English • На русском
Електронний журнал «Державне управління: удосконалення та розвиток» включено до переліку наукових фахових видань України з питань державного управління (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1643)
Державне управління: удосконалення та розвиток № 10, 2016
УДК 354.21
С. М. Аксюков,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного права
Міжрегіональної академії управління персоналом, м. Київ
ОПТИМІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ДО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
S. M Aksyukov,
PhD, assistant professor of administrative law,
Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv
OPTIMIZATION OF THE TAX SYSTEM UKRAINE ON THE PATH TO ECONOMIC DEVELOPMENT
У науковій праці представлено авторське бачення шляхів оптимізації податкового законодавства України, що базуються на досвіді провідних країн світу. Здійснено порівняння особливостей функціонування податкових систем у міжнародному просторі. Висвітлено недоліки вітчизняного податкового законодавства. Розглянуто можливі шляхи їх усунення.
In scientific work presents the author's vision of optimizing the tax legislation of Ukraine, based on the experience of foreign countries. Comparison of the functioning tax systems in the international space. Deals with the shortcomings of the domestic tax laws. The possible ways to address them.
Ключові слова: податкове законодавство, фіскальна політика, економічний потенціал, податковий тиск, соціально-економічний розвиток, вдосконалення.
Keywords: tax legislation, fiscal policy, economic potential, safety, improvement.
Постановка проблеми. Складні часи для української економіки викликані зовнішніми агресіями, воєнними подіями, наслідками економічних криз, неефективним управлінням активами держави, високим рівнем корупції обумовлюють необхідність оптимізації податкової системи та створення умов для виходу країни на більш високий економічний рівень. Одним із найефективніших інструментів регулювання темпів економічного зростання виступає податкова політика, яка потребує в цей нелегкий час для держави кардинального перезавантаження. Тому на сьогоднішній день гостро стоїть питання оптимізації податкової системи та приведення її до рівня розвинених країн світу. Форма податкового стимулювання в багатьох країнах, зокрема у США завжди розглядалась як маркетинговий крок з боку держави направлений на збільшення платників податків, а не на величину податків, що спостерігається в Україні. Тому на сьогоднішній день гостро стоїть питання виведення економіки із тіні шляхом податкового стимулювання суб’єктів господарської діяльності, частина яких постійно намагається зменшити податкове навантаження власноруч, посилаючись занадто високі податки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний вклад у розвиток податкової системи України внесли такі вчені як: Т. Калінеску [4], А. Соколовської [17], Н. Лоханова [8], В. Савченко [14], М. Степура [18], О. Тимченко [22], О. Жукевич [3], Ю. Панура [13], Т. Куценко [7], В. Мартиненко [10], М. Свердан [15], О. Малишкіна [9], та ін.
Достатню кількість наукових праць присвячених проблемам податкового навантаження було опубліковано наступними дослідниками: І. Білоус [1], Г. Даценко [2], Н. Коркун [5], О. Короткевич [6], В. Стіпахно [19], та ін.
Метою статті є аналіз та узагальнення міжнародного досвіду проведення податкової політики у розрізі із соціально-економічними показниками, а також визначення шляхів оптимізації податкової системи в Україні.
Виклад основного матеріалу
Податки є основним джерелом доходу державного бюджету України. Відповідно сама політика країни у сфері оподаткування характеризує ступінь розпорядження своїм багатством суб’єктів господарювання. З іншого боку високе податкове навантаження може збільшити надходження до бюджету країни, зменшивши доходи підприємств. Тому основною задачею в створенні умов для підтримання певного балансу можна вважати оптимізацію податкової системи, яка включає в себе ряд заходів з виявлення основних потреб приватного сектору, розвиток якого характеризує накопичення економічного потенціалу країни, а також заходів із збільшення надходжень до бюджету направлених на покращення життя населення.
Оцінка сукупного податкового навантаження на економіки різних країн проводиться, багатьма організаціями. Серед них можна виділити такі, як The Heritage Foundation [21], PARIS21 [16], IISS [11].
