УДК: 351.86: 355

 

Н. А. Сіцінський,

к. держ. упр., Європейська академія дипломатії, Польща

 

ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКОГО ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

 

Nazariy Sitsinskiy,

Candidate of sciences in public administration, European Academy of Diplomacy, Poland

 

ASSESSMENT OF THE CURRENT STATE UKRAINIAN-AMERICAN MILITARY-POLITICAL COOPERATION

 

У статті зазначено, що Українська держава опинилась в найважчій ситуації з моменту проголошення своєї незалежності – в умовах збройної інтервенції, балансуючи між миром та війною, змушена протистояти великій мілітаризованій державі-агресору. Наголошено, що керівництво Української держави ініціювало безпрецедентні політичні та дипломатичні заходи щодо інтенсифікації та мобілізації міжнародних і національних зусиль у напрямі забезпечення національної безпеки. Обґрунтовано, що одним із ключових пріоритетів зовнішньої політики України є розвиток стратегічного партнерства між Україною та США, що ґрунтується на взаємному прагненні посилити двосторонні відносини в економічній, політичній, дипломатичній, культурній та безпековій сферах. Розкрито зміст розвитку нового етапу українсько-американських відносин, зокрема у сфері військово-політичного та військово-технічного співробітництва.

 

The article States that the Ukrainian state was in the most difficult situation since the Declaration of independence – in conditions of armed intervention, balancing between peace and war, to confront a large militarized state is the aggressor. Noted that the leadership of the Ukrainian state has initiated unprecedented political and diplomatic measures to intensify and mobilize international and national efforts towards ensuring national security. It is proved that one of the key priorities of Ukraine's foreign policy is the development of strategic partnership between Ukraine and the USA, which is based on mutual desire to strengthen bilateral relations in the economic, political, diplomatic, cultural and security sphere. The content of development a new stage of Ukrainian-American relations, in particular in the sphere of military-political and military-technical cooperation.

 

Ключові слова: українсько-американське військово-політичне співробітництво, національна безпека, зовнішньополітична сфера, зовнішні виклики національній безпеці, сектор безпеки та оборони, військова агресія Росії проти України.

 

Key words: Ukrainian-American military-political cooperation, national security, foreign policy sphere, external challenges to national security, the security sector and defense, the military aggression of Russia against Ukraine.

 

 

Постановка проблеми З часу, коли Російська Федерація, грубо порушивши норми та принципи міжнародного права, а також усталену протягом десятиліть міжнародну практику підтримання миру та безпеки, тимчасово окупувала частину суверенної території України – Автономну Республіку Крим, минуло більше двох років. Українська держава опинилась в найважчій ситуації з моменту проголошення своєї незалежності – в умовах збройної інтервенції, балансуючи між миром та війною, змушена протистояти великій мілітаризованій державі-агресору, яка не може змиритись з євроінтеграційними прагненнями Українського суспільства.

Водночас Україна в часи військових дій, окупації Російською Федерацією частини території, тероризму, ескалації збройного конфлікту, дестабілізації та загрози початку повномаштабної війни продемонструвала усьому світові рішуче прагнення до вирішення конфлікту на Сході України мирних шляхом.

Так керівництво Української держави ініціювало безпрецедентні політичні та дипломатичні заходи щодо інтенсифікації та мобілізації міжнародних і національних зусиль у напрямі забезпечення національної безпеки. Саме мирні пропозиції Української Сторони склали основу так званих “Мінських угод”, які дозволяють втримувати хоча й хитке, але перемир’я, та робити поступові кроки до відновлення миру в регіоні.

Дворічний досвід протистояння з країною-сусідом, яка довгий час декларувала Україні політику “добросусідства” та була покликана захищати міжнародний порядок і стабільність, будучи постійним членом Ради Безпеки ООН, засвідчив, що Україна може захистити свою незалежність і курс на євроатлантичну інтеграцію [1].

