Талеб Ріфаї [2].

Персонал Секретаріату призначається Генеральним секретарем за правилами, що визначаються Генеральною Асамблеєю. Співробітники відповідають за реалізацію програми роботи та виконання завдань, які встановлені членами ЮНВТО. Генеральний секретар і персонал Секретаріату діють в межах своїх посадових інструкцій та відповідальні тільки перед організацією.

У ЮНВТО існують спеціальні комітети, які створені для розробки рекомендацій з управління програмами роботи організації. Це – Всесвітній комітет з етики туризму, Комітет зі сталого розвитку туризму, Комітет з дослідження ринку та конкуренції, Комітет зі статистики та допоміжного рахунку в туризмі, Комітет з програми та бюджету та Комітет з розгляду заявок на членство [2].

Всесвітній комітет з етики туризму. Всесвітній комітет з етики туризму має три головні цілі: пропаганда та поширення Глобального етичного кодексу туризму; оцінка та моніторинг його реалізації в різних країнах; виконання функцій контролюючого органу під час врегулювання суперечок, що виникають у процесі застосування або тлумачення цього документу.

Комітет обговорює широкий спектр етичних проблем, з якими стикається індустрія туризму, та викладає власну позицію по кожній з них. Деякі з найважливіших тем, розглянутих Комітетом з моменту його створення, включають наступні питання: солідарність суб’єктів туристичної діяльності у випадку стихійних лих і надзвичайних ситуацій, обмеження у пересуванні для ВІЛ-інфікованих осіб, доступність туризму для інвалідів, захист дітей від будь-яких форм експлуатації під час туристичної діяльності, розширення економічних прав і можливостей жінок за допомогою туризму.

Крім цього, Комітетом розглядаються етичні аспекти впливу глобальної економічної кризи, а також епідемії грипу на індустрію туризму. Слід згадати, що поряд з механізмом примирення індивідуальним учасникам була надана можливість консультуватися з конкретних етичних питань, безпосередньо пов’язаних з туристичною діяльністю.

За власною ініціативою Всесвітній комітет з етики туризму опублікував низку роз’яснень, порад і рекомендацій щодо вирішення конкретних проблем етичного або морального характеру, які становлять інтерес для туристичного співтовариства. Найбільш значущі з вже опублікованих документів стосуються подорожей для представників преси, а також надлишкового бронювання та розподілу коштів за обслуговування у приймаючому секторі.

Згідно із домовленістю, досягнутою у листопаді 2008 р. між урядом Італії та Всесвітньою туристичною організацією, у Римі був створений постійний секретаріат Всесвітнього комітету з етики туризму. Його місія полягає у пропагуванні Глобального етичного кодексу туризму та сприянні процесу застосування етичних принципів серед країн-членів ЮНВТО [4, с. 47].

Комітет зі сталого розвитку туризму. За визначенням ЮНВТО, сталий туризм – це туристична діяльність, за якої управління всіма ресурсами проходить таким чином, що задовольняються економічні, соціальні, естетичні потреби людства, але при цьому обов’язково зберігаються культурна складова, екологічні процеси, біологічне різноманіття та системи життєдіяльності.

Продукція сталого туризму створюється і споживається без шкоди місцевому середовищу, суспільству, культурі, отже вона приносить користь всім суб’єктам туристичної діяльності. Ті види туризму, які мають високий сумарний позитивний ефект з погляду екології, економіки та соціального розвитку, є найбільш сталими.

Ідея сталого розвитку була офіційно проголошена на Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку, яка відбулася у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) з 3 по 14 червня 1992 р. На цій конференції глави урядів і лідери 182 країн світу затвердили підсумковий програмний документ “Порядок денний на XXI століття” (Agenda 21) – важливе історичне рішення про зміну курсу розвитку усього світового співтовариства.

Туризм як окремий розділ не був включений у цей важливий документ, однак його вплив на соціально-економічний розвиток країн світу, збереження навколишнього середовища, культурної та природної спадщини став важливою передумовою розробки і прийняття Всесвітньою туристичною організацією у 1995 р. “Порядку денного на XXI століття для індустрії подорожей та туризму” (Agenda 21 for Travel and Tourism Industry).