Основним показником, що відображає податкове навантаження можна виділити відносний показник, який представлений у вигляді відношення податкових виплат бізнесу і населення до ВВП. Різниця в методиках розрахунку податкового навантаження може полягати у частці доходів, які змушені віддавати суб’єкти господарювання, а також у системі вирішення питань пенсійного забезпечення, освіти і охорони здоров'я.
Згідно з даними The Heritage Foundation [21] за 2013 р. податкове навантаження у США склало 24,8%, середній рівень серед країн БРІКС 21,8%, в країнах ЄС 34,1%. Останній показник найвищий, що обумовлено значними відмінностями між державами ЄС. Наприклад, в Литві 16,5%, Болгарії 19,9% і Хорватії 21,4% виплати порівняно низькі, тоді як економічні агенти Бельгії 43,8%, Швеції 45,8% і Данії 48,2% несуть найбільший тягар податкових виплат.
Така статистика дає уявлення про вимоги до податкової політики в досліджуваних країнах лише фрагментарно, оскільки для оцінювання рівня податкового навантаження на бізнес використовується досить розширена інформаційна база. Тому можна скористатися результатами дослідження Світового Банку, а також провести порівняльний аналіз податкових ставок.
Враховуючи правила кожної країни фахівці Світового Банку визначають обсяг податків і обов'язкових відрахувань, які потрібно платити певному суб’єкту господарювання. Потім для визначення податкового навантаження отримана сума ділиться на виручку від реалізації до оподаткування.
Дані представлені Світовим Банком за 2013 р. в табл. 1.
Таблиця 1.
Податкове навантаження на бізнес у 2013 р., % комерційного прибутку, [21]
Країна |
Податкове навантаження
|
У тому числі |
||
Податок на прибуток |
Соціальне страхування |
Інші податки |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Хорватія |
19,8 |
0,0 |
17,9 |
1,9 |
Люксембург |
20,7 |
4,1 |
16,0 |
0,5 |
Кіпр |
22,5 |
9,1 |
12,0 |
1,4 |
Ірландія |
25,7 |
12,3 |
12,1 |
1,3 |
Данія |
27,0 |
20,3 |
3,6 |
3,1 |
Болгарія |
27,7 |
4,9 |
20,2 |
2,6 |
ПАР |
30,1 |
21,9 |
4,1 |
4,2 |
Словенія |
32,5 |
12,9 |
18,2 |
1,4 |
Великобританія |
34,0 |
21,6 |
10,6 |
1,7 |
Латвія |
35,9 |
4,9 |
27,3 |
3,7 |
Нідерланди |
39,3 |
20,8 |
18,2 |
0,3 |
Фінляндія |
39,8 |
14,1 |
24,5 |
1,2 |
Мальта |
41,0 |
29,7 |
10,7 |
0,5 |
Польща |
41,6 |
14,1 |
26,0 |
1,5 |
ЄС |
42,0 |
12,7 |
27,5 |
1,7 |
Португалія |
42,3 |
15,1 |
26,7 |
0,5 |
Румунія |
42,9 |
10,3 |
31,5 |
1,1 |
Литва |
43,1 |
6,0 |
35,2 |
1,9 |
Греція |
44,0 |
11,2 |
32,0 |
0,7 |
США |
46,3 |
27,9 |
9,9 |
8,4 |
Словаччина |
47,2 |
7,0 |
39,6 |
0,6 |
Чехія |
48,1 |
7,7 |
38,4 |
2,0 |
Естонія |
49,4 |
8,1 |
39,4 |
2,0 |
Німеччина |
49,4 |
23,0 |
21,8 |
4,6 |
Угорщина |
49,7 |
11,6 |
34,6 |
3,5 |
Росія |
50,7 |
8,0 |
36,7 |
6,1 |
Швеція |
52,0 |
16,0 |
35,5 |
0,6 |
Австрія |
52,4 |
15,3 |
34,7 |
2,4 |
БРІКС |
55,1 |
17,1 |
30,1 |
8,0 |
Бельгія |
57,5 |
6,4 |
50,3 |
0,7 |
Іспанія |
58,6 |
21,2 |
36,8 |
0,6 |
Індія |
62,8 |
24,4 |
20,7 |
17,8 |
Китай |
63,7 |
6,2 |
49,6 |
7,9 |
Франція |
64,7 |
8,7 |
51,7 |
4,3 |
Італія |
65,8 |
20,3 |
43,4 |
2,0 |
Бразилія |
68,3 |
24,9 |
39,6 |
3,8 |
Найбільше податкове навантаження спостерігається у таких країнах як: Бразилія, Італія, Франція. Найменше в Хорватії, Люксембурзі та на Кіпрі.