Отже, перед Україною стоять безпосередні зовнішні виклики національній безпеці, що пов’язані із військовою агресією Російської Федерації проти України. Ці виклики зумовлюють необхідність розвитку українсько-американського військово-політичного співробітництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що дослідженню процесів забезпечення національної безпеки України присвячені роботи дослідників: В.П.Горбуліна, І.А.Грицяка, О.В.Деркач, А.Б.Качинського, В.А.Ліпкана, В.М.Телелима, В.І.Почепцова, А.А.Падеріна, Г.М.Перепелиці, Т.С.Стародуб, Г.П.Ситника, А.І.Семенченка, О.М.Суходолі, І.А.Храбана, Л.Д.Чекаленко, В.О.Чалого, Д.Ю.Юрковського та ін.

Водночас дослідження, у яких із позицій системного підходу розглядаються державно-управлінські аспекти комплексної проблеми забезпечення національної безпеки у зовнішньополітичній сфері в цілому та механізмів розвитку українсько-американського військово-політичного співробітництва, практично відсутні, що обумовлює необхідність у проведенні подальших наукових досліджень з цієї проблематики.

Мета статті – провести аналіз та оцінити сучасний стан українсько-американського військово-політичного співробітництва.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день, збройна агресія Російської Федерації наштовхнулась на опір та тиск з боку світового співтовариства у вигляді санкцій, фінансово-економічних обмежень, блокувань, політичного ігнорування, військово-політичної підтримки України та військово-технічної допомоги.

Консолідовані позиції Сполучених Штатів Америки та країн Європейського Союзу щодо однозначної підтримки України в боротьбі за відновлення суверенітету змусили вище керівництво Росії прийняти умови мирного врегулювання збройного конфлікту в окремих районах Донецької та Луганської областей України.

Разом з тим, Українській державі необхідно бути готовою до використання усіх можливостей, які надає міжнародне законодавство загалом та Статут Організації Об’єднаних Націй зокрема щодо самооборони проти збройної агресії Російської Федерації та продовження боротьби за мир і пошуку шляхів зміцнення національної безпеки.

Відповідно до положень Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287/2015, зовнішньополітична діяльність України у сфері гарантування національної безпеки держави буде спиратися на політику європейської і євроатлантичної інтеграції та здійснюватися на різних рівнях – глобальному, регіональному, субрегіональному, а зовнішні гарантії безпеки забезпечуватимуться шляхом формування мережі союзництва як з окремими державами та регіональними організаціями й ініціативами, так і з міжнародними безпековими     організаціями [2].

На сьогоднішній день Україна розглядає поглиблення глобального партнерства зі Сполученими Штатами Америки – гарантом міжнародної безпеки на євроатлантичному просторі – як головний зовнішньополітичний вектор, спрямований на зміцнення миру та стабільності, додержання норм міжнародного права і справедливе врегулювання конфліктів.

Тобто, одним із ключових пріоритетів зовнішньої політики України є розвиток стратегічного партнерства між Україною та США, що ґрунтується на взаємному прагненні посилити двосторонні відносини в економічній,  політичній, дипломатичній, культурній та безпековій сферах.

Основними стратегічними пріоритетами українсько-американської співпраці є розвиток політичного діалогу, забезпечення принципу верховенства права, мобілізація міжнародної спільноти на захист суверенітету та територіальної цілісності України, зміцнення її обороноздатності, енергетичної та ядерної безпеки, реалізація всеосяжних політичних, економічних та соціальних реформ, розвиток науки та сучасних технологій.

Наразі прослідковується чітка тенденція до розвитку нового етапу українсько-американських відносин, зокрема у сфері військово-політичного та військово-технічного співробітництва, що зумовлено швидкими трансформаціями у системі міжнародної та регіональної безпеки, а також появою принципово нових викликів та загроз існуванню Української держави в межах міжнародно визнаних державних кордонів з боку Російської Федерації.

Тепер розглянемо докладніше особливості та основні досягнення глобального партнерства зі Сполученими Штатами Америки, визначемо рівень військово-політичного та військово-технічного співробітництва.