Зокрема, у ньому вказувалося, що наприкінці ХХ ст. накопичено багато свідчень надлишкового відвідування туристами певних територій, існують приклади втрати деякими курортами їх колишньої слави, зустрічаються випадки знищення місцевої культури, суттєві транспортні проблеми, зростає опір місцевого населення збільшенню туристичних потоків. Незважаючи на ці факти, туристична галузь сприяє покращенню екологічної та соціально-економічної ситуації, використовуючи для цього культуру сталого розвитку. Мета останньої полягає в тому, щоб замінити культуру інтенсивного споживання культурою розумного зростання, врівноважити економічні та екологічні фактори розвитку, знайти спільні інтереси туристів і місцевого населення, розділити отриману вигоду між всіма членами суспільства, у першу чергу серед найбідніших категорій населення.

У документі наводиться конкретна програма дій органів державного управління та підприємств сфери туризму зі створення умов для сталого розвитку. Підкреслюється також важлива роль співробітництва між владою, галузями економіки, туристичними організаціями. Стабільність у туризмі трактується як позитивний загальний баланс екологічних, соціально-культурних і економічних інтересів [4, с. 48].

Комітет зі статистики та допоміжного рахунку в туризмі. Метою діяльності Комітету є розробка рекомендацій щодо збору та аналізу статистичних даних з міжнародного та національного туризму, а також обґрунтування економічного впливу туристичної діяльності на світовий розвиток через перевірені факти та цифри.

Статистична інформація є вкрай необхідною для ефективної роботи виробників туристичних послуг, міжнародних урядових та недержавних організацій, органів місцевого самоврядування, національних туристичних адміністрацій тощо. Кожен напрям туристичної статистики призначений для конкретного користувача інформації, що й визначає її зміст, обсяг, форми та періодичність видання. Статистичні відомості необхідні також для аналізу туристичного ринку, складання бізнес-планів, аудиторської перевірки і проектного аналізу, здійснення наукових досліджень. Якість виконання усіх зазначених завдань багато у чому залежить від повноти та об’єктивності статистичних даних. У всіх розвинених країнах світу – обліку, обробці, узагальненню та публікації статистичних матеріалів приділяється велика увага.

В останні роки міжнародний туризм став важливим сектором економіки завдяки зростанню його частки у ВВП країн, а також впливу на розвиток інфраструктури і багатьох сфер господарської діяльності. Щоб зрозуміти яку роль відіграє міжнародний туризм у економіці країни, слід обов’язково вивчити такі важливі показники як, наприклад: кількість іноземних туристів, витрати іноземних туристів, доходи від іноземного туризму, доходи від міжнародних пасажирських транспортних перевезень тощо.

Допоміжний рахунок туризму (ДРТ) – це метод оцінки ролі туризму в економіці, який заснований на зборі та аналізі величезної кількості статистичних даних, які раніше не бралися до уваги під час оцінки міжнародного туризму та його внеску в економіку кожної країни. Після схвалення рекомендованих методологічних основ на XXXI сесії Статистичної комісії ООН у 2000 р. ДРТ став повноцінним статистичним інструментом для оцінки економічного значення туризму.

Головна ідея ДРТ – детальний аналіз попиту на товари і послуги, які прямо або опосередковано залежать від рівня розвитку туризму в країні, а також вимір цього попиту. За допомогою допоміжного рахунку визначають: внесок туризму у ВВП, місце туризму серед інших секторів економіки, кількість робочих місць у туристичному секторі, обсяги інвестицій у туризм, податкові надходження від туризму, структуру туристичного попиту, структуру туристичного споживання, вплив туризму на платіжний баланс [4, с. 49].

Комітет з дослідження ринку та конкуренції. Мета діяльності Комітету полягає у постійному інформуванні світового співтовариства про стан світового туризму, а також забезпеченні урядів країн-членів ЮНВТО статистичними даними для прогнозування діяльності на туристичному ринку. Виходячи з цього, ЮНВТО щорічно проводить заходи, на яких обговорюються наступні питання: визначення тенденцій розвитку туристичного ринку, короткострокове та довгострокове прогнозування, аналіз світових ринків виїзного туризму, дослідження окремих ринкових сегментів.

Щорічна серія доповідей “Тенденції туристичного ринку” надає своєчасний і всеосяжний аналіз підсумків розвитку туризму в усьому світі. Ці публікації дозволяють туристичним адміністраціям країн-членів ЮНВТО порівнювати результати своєї діяльності з результатами інших країн регіону шляхом аналізу кількості туристичних прибуттів, надходжень від туризму та основних факторів, що впливають на розвиток туризму. Особлива увага приділяється дослідженню спеціальних видів туризму (екологічний туризм, лікувально-оздоровчий туризм, спортивний туризм, круїзний туризм, діловий туризм), а також окремим сегментам туристичного ринку (молодіжний туризм, сімейний туризм, туризм для осіб похилого віку, туризм для осіб з обмеженими фізичними можливостями).