Порівнюючи відповідні показники із вітчизняними за період 2008 – 2013 рр. (рис. 1) [12] можна спостерігати не високий рівень податкового навантаження, проте враховуючи зменшення обсягів реалізації комерційного сектору через несприятливі зовнішні умови цей рівень повинен бути зниженим.
Рис. 1. Динаміка зміни рівня загального податкового навантаження в Україні протягом 2008-2013 pp.
Складено автором на основі джерела: [12]
Проведення порівняльних досліджень організацією The World Economic Forum [23], показали, що податкове навантаження не повністю відображає стан розвитку економіки в цілому. Кожна країна має свої особливості, що характеризують соціальні, економічні та політичні складові (табл. 2).
Основною інформаційною базою дослідження The World Economic Forum були загальні податки на прибуток станом на 2014-2013 рр. та оцінені експертами соціально-економічні показники, де 1 найгірший показник – 7 найкращий.
Таблиця 2.
Оцінки міжнародного рейтингу конкурентоздатності країн за шкалою 1-7, [23]
Країна |
Податок, % прибутку |
Ефективність державних витрат, (бал.) |
Розтрата державних коштів, (бал.) |
Податки і стимули до інвестування, (бал.) |
Инфра- структура, (бал.) |
Здоров'я, (бал.) |
Вища освіта, (бал.) |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Хорватія |
19,8 |
2,2 |
3,3 |
2,1 |
4,7 |
6,8 |
4,7 |
Люксембург |
20,7 |
4,5 |
6,1 |
5,3 |
5,7 |
6,9 |
4,9 |
Кіпр |
22,5 |
3,4 |
4,3 |
4,4 |
4,7 |
6,9 |
5,1 |
Ірландія |
25,7 |
3,8 |
5,6 |
4,5 |
5,3 |
6,9 |
5,5 |
Данія |
27,0 |
3,8 |
6,4 |
3,2 |
5,6 |
6,9 |
5,7 |
Болгарія |
27,7 |
2,6 |
2,5 |
3,6 |
4,1 |
6,6 |
4,5 |
ПАР |
30,1 |
2,8 |
2,8 |
4,3 |
4,3 |
4,4 |
4,0 |
Словенія |
32,5 |
2,2 |
3,1 |
2,8 |
4,9 |
6,9 |
5,3 |
Великобританія |
34,0 |
3,8 |
5,6 |
4,3 |
6,0 |
6,9 |
5,5 |
Латвія |
35,9 |
3,0 |
3,3 |
3,8 |
4,6 |
6,6 |
5,1 |
Нідерланди |
39,3 |
4,3 |
5,7 |
4,6 |
6,3 |
6,9 |
6,0 |
Фінляндія |
39,8 |
4,8 |
6,3 |
3,9 |
5,6 |
6,9 |
6,2 |
Мальта |
41,0 |
3,8 |
4,1 |
4,3 |
4,9 |
6,9 |
4,9 |
Польща |
41,6 |
2,9 |
3,8 |
3,3 |
4,2 |
6,7 |
5,0 |
Португалія |
42,3 |
2,8 |
4,0 |
2,9 |
5,7 |
6,9 |
5,4 |
Румунія |
42,9 |
2,5 |
3,0 |
2,9 |
3,7 |
6,6 |
4,6 |
Литва |
43,1 |
2,8 |
3,3 |
3,1 |
4,7 |
6,6 |
5,3 |
Греція |
44,0 |
2,2 |
3,0 |
2,4 |
4,9 |
6,9 |
4,8 |
США |
46,3 |
3,1 |
4,6 |
4,1 |
5,8 |
6,8 |
5,8 |
Словаччина |
47,2 |
2,3 |
2,2 |
3,2 |
4,2 |
6,7 |
4,6 |
Чехія |
48,1 |
5,0 |
2,7 |
3,3 |
4,7 |
6,8 |
5,0 |
Німеччина |
49,4 |
4,2 |
5,3 |
4,1 |
6,1 |
6,9 |
5,6 |
Естонія |
49,4 |
4,3 |
4,7 |
4,9 |
4,8 |
6,7 |
5,5 |
Угорщина |
49,7 |
2,6 |
2,6 |
2,8 |
4,6 |
6,7 |
4,7 |
Росія |
50,7 |
2,8 |
2,7 |
3,1 |
4,8 |
6,4 |
5,0 |
Швеція |
52,0 |
4,8 |
5,5 |
4,3 |
5,5 |
6,9 |
5,6 |
Австрія |
52,4 |
3,4 |
4,6 |
3,6 |
5,8 |
6,9 |
5,6 |