На сьогоднішній день, в умовах окупації Російською Федерацією частини території України та військової інтервенції, США неухильно дотримуються своєї незмінної позиції щодо гарантування суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і непорушності кордонів України. Яскравим підтвердженням цього є виступ Віце-Президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена на засіданні Верховної Ради України під час його візиту до Києва у грудні 2015 року. У своїй промові Джо Байден наголосив, що “…США не забувають про Крим – про незаконне вторгнення до Криму, його анексію, які є порушенням міжнародного права. США не прийме цього ні за яких умов, як не прийме цього усе міжнародне співтовариство. Це окупація суверенної території України. Крим залишається суверенною територією України…” [3]. Домовлено, що США та Україна й надалі докладатимуть зусиль для мирного врегулювання конфлікту на Сході України в рамках міжнародних організацій, зокрема ООН та ОБСЄ.

Підсумком першого офіційного візиту В.Гройсмана у якості Прем’єр-міністра України до Сполучених Штатів Америки (14-17 червня 2016 року) стала заява Віце-президента США Джо Байдена про підтвердження підтримки України Сполученими Штатами Америки “…в такий непростий для української незалежності час…”. Зокрема, було прийнято рішення, що Сполучені Штати Америки додатково виділять Україні 220 млн. доларів на проведення реформ – судової, реформи митної служби, на децентралізацію і енергонезалежність. Водночас Голова Уряду США підтвердив підтримку України у протистоянні російській агресії та збереженні санкцій відносно Російської Федерації [4, 5].

Нами з’ясовано, що США є державою, яка серед усіх країн-донорів та партнерів надала найбільшу допомогу Україні щодо підвищення її обороноздатності та оновлення Збройних сил України.

Так, з початку 2014 р. по листопад 2015 р. Сполучені Штати витратили на обладнання, надання матеріально-технічної допомоги та проведення тренувань українських військовослужбовців і бійців Нацгвардії понад 266 млн доларів.

Окремо Україна отримує військово-технічну допомогу по лінії співпраці з НАТО за активної підтримки США. Північноатлантичний Альянс в 2014 році затвердив п’ять трастових фондів в інтересах надання допомоги Україні в сфері розвитку сектору безпеки і оборони на загальну суму 5,4 млн євро за напрямами:

– модернізація системи зв’язку та автоматизації – 2 млн євро;

– реформування системи логістики та стандартизації – 1 млн євро;

– фізична реабілітація та протезування військовослужбовців, поранених в зоні проведення АТО – 845 тис. євро;

– кібернетичний захист – 815 тис. євро;

– перепідготовка та соціальна адаптація військовослужбовців – 410 тис. євро [6].

 Одним із найголовніших досягнень військово-політичного співробітництва України зі Сполученими Штатами в 2015 році є передбачення в оборонному бюджеті США на 2016 рік 300 млн доларів США на військову допомогу Україні. Також пункт 1250 “ініціатива в підтримку безпеки України” Закону “Про національну оборону США на 2016 фіскальний рік” передбачає можливість використання 50 млн. з визначеної суми на постачання до України оборонного озброєння, так званої “оборонної летальної допомоги” [7].

Важливого значення для надання військово-технічної допомоги по лінії співпраці з НАТО набуває “Комплексний пакет допомоги для України”. Так 15 червня 2016 року Міністри оборони країн-членів НАТО схвалили всеосяжний Комплексний пакет допомоги для України, про що у своєму виступі після засідання комісії Україна-НАТО у Брюсселі заявив Генеральний Секретар  НАТО Єнс Столтенберг: “Міністри узгодили всеохоплюючу програму допомоги для України. Наша мета – допомогти Україні у створенні більш ефективних оборонних і дієвих структур, посиленні демократичного цивільного контролю над ними. Ми вже здійснюємо проекти в рамках трастових фондів. Ми також розробляємо нові проекти, в тому числі у сфері протидії гібридній війні” [8].

Окремо Міністри оборони країн-членів НАТО погодилися з тим, що Мінські домовленості залишаються шляхом до сталого розв’язання конфлікту і закликали усі сторони до їх цілковитого виконання. Вони також висловили невпинну підтримку з боку НАТО суверенітету і територіальної цілісності України, наголосивши, що члени Альянсу не визнали і не визнають нелегітимної і незаконної анексії Криму. “Росія повинна припинити підтримувати бойовиків, вивести усі свої сили і військове  обладнання з української території”, – сказав пан Столтенбер [8].

Наступним важливим кроком розвитку українсько-американського військово-політичного співробітництва є проведення командно-штабних військових навчань.