У виданні “Туризм – панорама 2020” наведені прогнози розвитку міжнародного туризму, а також певних сегментів туристичного ринку по всіх регіонах світу до 2020 р. Видання спирається на статистичні дані, отримані від національних туристичних адміністрацій країн-членів ЮНВТО, а також на підсумки інтерв’ю з провідними фахівцями щодо найближчого майбутнього туристичної галузі. Відповідно до прогнозів експертів, кількість міжнародних прибуттів у світі щорічно зростатиме на 4%.

ЮНВТО надає велику кількість інформації з програмної діяльності за допомогою веб-сайту в Інтернеті (http://www.unwto.org), а також через власні інформаційні стенди на найбільших міжнародних туристичних виставках: FITUR (Мадрид, Іспанія); ITB (Берлін, Німеччина); MITT (Москва, Росія); WTM (Лондон, Великобританія). Популярний та повністю оновлений у 2010 р. веб-сайт ЮНВТО доступний англійською, французькою, іспанською, російською та арабською мовами. Зручна домашня сторінка повідомляє останні новини, а доступні посилання надають інформацію про всі заходи та продукти організації. Користувачі мають доступ до основних статистичних даних, програм конференцій і семінарів, календаря туристичних подій, детальної інформації про спеціальні програми тощо [4, с. 50].

Комітет з програми та бюджету. Метою діяльності Комітету є вивчення проблем, пов’язаних із виконанням програми роботи організації та попереднім дослідженням бюджетно-фінансових питань для підготовки рекомендацій Виконавчій Раді ЮНВТО.

На жаль, в умовах проведення впродовж останніх років політики нульового номінального росту бюджету організації, Комітету слід ще більше оптимізувати витрати для виконання своєї програми. І хоча дотепер ЮНВТО добре справлялася з цією проблемою, продовження такої політики може поставити під загрозу результати або якість виконання завдань. У цьому зв’язку активізуються дії з мобілізації позабюджетних фондів для здійснення діяльності у сфері технічного співробітництва та реалізації інших програм.

Комітет із вдячністю відзначає зусилля переважної більшості країн-членів ЮНВТО щодо виконання своїх фінансових зобов’язань, зокрема для погашення накопичених заборгованостей, особливо у теперішній економічній ситуації. Без постійного надходження коштів, що надаються членами ЮНВТО, організація нормально функціонувати не зможе [2].

Комітет з розгляду заявок на членство. Метою діяльності Комітету є розгляд заявок на членство в організації та підготовка відповідних рекомендацій Виконавчій Раді ЮНВТО. Згідно з положеннями статуту, держави можуть стати дійсними членами, якщо їх кандидатури схвалені Генеральною Асамблеєю двома третинами голосів присутніх дійсних членів. Територія може стати асоційованим членом, якщо її кандидатура попередньо схвалена державою, що несе відповідальність за зовнішні відносини цієї території та яка від її імені заявить, що ця територія схвалює статут ЮНВТО та згодна прийняти на себе обов’язки асоційованого члена.

Кандидатура повинна бути затверджена Генеральною Асамблеєю двома третинами голосів присутніх дійсних членів. Міжнародні урядові та громадські організації, а також туристичні підприємства, діяльність яких узгоджується з цілями ЮНВТО, можуть стати членами, що приєдналися лише, якщо заява про їх прийняття подана Генеральному секретарю ЮНВТО у письмовій формі та схвалена Генеральною Асамблеєю двома третинами голосів присутніх дійсних членів [2].

З самого початку свого функціонування ЮНВТО підтримує ефективне співробітництво з спеціалізованими органами та установами ООН. Організація розвиває ділові стосунки із Програмою розвитку ООН, а також бере участь у її роботі у якості виконавчого агентства. Головна мета такої діяльності полягає у визнанні міжнародного туризму істотним фактором сприяння економічному зростанню та сталому розвитку. Важливими напрямами діяльності ЮНВТО є спрощення туристичних обмінів і формальностей, а також визначення та узгодження законодавчого порядку регулювання туризму за надзвичайних обставин (військових конфліктів, революцій, епідемій, стихійних лих тощо).