Бельгія |
57,5 |
3,3 |
5,3 |
3,1 |
5,6 |
6,9 |
5,9 |
Іспанія |
58,6 |
2,5 |
2,8 |
2,9 |
6,0 |
6,9 |
5,2 |
Індія |
62,8 |
3,5 |
3,4 |
3,9 |
3,6 |
5,8 |
3,9 |
Китай |
63,7 |
4,1 |
3,9 |
4,0 |
4,7 |
6,6 |
4,4 |
Франція |
64,7 |
3,1 |
4,7 |
2,8 |
6,0 |
6,9 |
5,3 |
Італія |
65,8 |
1,9 |
2,8 |
2,0 |
5,4 |
7,0 |
4,8 |
Бразилія |
68,3 |
1,9 |
2,0 |
2,4 |
4,0 |
6,5 |
4,9 |
Так завдяки проведеному дослідженню The World Economic Forum є можливість сформувати власний рейтинг країн, який узагальнює ряд соціально-економічних показників застосувавши середньоарифметичне оцінювання, (ф-ла 1), рис. 2.
, (1)
де:
– середнє значення показника соціально-економічного розвитку країни;
пк – показник соціально-економічного розвитку країни;
n – кількість показників соціально-економічного розвитку країни.
Рис. 2. Рейтинг країн за критерієм соціально економічного розвитку
Розроблено автором на основі джерела: [23]
В свою чергу можна виділити наступну динаміку:
- країни, які мають найвищі податки (Бразилія, Індія, Румунія, ЮАР) характеризуються низькими соціально економічними показниками;
- країни, що мають податок на прибуток в межах 20-52% мають найвищі соціально економічні показники.
Отже підвищення податкового навантаження є ефективним інструментом поповнення бюджету країни, проте такі заходи є негативними для розвитку підприємництва, що в свою чергу зменшує економічний потенціал країни, який є фундаментальним для економічного зростання та лежить в основі будь яких державотворчих процесів.
Рівень податкового навантаження, як показує світовий досвід має бути визначеним у певних рамках. Відповідно перевищення або зменшення такого рівня ведуть до негативних наслідків. В Україні за останні роки податковий тиск поступово зростав (див. рис. 1), тому вважати його оптимальним складно, оскільки спостерігались значна кількість випадків ухилення від сплати податків, зростання тіньової економіки, присутність корупційної складової.
Висновки. На основі досліджень податкової політики провідних країн світу проведено порівняння показників податкового навантаження на економічних суб’єктів та показників соціально-економічного розвитку. В результаті виявлено залежність між рівнем податкового навантаження та рівнем соціально-економічного розвитку, яка характеризує низький рівень соціально-економічного розвитку в тих країнах, де податкове навантаження є високим. Можливість зменшення податкового навантаження на підприємства в Україні може бути розглянута як один із шляхів зменшення тіньової економіки, збільшення кількості господарюючих суб’єктів, створення умов посиленої відповідальності платників податків на основі принципів соціальної справедливості, залучення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку.