Так у 2015 році (з квітня по листопад) проведено українсько-американські командно-штабні навчання “Fearless Guardian-2015”, що перевершили усі попередні за тривалістю та масштабністю проведення. Ці навчання не різко, але з позиції політичної доктрини “soft power” (без дій) демонструють підтримку України Сполученими Штатами Америки в конфлікті з Російською Федерацією, що в свою чергу призводить до розстановки  нових воєнно-політичних акцентів у регіоні.

В червні 2016 року на Яворівському полігоні у Львівській області розпочато міжнародні українсько-американські командно-штабні військові навчання “Репід Трейдент – 2016”, у яких взяли участь понад 1800 військовослужбовців із 13 країн світу. Організація та проведення таких широкомасштабних навчань, а також присутність великої кількості міжнародних партнерів, зокрема із США, Канади, Великобританії, Болгарії, Литви, Туреччини, Румунії, Грузії, Республіки Молдова, Республіки Польща, Королівства Норвегія та Королівства Швеція, демонструє широку міжнародну підтримку українського суспільства у боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність [9].

Також у 2016 р. діє Багатонаціональний об’єднаний комітет з питань військового співробітництва та оборонного реформування, до складу якого увійшли представники США, Канади, Литви та Великобританії, що здійснюють оцінку військових потреб України та визначають пріоритетні напрями співпраці у сфері підготовки військових кадрів, надання військового обладнання та дорадчих ініціатив. Україна та Сполучені Штати Америки спільно щороку двічі проводять багатонаціональні військові навчання – підрозділів звичайних збройних сил у сфері підтримання миру “Репід Трайдент” та військово-морське навчання “Сі Бриз” у Чорному морі. Метою цих навчань є підвищення рівня взаємосумісності та посилення регіональної безпеки. Вони також надають Україні та іншим партнерам в регіоні важливий сигнал щодо підтримки. Крім того, Україна бере участь у багатонаціональних військових навчаннях, які Сполучені Штати проводять в Європі [10].

Окремо необхідно виділити питання співпраці Сполучених Штатів Америки та України у напрямі реалізації безпекових завдань у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення (ініціатива “Глобальне партнерство проти  розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення” та “Глобальна ініціатива у боротьбі з ядерним тероризмом”), контролю над озброєннями та роззброєння, а також зменшення біологічної загрози.

Нами з’ясовано, що в умовах нового безпекового середовища в межах європейського і євроатлантичного просторів на тлі агресії з боку Російської Федерації досягнуто домовленостей щодо продовження реформ в оборонній та військовій сферах в Україні. Так Україна, за допомогою США, продовжуватиме здійснення оборонного огляду сектору національної безпеки та оборони, а також трансформації системи управління кадрами та підготовки військовослужбовців з метою досягнення більш ефективної співпраці з силами НАТО. Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України спільно з американською стороною розпочато роботу з розробки “Концепції розвитку партнерства між Міністерством оборони України та Департаментом оборони Сполучених Штатів Америки на п’ятирічний період”, спрямованої на удосконалення систем управління та планування, підготовки, освіти та застосування військ, а також комплексної системи забезпечення Збройних Сил України.

Наразі США розглядається пропозиція щодо відновлення діяльності україно-американської Комісії стратегічного партнерства на рівні глав зовнішньополітичних відомств України та США, що зміцнить стратегічний характер співробітництва (пошук шляхів можливого технічного співробітництва у сфері ПРО, імплементації рамкової Угоди про співробітництво в космічному просторі тощо).

Не можемо залишити поза увагою питання безпеки державного кордону. У 2015 році набув особливого розвитку рівень співробітництва між Державною прикордонною службою України та Посольством США в Україні, пріоритетним напрямом якого є формування системи раннього виявлення загроз на морській ділянці кордону. Вказаний напрям співробітництва схвалений як першочерговий Президентом України та передбачає:

– формування суцільної зони радіотехнічного, тепловізійного та візуального спостереження на узбережжі та в акваторії Азовського і Чорного морів, що дозволить у дійсному часі приймати оперативні рішення, виходячи з реальних умов обстановки;

– проведення модернізації корабельного складу Морської охорони Державної прикордонної служби та застосування новітніх зразків безпілотних літальних апаратів для удосконалення висвітлення надводної обстановки;

– посилення потенціалу персоналу взаємодіючих відомств щодо контролю та висвітлення надводної обстановки, недопущення вторгнення, незаконного переміщення зброї, боєприпасів та засобів терору морським шляхом.