У своїй діяльності з питань торгівлі туристичними послугами ЮНВТО співпрацює з Світовою організацією торгівлі (СОТ) та Конференцією ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). Завдання ЮНВТО полягає в узгодженні правил і положень Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС) з процесом лібералізації торгівлі туристичними послугами задля надання допомоги країнам-членам організації у прийнятті та проведенні грамотної торговельної політики та забезпечення внеску туристичної індустрії у сталий розвиток туризму, особливо у найменш розвинених країнах світу.

Висновки і рекомендації. Як спеціалізована установа ООН Всесвітня туристична організація виконує багато функцій: по-перше, вона діє відповідно до програмних цілей ООН щодо забезпечення сталого розвитку (в економічній, соціальній, культурній та гуманітарній сферах), подолання бідності, забезпечення миру в усьому світі; по-друге, вона вирішує свої специфічні завдання з налагодження міжнародного співробітництва у сфері туризму, формування його правової бази, забезпечення доступності та безпеки туризму, екологічного добробуту, уніфікації якості туристичних послуг тощо.

Входження організації у систему ООН надає їй великі можливості з просування ідеї сталого розвитку туризму, активізації туристичного, історико-культурного потенціалу країн-членів. Але оперативність і самостійність ЮНВТО у виборі засобів реагування на ту чи іншу ситуацію обмежені. Так, офіційний статус і великий діапазон здійснюваних ЮНВТО планових заходів не дозволяють їй швидко реагувати на “позаштатні” ситуації.

Передумовою подальшого розвитку туризму в Україні відповідно до тенденцій світового туристичного ринку є залучення до міжнародної законодавчої та нормативно-правової бази туризму, передових надбань найбільш розвинутих туристичних держав світу, упровадження стандартів якості туристичного обслуговування, прогресивних технологій, передових систем і методів підготовки та підвищення кваліфікації туристичних кадрів, використання можливостей світового інформаційного простору, наукових досліджень тощо.

Пріоритетом для нашої держави повинна стати концепція сталого розвитку туризму. Її реалізація неможлива без участі держави, яка є ключовим учасником туристичної діяльності. В умовах сучасного глобалізованого світу усунення держави від підтримки, регулювання та контролю туристичного ринку, відмова від свідомого та цілеспрямованого використання туризму в інтересах зміцнення міжнародного престижу, можливості та вигоди туризму можуть бути використані силами, що протидіють державі, наприклад, для політичної дестабілізації у провідних туристичних центрах, просування серед туристів або місцевого населення націоналістичної та фашистської ідеології, формування екстремістських настроїв тощо.

 

Література.

1. Вовк С. В. Всесвітня туристична організація як глобальний форум у сфері туристичної політики // Економічний аналіз : зб. наук. праць. – 2014. – Том 18. – № 2. – С. 81-86.

2. Всесвітня туристична організація. Офіційний сайт. – Режим доступу : http://www.unwto.org. – Назва з екрана.

3. Капрусь О. В. Діяльність Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО) в системі Організації Об’єднаних Націй / О. В. Капрусь // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Філософія. Соціологія. Політологія. – 2012. – Т. 20, вип. 22(3). – С. 236-240.

4. Козловський Є. В. Правове регулювання туристичної діяльності : навч. посіб. / Є. В. Козловський. – Київ : “Центр учбової лiтератури”, 2015. – 272 с.

5. Тарасова И. Ю. Всемирная туристская организация и ее роль в международном туристическом движении / И. Ю. Тарасова // Дипломат. служба. – 2011. – № 4. – С. 60-64.

 

References.

1. Vovk, S. V. (2014), “World Tourism Organization as a global forum in the field of tourism policy”, Ekonomichnyj analiz: zb. nauk. prats', T. 18, vol. 2, pp. 81-86.

2. The official site of World Tourism Organization (2017), available at: http://www.unwto.org (Accessed 12 February 2017)

3. Kaprus', O. V. (2012), “Activities of the World Tourism Organization (UNWTO) at the United Nations”, Visnyk Dnipropetrovs'koho universytetu. Seriia: Filosofiia. Sotsiolohiia. Politolohiia, T. 20, vol. 22(3), pp. 236-240.

4. Kozlovs'kyj, Ye. V. (2015), Pravove rehuliuvannia turystychnoi diial'nosti: navch. posib. [Legal regulation of tourism activities: Tutorial], Kyiv, Tsentr uchbovoi literatury, 272 p.

5. Tarasova, Y. Yu. (2011), “World Tourism Organization and its role in the international tourism movement”, Dyplomat. sluzhba, vol. 4, pp. 60-64.

 

Стаття надійшла до редакції 12.02.2017 р.