Література.
1. Білоус, І. В. Значення податкових важелів у системі заходів активізації розвитку вітчизняної економіки / І.В. Білоус // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2012. – № 1. – С. 127 – 130.
2. Даценко, Г.В. Податкове навантаження як критерій ефективності ведення податкової політики / Г. В. Даценко, І.В. Пічкур // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: зб. наук. праць Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції, 28 березня 2013 р. / голова ред. кол. Г.В. Блакита. – Вінниця : Центр підготовки наукових та навчально-методичних видань ВТЕІ КНТЕУ, 2013. – С. 321 – 324.
3. Жукевич О. Ефективність податкової системи України: принципи оподаткування та напрями реформування законодавчої бази / О. Жукевич // Вісник КНТЕУ. – 2009. – № 2. – С. 105–113.
4. Калінеску Т. Податкове навантаження: потреби регіону і можливості стягнення податків в умовах кризи [Текст]: монографія / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля; редкол.: д-р екон. наук Калінеску Т.В. [та ін.]; [кол. авт.]. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. – 174 с.
5. Коркуна, Н. М. Економіко-математичні методи і моделі удосконалення механізму податкового на вантаження / Н.М. Коркуна, Г.Г. Цегелик // Актуальні проблеми економіки. – 2013. – № 12. – С. 246 – 253.
6. Короткевич, О. В. Потенційні ризики зниження податкового навантаження в умовах запровадження Податкового кодексу України / О.В. Короткевич // Формування ринкових відносин в Україні. – 2012. – № 6. – С. 25 – 29.
7. Куценко Т. Ф. Бюджетно-податкова політика / Т. Ф. Куценко. – К. : КНЕУ, 2002. – 256 с.
8. Лоханова, Н. Податкове навантаження в Україні як чинник впливу на стан економічної стійкості підприємств / Н. Лоханова // Економіст. – 2012. – № 4. – С. 46 – 49.
9. Малишкін О. Облік і аудит податків і Україні: теорія, методологія, практика. Монографія / О. Малишкін. – К.: ЦУЛ, 2013. – 373 с.
10. Мартиненко В. Л. Податкова політика України та її вдосконалення з метою активізації інвестиційної діяльності / В. Л. Мартиненко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 2. – С. 47– 55.
11. Міжнародний інститут стратегічних досліджень / Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.iiss.org/
12. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http ://www. minfin gov.ua.
13. Панура, Ю.В. Інноваційні підходи до оцінювання податкового навантаження в умовах економічної нестабільності / Ю.В. Панура // Проблеми науки. – 2012. – № 11. – С. 42 – 47.
14. Савченко, В.Ф. Оцінка рівня податкового навантаження в Україні / В.Ф. Савченко, А.Ф. Лось // Економічний часопис - ХХІ. -К., 2011,N № 9/10.-С.25-28
15. Свердан М. Проблеми податкової політики і реформування податко-вої системи України / М. Свердан // Вісник Української академії державного управління. – 2008. – № 6. – С. 184–193
16. Секретаріат Консорціуму «Партнерство в галузі статистики для розвитку в 21 столітті» / Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.paris21.org/
17. Соколовська, А. М. Методологічні та методичні аспекти визначення податкового навантаження на працю, капітал і споживання / А.М. Соколовська // Фінанси України. 2008. – № 1. – С. 65 – 76.
18. Степура, М.М. Оптимізація податкового навантаження України в умовах невизначеності та ризиків / М.М. Степура // Економіка & держава. – 2011. – № 3. – С. 78 – 80.
19. Стіпахно В. І. Податкова політика України: проблеми та напрями вдосконалення / В. І. Стіпахно // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – № 7. – С. 23–28.