Разом з тим на шляху до позитивних перевтілень у сфері розвитку українсько-американського військово-політичного співробітництва існують загрози, що можуть звести нанівець перші політико-дипломатичні успіхи, зокрема до них можна віднести відсутність:

–  прогресивних змін у напрямах посилення верховенства права в Україні, прозорості на всіх рівнях управління, реалізації дієвої реформи правової системи та судочинства, правоохоронних та безпекових структур;

–  проведення реальних заходів з боротьби з корупцією в Україні;

– сталих засад демократичного цивільного контролю за діяльністю сектору безпеки і оборони.

Ці загрози можуть спричинити зниження рівня довіри американських партнерів та скорочення ініціатив і програм розвитку військово-політичної співпраці та військово-технічної допомоги.

Отже, фінансування Сполученими Штатами Америки зусиль для стабілізації України дійсно може суттєво посилити боротьбу української держави з російською агресією, але за словами американських конгресменів: “Будь-який пакет допомоги в майбутньому повинен надаватися за умови наявності в українського уряду бажання пришвидшити реформи та викорінити корупцію”.

Усі ці вищеназвані проблеми можуть бути вирішенні шляхом реального втілення Україною законодавства у  сфері  судової реформи, впровадження дієвих реформ,  спрямованих на боротьбу з корупцією, не тільки у військовій галузі, а й в цілому в державі з метою виконання зобов’язань України за запропонованими США програмами допомоги, спрямованими на утвердження верховенства права, розвиток українсько-американської військово-політичної співпраці.

У деяких випадках українсько-американського військово-технічного співробітництва співпраця обмежується лише підготовкою американськими інструкторами українських інструкторів, які набувають нових знань і навичок користування та застосування обладнання, привезеного американською Стороною.

Установлено, що питання проведення спільних українсько-американських військових навчань необхідно розглядати як один із перших кроків реформування державного управління сектором безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО, а українсько-американське військово-технічне співробітництво – стратегічним пріоритетом державної політики національної безпеки України.

Висновки: Підсумовуючи вищенаведене зазначимо, що основними стратегічними пріоритетами українсько-американської співпраці є розвиток політичного та дипломатичного діалогу, забезпечення принципу верховенства права, мобілізація міжнародної спільноти на захист суверенітету та територіальної цілісності України, зміцнення її обороноздатності, енергетичної та ядерної безпеки, реалізація всеосяжних політичних, економічних та соціальних реформ,  розвиток науки та сучасних технологій.

Перспективою подальших розвідок даної проблематики, є на наш погляд дослідження питань реформування системи забезпечення національної безпеки у зовнішньополітичній сфері, зокрема спробам втручання у внутрішні справи України з боку Російської Федерації.

 

Література.

1. Деркач О.В. Механізми формування державної політики України з питань безпеки українсько-російського державного кордону: американський вектор / О.В. Деркач // Наук. розвідки. з держ. та муніцип. упр. : зб. наук. пр. / за заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. – К., 2015. − Вип. 1. –  С. 268–277.

2. Про Рішення Ради національної безпеки і оборони від 6 трав. 2015 р. “Про Стратегію національної безпеки України” [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 26 трав. 2015 р. № 287/2015 – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/287/2015.

3. Виступ Віце-президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена у Верховній Раді України [Електронний ресурс] : виступ від 8 груд. 2015 р.– Режим доступу:  http://ipress.ua/news/bayden_zaklykav_deputativ_ne_keruvatysya_pryvatnymy_interesamy_a_zgurtuvatysya_zarady_interesiv_ukrainy_147586.html.

4. Заява Віце-президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена під час зустрічі з Прем’єр-міністром України В.Гройсманом [Електронний ресурс] : заява від 15 черв. 2016 р. – Режим доступу: http://ukraine.usembassy.gov/statements/assistance-06152016.html.

5. Володимир Гройсман про підсумки візиту до США: Довіра до України повертається [Електронний ресурс] : Урядовий портал. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249130386&cat_id=244274130.

6.  NATO’s practical support to Ukraine [Електронний ресурс] : NATO Liason office in Ukraine. – Режим доступу: http://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/pdf_2016_06/20160615_1606-factsheet-nato-ukraine-support_en.pdf.

7. SEC. 1250. UKRAINE SECURITY ASSISTANCE INITIATIVE [Електронний ресурс] : House Report 114-270 - NATIONAL DEFENSE AUTHORIZATION ACT FOR FISCAL YEAR 2016. – Режим доступу: http://thomas.loc.gov/cgi bin/cpquery/?&sid=cp114wCp79&r_n=hr270.114&dbname=cp114&&sel=TOC_1352704&.

8. НАТО посилює підтримку України за допомогою Комплексного пакета допомоги [Електронний ресурс] : Офіційний Інтернет портал НАТО. – Режим доступу: http://www.nato.int/cps/uk/natohq/news_132355.htm.

9. На Яворовском полигоне начались украинско-американские учения “Репид трайдент-2016” [Електронний ресурс] : Інтерфакс Україна. – Режим доступу: http://interfax.com.ua/news/general/352848.html.

10. У Білому домі підсумували заходи на підтримку і підсилення обороноздатності України. Генеральне консульство України в Чикаго [Електронний ресурс] : Інтерфакс Україна. – Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/news-feeds/foreign-offices-news/49231-u-bilomu-domi-pidsumuvali-zahodi-na-pidtrimku-i-pidsilennya-oboronozdatnosti-ukrajini.

 

References.

1. Derkach, O.V. (2015), “Mechanisms of formation of state policy of Ukraine on security issues of the Ukrainian-Russian state border: the American vector”, Scientific intelligence at the state and municipal management, vol. 1, pp. 268–277.

2. The decision of the Council of national security and defense (2015), The Decree Of The President Of Ukraine “On the Strategy of national security of Ukraine”, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/287/2015 (Accessed 15 July 2016).

3. Speech by Vice-President of the United States of America Joe Biden in the Verkhovna Rada of Ukraine (2015), available at: http://ipress.ua/news/bayden_zaklykav_deputativ_ne_keruvatysya_pryvatnymy_interesamy_a_zgurtuvatysya_zarady_interesiv_ukrainy_147586.html (Accessed 15 July 2016).

4. The statement of the Vice-President of the United States Joe Biden during a meeting with Prime Minister of Ukraine V.Groismanom (2016), available at: http://ukraine.usembassy.gov/statements/assistance-06152016.html (Accessed 15 July 2016).

5. Volodymyr Groysman on the outcome of the visit to the United States: “The Credibility of Ukraine returns”, available at: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249130386&cat_id=244274130 (Accessed 16 July 2016).

6. NATO’s practical support to Ukraine: “NATO Liason office in Ukraine”, available at: http://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/pdf_2016_06/20160615_1606-factsheet-nato-ukraine-support_en.pdf (Accessed 16 July 2016).

7. SEC. 1250. Ukraine security assistance initiative: House Report 114-270 – National Defense authorization act for fiscal year (2016), available at: http://thomas.loc.gov/cgi bin/cpquery/?&sid=cp114wCp79&r_n=hr270.114&dbname=cp114&&sel=TOC_1352704& (Accessed 16 July 2016).

8. NATO strengthens support for Ukraine through an Integrated package of assistance, available at: http://www.nato.int/cps/uk/natohq/news_132355.htm (Accessed 17 July 2016).

9. At the Yavoriv training ground started the Ukrainian-American exercises “Rapid Trident-2016”, available at: http://interfax.com.ua/news/general/352848.html (Accessed 17 July 2016).

10. The White house summed up activities on supporting and strengthening the defense of Ukraine. The Consulate General of Ukraine in Chicago, available at: http://mfa.gov.ua/ua/news-feeds/foreign-offices-news/49231-u-bilomu-domi-pidsumuvali-zahodi-na-pidtrimku-i-pidsilennya-oboronozdatnosti-ukrajini (Accessed 17 July 2016).

 

Стаття надійшла до редакції 20.07.2016 р.