20. Стратегічний дослідницький інститут США The Heritage Foundation / Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.heritage.org/
21. Стратегічний дослідницький інститут США The Heritage Foundation / Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.heritage.org/
22. Тимченко, О.М. Податкове навантаження на юридичних осіб в Україні та його вплив на економічне зростання / О.М. Тимченко, М.Б. Кондратенко // Фінанси України. – 2012. – № 10. – С. 34 – 43.
23. The World Economic Forum: World Competitiveness rep. 2014-2015.
References.
1. I. Belous, (2012), “Value of tax levers of measures for promotion of the national economy”, Foreign trade, economics, finance, law. № 1. - P. 127 - 130.
2. G. Datsenko, (2013), “The tax burden as a criterion for the efficiency of tax policy”, Pichkur accounting, control and analysis in Business Administration: Coll. Science. works of Ukrainian scientific-practical Internet conference, pp. 321 - 324.
3. O. Zhukevych (2009), “Ukraine's tax system: taxation principles and directions of reforming the legislation” Bulletin KNTEU, № 2, pp. 105-113.
4. T. Kalinesku (2010), “Tax burden: the needs of the region and the possibility of taxes in the crisis” , [Monography], Lugansk: Izd. EUNU p. 174
5. N. Korkuna (2013), “Economic-mathematical methods and models to improve the mechanism of tax loading” , Actual problems of economy. № 12. pp. 246 - 253.
6. A. Korotkevich (2012), “Potential risks reducing the tax burden in terms of the introduction of the Tax Code of Ukraine” , Formation of market relations in Ukraine № 6., P. 25 - 29.
7. T. Kutsenko (2002), “fiscal policy”, Kyiv National Economic University, p. 256 p.
8. N. Lohanova (2012), “tax burden in Ukraine as a factor impact on the economic viability”, Economist, № 4, pp. 46 - 49.
9. A. Malyshkin (2013), “Accounting and auditing Taxes and Ukraine: theory, methodology, practice, [Monography], TSUL, p. 373
10. V. Martynenko (2008), “Tax policy of Ukraine and its improvement in order to stimulate investment“, Formation of market relations in Ukraine, № 2. pp. 47- 55.
11. International Institute for Strategic Studies, available at: http://www.iiss.org/ (Accessed 4 Okt. 2016)
12. Ministry of Finance of Ukraine, available at: http:// www. minfin gov.ua (Accessed 4 Okt. 2016)
13. Y. Panura (2012), Innovative approaches to the assessment of the tax burden in times of economic instability, Problems of science. vol. 11, pp. 42 - 47.
14. V. Savchenko (2011), “Evaluation of the tax burden in Ukraine”, Economic Journal vol. 9/10, pp. 25-28
15. M. Sverdan (2008), “ Problems of tax policy and tax reform-ing system of Ukraine”, Bulletin of Ukrainian Academy of Public Administration, vol. 6, pp. 184-193
16. The Secretariat of Consortium "Partnership in Statistics for Development in the 21st Century", available at: http://www.paris21.org/ (Accessed 4 Okt. 2016)
17. A. Sokolovskaya (2008), “Methodological and methodical aspects of determination of the tax burden on labor, capital and consumption” , Finance of Ukraine, vol. 1. pp. 65 - 76.
18. M .Stepura (2011), “ Optimization of the tax burden in Ukraine under uncertainty and risk “, Economy & State, vol. 3, pp. 78 - 80.
19. V. Stipahno (2006) “Tax policy in Ukraine: problems and ways of improvement “, Formation of market relations in Ukraine, vol. 7, pp. 23-28.
20. Strategic Research Institute USA The Heritage Foundation, available at: http://www.heritage.org/ (Accessed 4 Okt. 2016)
21. Strategic Research Institute USA The Heritage, Foundation available at: http://www.heritage.org/ (Accessed 4 Okt. 2016)
22. O. Timchenko (2012) “The tax burden on legal entities in Ukraine and its impact on economic growth “, Finance of Ukraine, vol. 10, pp. 34 - 43.
24. The World Economic Forum: World Competitiveness rep. 2014-2015.
Стаття надійшла до редакції 12.10.2016 р.